Проблема зловживання правом
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
поняття призводить до необхСЦдностСЦ тлумачення категорСЦi "зло". Нормативне визначення "зла", зрозумСЦло, неможливе. ПСЦд завданням "зла" у даному випадку слСЦд розумСЦти завдання шкоди. Це будь-якСЦ негативнСЦ наслСЦдки, що стали прямим або побСЦчним результатом реалСЦзацСЦi субСФктивного права. ВказанСЦ негативнСЦ наслСЦдки позначаються термСЦном "шкода", який СФ як родовим, так СЦ видовим поняттям СЦ в кожному конкретному випадку вживаСФться з СЦншими термСЦнами, що уточнюють його змСЦст (наприклад, шкода майнова, моральна СЦ т. п.)6.
Без сумнСЦву, особа, яка зловживаСФ правом, маСФ деформовану правосвСЦдомСЦсть. Але тут маСФ мСЦсце деформацСЦя якСЦсно нова, яка одержала назву правового егоцентризму. О.О. Малиновськйй розглядаСФ правовий егоцентризм як деформацСЦю правосвСЦдомостСЦ, в результатСЦ якоi особа вважаСФ себе "центром" правовоi системи. Вона впевнена, що всСЦ СЦншСЦ субСФкти та СЦнститути правовоi системи повиннСЦ "обертатися" навколо неi, пСЦдпорядковуватись ii СЦнтересам7. Егоцентризм характеризуСФться нездатнСЦстю людини зрозумСЦти прагнення, переживання СЦнших людей, оскСЦльки вона зосереджена лише на власних СЦнтересах, бажаннях СЦ потребах. У зарубСЦжнСЦй кримСЦнологСЦi наявнСЦсть у СЦндивСЦда егоцентризму або агресивностСЦ розглядаСФться як показник перебування особи у небезпечному станСЦ, що робить субСФкта потенцСЦйно небезпечним для суспСЦльства СЦ обумовлюСФ необхСЦднСЦсть виведення його СЦз стану пСЦдвищеноi схильностСЦ до злочинСЦв (а до того часу, поки це ще не зроблено, СЦзолювання)8.
Егоцентризм за умови недостатнього виховання людини сприяСФ виникненню егоiзму. Егоiзм СФ однСЦСФю з мотивацСЦйних особливостей особистостСЦ (поряд зСЦ своСФю протилежнСЦстю СФ альтруiзмом). У психологСЦi егоiзм розглядаСФться як надання переваги при виборСЦ лСЦнСЦi поведСЦнки власним СЦнтересам СЦ потребам перед СЦнтересами суспСЦльства, потребам СЦнших людей, вСЦн СФ найбСЦльш вСЦдкритим проявом СЦндивСЦдуалСЦзму9. Егоiзм СЦ егоцентризм - нетотожнСЦ поняття. Егоiст може не бути егоцентристом вСЦн може добре зрозумСЦти прагнення СЦнших людей, але,свСЦдомо нехтуСФ ними. Часто егоцентрист - це особистСЦсть демонстративного типу або навСЦть СЦстеричного (у разСЦ чСЦтко вираженоi вСЦдповСЦдноi акцентуацСЦi). Така особа намагаСФться будь-що привернути до себе увагу . НерСЦдко вона просто виставляСФ себе на посмСЦховисько, для неi краще бути в центрСЦ скандалу, нСЦж залишитись непомСЦченою. Метою для неi можуть бути не лише матерСЦальнСЦ блага, а й просто одержання морального задоволення. Права, свободи СЦ законнСЦ СЦнтереси СЦнших осСЦб СЦ тут, звСЦсно, до уваги не беруться.
Правовий егоцентризм не слСЦд ототожнювати з правовим нСЦгСЦлСЦзмом. Характерною особливСЦстю нСЦгСЦлСЦзму СФ активне неприйняття субСФктом будь-яких правових приписСЦв. Така деформацСЦя СФ умовою формування протиправноi установки СЦндивСЦда, його готовностСЦ до здСЦйснення навмисних правопорушень. За правового егоцентризму субСФкт позитивно ставиться до законодавчих приписСЦв, якСЦ надають йому права СЦ свободи, у нього вСЦдсутня первинна протиправна установка. ВСЦн чСЦтко знаСФ, чим СЦншСЦ люди йому зобовязанСЦ, а на що вони не мають права. При цьому вСЦдмовляСФться усвСЦдомити своi обовязки. Правовий егоцентрист, на вСЦдмСЦну вСЦд правового нСЦгСЦлСЦста, оцСЦнюСФ дСЦяльнСЦсть державних органСЦв СЦ судовоi системи, як правило, позитивно, оскСЦльки вСЦн вмСЦло використовуСФ своi повноваження для захисту власних прав СЦ задоволення своiх СЦнтересСЦв10
ЕгоцентричнСЦ особи, як правило, не вважають свою поведСЦнку деформованою. Для ii виправдання вони використовують переважно рацСЦоналСЦзацСЦю, як механСЦзм психологСЦчного захисту: логСЦчно обТСрунтовують необхСЦднСЦсть своiх вчинкСЦв обставинами, що склалися, доцСЦльнСЦстю своСФi поведСЦнки, ii правомСЦрнСЦстю, кориснСЦстю. Але не, можна погодитись зСЦ спробою О. О. Малиновського провести паралель мСЦж утилСЦтарнСЦстю правового егоцентризму та СЦдеями засновника утилСЦтаризму РЖ. Бентама, у вченнСЦ якого окрема особа прагне до збСЦльшення обсягу своiх задоволень СЦ до зменшення обсягу своiх страждань. ПояснюСФ таке порСЦвняння О. О. Малиновський тим, що "задоволення потреб завдяки здСЦйсненню права з точки зору правового егоцентризму СФ задоволенням, а виконання юридичних обовязкСЦв СЦ дотримання правових заборон - стражданням"11.
РЖ. Бентам розглядав принцип найбСЦльшого блага як унСЦверсальний СЦнструмент у руках законодавця, завдяки якому останнСЦй мав можливСЦсть контролювати поведСЦнку субСФктСЦв права шляхом розподСЦлу покарань, якСЦ дадуть найбСЦльш бажанСЦ наслСЦдки. РДдиним обмеженням цього методу, що визнавав РЖ. Бентам, були психологСЦчнСЦ та етичнСЦ рамки, якСЦ фСЦксували, з одного боку, те, що закон може зробити, а з другого - те, що вСЦн може мудро намагатися зробити. (У випадку СЦз зловживанням правом будь-якСЦ моральнСЦ обмеження вСЦдсутнСЦ). Так, за РЖ. Бентамом, принцип корисностСЦ, у галузСЦ кримСЦнального права передбачав досягнення СЦдеалу рацСЦональноi теорСЦi покарань, яка базувалася б на пропорцСЦйностСЦ злочину СЦ покарання. Шкода, завдана покаранням, повинна перевищувати вигоду, здобуту внаслСЦдок вчинення злочину. Разом з тим, зазначена шкода маСФ якомога менше перевищувати шкоду, завдану злочином. Тут доцСЦльним видаСФться висновок, що зробили Джордж Г. Себайн СЦ Томас Л. Торсон у повнСЦй вСЦдповСЦдностСЦ з вченням Ч. БеккарСЦа: невСЦдворотнСЦсть покарання СФ бСЦльш дСЦСФвим стримуючим засобом, нСЦж його суворСЦсть12.
Зловживаючи правом, СЦндивСЦд нехтуСФ будь-якими нормами моралСЦ. Його принцип поведСЦнки - "дозволено все, що правомСЦрно". Використання права всупереч його призн
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение