Geum.ru


Проблема человека в философии А. Камю

Информация - Философия

Другие материалы по предмету Философия



?о, письменника окрилювало СЦ те, що його твори знаходили широкий вСЦдгук у ФранцСЦi та за ii межами. В 1947 роцСЦ виходить в свСЦт роман тАЬЧуматАЭ. Одна за одною зявляються його драми тАЬНепорозумСЦннятАЭ (1944р.), тАЬСтан облогитАЭ (1948 р.) СЦ тАЬПраведнСЦтАЭ (1949 р.), якСЦ з успСЦхом йдуть на сценах паризьких театрСЦв.

З 1950 по 1956 роки виходять в свСЦт першСЦ двСЦ книги тАЬЗлободенних нотатоктАЭ, тАЬБунтСЦвна людинатАЭ, книга лСЦричних есе тАЬЛСЦтотАЭ. В 1957 роцСЦ Камю стаСФ лауреатом НобелСЦвськоi премСЦi за досягнення в лСЦтературСЦ. В 1958 роцСЦ виходять третя книга тАЬЗлободенних нотатоктАЭ.

4 сСЦчня 1960 року Альбер Камю гине в автомобСЦльнСЦй катастрофСЦ разом з сином паризького видавця Гастона ГалСЦмара. В дорожнСЦй сумцСЦ було знайдено рукопис роману тАЬПерша людинатАЭ, який пСЦсля пСЦдготовки до публСЦкацСЦi дочкою Камю КатрСЦн вийшов в 1994 роцСЦ.

Глава 2. Проблема людини у фСЦлософСЦi А. Камю

Проблема людини у фСЦлософСЦi Альбера Камю повязана з поняттям Абсурду та народженням Абсурдного героя. ФСЦлософське коло Абсурду зявилось в 1937 роцСЦ, коли Камю захистив диплом присвячений фСЦлософСЦi ПлотСЦна. В 1938-1939 роках зявляСФться СЦдея Бунту як позитивного вираження СЦдеi Абсурду. Не випадково, що коло Абсурду набуваСФ свого кСЦнцевого СЦ повного вСЦдображення в тАЬМСЦфСЦ про ССЦзСЦфатАЭ. Але сучаснСЦсть та реальна СЦсторСЦя вимагали бСЦльш досконалого розумСЦння Бунту, СЦ воно було запропоновано в тАЬБунтСЦвнСЦй людинСЦтАЭ. У вступСЦ до цСЦСФi роботи Камю писав, що тАЬсьогоднСЦ будь-який вчинок прокладаСФ шлях до прямого або побСЦчного вбивства, ми не можемо дСЦяти не зясувавши, чи повиннСЦ ми приректи людей на смерть, а якщо повиннСЦ, то заради чого.

Для нас важливо не стСЦльки дСЦйти до сутСЦ речей, скСЦльки зясувати, як поводити себе в свСЦтСЦ такому, яким вСЦн СФ. За часСЦв заперечення корисно визначити своСФ вСЦдношення до проблеми самогубства. За часСЦв СЦдеологСЦй необхСЦдно розСЦбратись, яке наше ставлення до вбивства.тАЭ

Таким чином, працю тАЬБунтСЦвна людинатАЭ вСЦн присвячуСФ питанню вбивства та його виправданню, що стосуСФться проблеми самогубства, то ii Камю вирСЦшив ранСЦше в працСЦ тАЬМСЦф про ССЦзСЦфатАЭ.

1. Основне питання фСЦлософСЦi за А. Камю

Вже на першСЦй сторСЦнцСЦ тАЬМСЦфу про ССЦзСЦфатАЭ Камю зазначаСФ, що тАЬСФ лише одне дСЦйсно серйозне фСЦлософське питання питання про самогубство. ВирСЦшити, чи варте життя того, щоб бути прожитим, чи воно цього не варте, це означаСФ вСЦдповСЦсти на основне питання фСЦлософСЦi. ВсСЦ СЦншСЦ питання чи маСФ свСЦт три вимСЦри, СЦснуСФ девять чи дванадцять категорСЦй розсудку слСЦдують потСЦм. ВсСЦ вони лише гра; спочатку необхСЦдно вСЦдповСЦсти на вихСЦдне питання.тАЭ

СкладнСЦсть вСЦдповСЦдСЦ на це питання полягаСФ в багатьох причинах. Насамперед це те, що людина СФдина жива СЦстота, яка не бажаСФ бути тим, чим вона СФ: тАЬНСЦщо не захоплюСФ людину бСЦльше, нСЦж вона сама, особливо те, чим вона могла би бути.тАЭ

Другою причиною можна назвати проблему спСЦввСЦдношення усвСЦдомлення плинностСЦ часу та тАЬдосвСЦду смертСЦтАЭ, про це автор пише так: тАЬтАж нСЦколи не виходить в достатнСЦй мСЦрСЦ здивуватись тому, що всСЦ живуть так, як нСЦби вони про смерть не знали. НСЦхто, дСЦйсно, не маСФ досвСЦду смертСЦ. ОскСЦльки досвСЦд у власному значеннСЦ СФ те, що особисто вСЦдчуто та усвСЦдомлено. У випадку зСЦ смертю можливо говорити хСЦба що про досвСЦд когось СЦншого.тАЭ Але, на мою думку, СЦ про досвСЦд когось СЦншого ми говорити не маСФмо права, оскСЦльи той СЦнший невзмозСЦ ним подСЦлитись з тими, що залишилися жити.

Наступна проблема, з якою стикаСФться людина це проблема свСЦторозумСЦння: тАЬзрозумСЦти це, перш за все, вдатися до СФдиного мСЦрилатАж ЗрозумСЦти свСЦт, означаСФ для людини звести його до людського, вСЦдмСЦтити його своСФю печаттютАж Розум, що намагаСФться осягнути дСЦйснСЦсть, здатен вСЦдчути задоволення лише тодСЦ, коли вСЦн зведе ii до власних понять.тАЭ ЗрозумСЦти свСЦт намагались всСЦ попереднСЦ поколСЦння, але очевидним залишаСФться те, що вСЦн так СЦ залишився незрозумСЦлим. Хоча люди з найдавнСЦших часСЦв СЦ до сьогодення зробили значнСЦ науковСЦ вСЦдкриття в рСЦзних галузях, це не допомогло iм вСЦдповСЦсти на питання: в чому полягаСФ сенс людського буття. НалСЦдком усвСЦдомлення того, що свСЦт СФ тАЬнерозумнимтАЭ СЦ незрозумСЦлим стаСФ невтСЦшний висновок: тАЬВ кСЦнцСЦ, не дивлячись нСЦ на що, на наiекаСФ смерть. Ми це знаСФмо.тАЭ РЖ далСЦ у людини СФ декСЦлька варСЦантСЦв поведСЦнки:

  1. ВСЦрити, що наше життя передуСФ чомусь СЦншому, що маСФ сенс (наприклад: СЦдея загробного життя в християнствСЦ та СЦдея реСЦнкарнацСЦi душСЦ в СЦндуiзмСЦ). Це означаСФ вдатися до вСЦри, щоб життя мало сенс заради майбутнього, яке починаСФться зСЦ смертю людини.
  2. Прийняти Абсурд цього свСЦту СЦ людського СЦснування взагалСЦ (адже в кСЦнцСЦ кСЦнцСЦв на наiекаСФ смерть), зробити висновок про те, що рСЦзницСЦ в тому, що чи пСЦде людина з життя зараз чи пСЦзнСЦше нема, СЦ тому добровСЦльно СЦ свСЦдомо людина наближаСФ логСЦчне завершення свого СЦснування, пСЦшовши з життя.
  3. Або, кинути виклик долСЦ СЦ продовжувати жити. Таке вирСЦшення питання Камю вважаСФ найбСЦльш гСЦдним людини: тАЬнаша доля перед нами, СЦ iй ми кидаСФмо виклик. Не стСЦльки через гордощСЦ, скСЦльки через усвСЦдомлення безплСЦдностСЦ нашого талану. Часом ми також вСЦдчуваСФмо жаль до самих себе. Це СФдиний вид спСЦвчуття, що здаСФться нам прийнятним, вСЦдчуття, яке ви навряд зрозумСЦСФте, пише Камю, СЦ яке буде здаватись вам не зовсСЦм мужнСЦм. Однак, воно вСЦдоме лише самим мужнСЦм з нас.тАЭ

Одже, ми стикаСФмось з наступною проблемою проблемою вибору, оскСЦльки саме людинСЦ належить обирати один з трьох варСЦантСЦв при чому в другому випадку мова йде пр

Copyright © 2008-2014 geum.ru   рубрикатор по предметам  рубрикатор по типам работ  пользовательское соглашение