Проблема зловживання правом
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Питання про зловживання правом у сучаснСЦй вСЦтчизнянСЦй юридичнСЦй лСЦтературСЦ ТСрунтовно не дослСЦджувалось. До цСЦСФi проблеми звертались росСЦйськСЦ вченСЦ-юристи Г А. ГаджСЦСФв,C.Г. Зайцева, В. РЖ. Крусс, В.О. Лучин, О.О. Малиновський, якСЦ розглядали переважно способи СЦ форми зловживання правом. Зокрема, О. О. Малиновський проаналСЦзував унСЦверсальнСЦ для всСЦх галузей юридичноi науки ознаки зловживання правом та визначив його характернСЦ риси1. Однак по заувагою дослСЦдникСЦв залишилась проблема причинно-наслСЦдкового звязку деформацСЦi правосвСЦдомостСЦ та зловживання правом. Це повязано з тим,що вона СФ однСЦСФю СЦз найскладнСЦших проблем сучасноi теорСЦi права, а також що хвиля аморальностСЦ, деструктивностСЦ, яка поглинула сучасний свСЦт не обСЦйшла стороною, практику використання, виконання, дотримання СЦ застосування права. В умовах розширення обсягу прав СЦ свобод за одночасноi деформацСЦi соцСЦальних цСЦнностей зловживання правом стаСФ актуальною проблемою юридичноi науки, проблемою, що маСФ серйозну практичну значимСЦсть.
ПравосвСЦдомСЦсть можна розглядати як особливу форму свСЦдомостСЦ, необхСЦдну та СЦстотну складову свСЦтогляду людини. Це сукупнСЦсть правових уявлень, поглядСЦв, оцСЦнок, концепцСЦй, теорСЦй, доктрин, що виражають субСФктивне ставлення окремо взятих осСЦб, груп або суспСЦльства загалом до правовоi системи залежно вСЦд визнання або заперечення цСЦнностСЦ права, тобто його справедливостСЦ, сили та ефективностСЦ. У теорСЦi права розрСЦзняють окремСЦ види правовоi свСЦдомостСЦ, якСЦ розмежовують за субСФктами, що СФ iх носСЦями, а саме СЦндивСЦдуальна, групова СЦ суспСЦльна правосвСЦдомСЦсть.
РЖндивСЦдуальна правосвСЦдомСЦсть, яка СФ предметом даного дослСЦдження, це уявлення, погляди однСЦСФi окремо взятоi людини щодо права та його цСЦнностСЦ, стосовно СЦнших правових явищ. РЖндивСЦдуальна правосвСЦдомСЦсть зазнаСФ впливу груповоi СЦ суспСЦльноi правосвСЦдомостСЦ, однак, вона не СФ iх прямою проекцСЦСФю. Будучи особливим СЦ вСЦдносно самостСЦйним явищем, СЦндивСЦдуальна правосвСЦдомСЦсть утворюСФться в результатСЦ взаСФмодСЦi множини соцСЦальних СЦ психСЦчних факторСЦв. На правосвСЦдомостСЦСЦ СЦндивСЦдСЦв позначаСФться особливостСЦ його виховання, освСЦти, особистСЦ потреби та СЦнтереси, свСЦтогляд, здСЦбностСЦ, самооцСЦнка, чинне законодавство та практика, його застосування, навСЦть психологСЦчнСЦ особливостСЦ, якСЦ мають важливе значення. Можна стверджувати, що правосвСЦдомСЦсть СЦндивСЦда формуСФться пСЦд впливом множини обСФктивних СЦ субСФктивних факторСЦв..
На неi впливаСФ
Серед обСФктивних факторСЦв провСЦдну роль вСЦдСЦграють економСЦчнСЦ вСЦдносини суспСЦльства, матерСЦальнСЦ й духовнСЦ умови життя , людини, ii суспСЦльний статус. На правосвСЦдомостСЦ суттСФво позначаСФться соцСЦальна нерСЦвнСЦсть СЦ несправедливСЦсть, яка викликаСФ найбСЦльшу незадоволенСЦсть людей. Важливим обСФктивним фактором СФ можливСЦсть реалСЦзацСЦi законних СЦнтересСЦв. Законний СЦнтерес - це перш за все соцСЦальна, фактична можливСЦсть або правова дозволенСЦсть, що маСФ характер прагнення, яке пСЦдтримуСФться державою. МожливСЦсть реалСЦзацСЦi законного СЦнтересу залежить вСЦд сукупностСЦ факторСЦв СЦ обставин у кожному конкретному випадку. Якщо фактори СЦ обставини не дають пСЦдстав для визнання певного блага законним СЦнтересом, а субСФкт все ж таки реалСЦзуСФ своi можливостСЦ як законний СЦнтерес, тут цСЦлком ймовСЦрна деформацСЦя правосвСЦдомостСЦ.
РЖстотним обСФктивним фактором СФ також чинне законодавство, його розвиненСЦсть, вСЦдсутнСЦсть. колСЦзСЦй. СлСЦд зауважити, що наявнСЦсть, численних забороняючих норм, що обмежують свободу людини, не СФ позитивним фактором, що сприяСФ розвитку правосвСЦдомостСЦ, правомСЦрнСЦй поведСЦнцСЦ та належнСЦй реалСЦзацСЦi права. На думку вСЦдомого нСЦмецького психоаналСЦтика соцСЦолога Е. Фромма, СЦз зменшенням свободи людини зростаСФ ii агресивнСЦсть. ЦивСЦлСЦзована людина завжди живе в умовах не свободи, у масовому суспСЦльствСЦ вона вСЦдчуваСФ безлСЦч заборон СЦ обмежень. СоцСЦальнСЦ умови дещо пригнСЦчують у людей почуття впевненостСЦ у собСЦ. ПригнСЦчений психСЦчний стан може призвести до безпричинного почуття страху, якого людина намагаСФться позбутися. Одним з найбСЦльш дСЦСФвих прийомСЦв витСЦснення страху СФ агресивнСЦсть. АгресСЦя проявляСФться як людська пристрасть до абсолютного панування над СЦншою живою СЦстотою СЦ бажання руйнувати. Це СЦ СФ деструктивнСЦсть. ii природа соцСЦальна. Витоки деструктивностСЦ у вСЦдсутностСЦ культури й залежать вСЦд способу життя людини. Е. Фромм упевнений, що "з ходом цивСЦлСЦзацСЦйного прогресу ступСЦнь деструктивностСЦ зростаСФ (а не навпаки)"2. ПсихСЦчний стан особи стаСФ важливим субСФктивним фактором, що впливаСФ на СЦндивСЦдуальну правосвСЦдомСЦсть. До таких факторСЦв можна також вСЦднести загальний рСЦвень СЦнтелектуального розвитку особи, ii свСЦтогляд, самооцСЦнку, СЦндивСЦдуально-психологСЦчнСЦ особливостСЦ У бСЦльшостСЦ випадкСЦв правосвСЦдомСЦсть визначаСФ правову поведСЦнку субСФкта права.
Переважно вСЦд правосвСЦдомостСЦ, ii сформованостСЦ або деформованостСЦ залежать способи, якСЦ субСФкт обираСФ для реалСЦзацСЦi свого субСФктивного права.
Якщо правосвСЦдомСЦсть розглядати як системно-структурне явище, то деформацСЦя СФ викривленням, порушенням усСЦх або декСЦлькох елементСЦв структури, викликаСФ негативнСЦ змСЦни у морально-психологСЦчному комплексСЦ особистостСЦ, що позначаСФться на рСЦзних аспектах людськоi дСЦяльностСЦ.
У науковСЦй лСЦтературСЦ розрСЦзняють такСЦ рСЦзновиди деформацСЦi правосвСЦдомостСЦ: правовий СЦнфантилСЦзм (несформованСЦсть правових знань, оцСЦнок, почуттСЦв); правовий СЦдеалСЦзм (переоцСЦнка реальних можливостей права); право
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение