Geum.ru


Проблема здоровтАЩя у валеологСЦi

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



пристосування дитини як особистостСЦ до СЦснування у школСЦ, згСЦдно з ii вимогами та власними потребами, мотивами та СЦнтересами.

АдаптацСЦя соцСЦальна - СЦнтерактивний показник стану дитини, який вСЦдображаСФ ii здатнСЦсть адекватно сприймати навколишню дСЦйснСЦсть, ставитися до людей, подСЦй, вчинкСЦв, спСЦлкуватися, вчитися, регулювати поведСЦнку вСЦдповСЦдно до сподСЦвань СЦнших.

ШкСЦльна дезадаптацСЦя. Втрата дитиною навчальноi мотивацСЦi, низька успСЦшнСЦсть, конфлСЦктнСЦсть у спСЦлкуваннСЦ з учителями, однолСЦтками, схильнСЦсть до асоцСЦальноi поведСЦнки, низьке самооцСЦнювання, домСЦнування негативного емоцСЦйного напруження.

АдаптацСЦйний синдром. СукупнСЦсть реакцСЦй дитини, що маСФ захисний характер СЦ виникаСФ у вСЦдповСЦдь на значнСЦ за силою СЦ тривалСЦстю несприятливСЦ впливи (стресори). ХарактеризуСФться рСЦзними стадСЦями: тривоги, опору, виснаження.

ШкСЦльна фобСЦя. Формування ускладненого пристосування дитини до школи, яке виникаСФ за умови пСЦдвищених вимог до ii адаптивних можливостей.

Показники адаптацСЦйних процесСЦв:

АдаптивнСЦсть - абсолютна й вСЦдносна гармонСЦйнСЦсть мСЦж обСФктивними цСЦлями СЦ кСЦнцевими результатами, супроводжуСФться позитивним ставленням особистостСЦ до навколишнього свСЦту СЦ самоi себе.

НеадаптивнСЦсть - усвСЦдомлена невСЦдповСЦднСЦсть мСЦж цСЦлями й результатами дСЦяльностСЦ, викликаСФ амбСЦвалентнСЦ почуття й оцСЦнки, але не чинить психотравмуючого впливу на особистСЦсть.

3. ДезадаптивнСЦсть - дисгармонСЦя мСЦж цСЦлями й результатами, яка СФ джерелом психСЦчноi напруги (стрес, шок, панСЦка тощо), внутрСЦшнього дискомфорту й нестабСЦльностСЦ перебСЦгу психСЦчних процесСЦв, психСЦчних станСЦв, негативного емоцСЦйного тла (страх, депресСЦя, фрустрацСЦя).

Вчитель повинен знати етапи (фази), форми, ступенСЦ, фактори адаптацСЦi:

I етап: орСЦСФнтовний, коли у вСЦдповСЦдь на комплекс нових впливСЦв, повязаних СЦз початком систематичного навчання, змСЦн умов - усСЦ системи органСЦзму вСЦдповСЦдають бурхливою реакцСЦСФю СЦ значною напругою. Ця фСЦзСЦологСЦчна тАЮбуря" триваСФ 2-3 тижнСЦ.

II етап: нестСЦйке пристосування, коли органСЦзм шукаСФ СЦ знаходить якСЦ-небудь оптимальнСЦ або близькСЦ до оптимальних варСЦанти реакцСЦй на вплив. тАЮБуря" починаСФ вщухати.

III етап: перСЦод вСЦдносно стСЦйкого пристосування, коли органСЦзм знаходить найоптимальнСЦшСЦ варСЦанти реагування на навантаження, потребуСФ меншоi напруги всСЦх систем (до 10-15 жовтня).

СтупСЦнь важливостСЦ дезадаптацСЦi залежить вСЦд багатьох факторСЦв, серед яких СФ такСЦ, на якСЦ школа не може впливати.

рСЦвень стану здоровя й розвитку дитини;

рСЦвень тренованостСЦ адаптацСЦйних можливостей;

позитивний стиль взаСФмовСЦдносин у сСЦмi дитини, вСЦдсутнСЦсть конфлСЦктного фону в сСЦмi;

Пристосування (адаптацСЦя) дитини до школи вСЦдбуваСФться не одразу. Це тривалий процес, повязаний зСЦ значним напруженням усСЦх систем органСЦзму. Лише через 5-6 тижнСЦв поступово пСЦдвищуються та стають бСЦльш стСЦйкими показники працездатностСЦ, у дитини спадаСФ напруженСЦсть та тривожнСЦсть.

У психологСЦi видСЦлено три рСЦвнСЦ адаптацСЦi (за дослСЦдженнями Г.М. ЧуткСЦноi):

Високий рСЦвень адаптацСЦi: учень позитивно ставиться до школи, правила й вимоги сприймаСФ адекватно, навчальний матерСЦал засвоюСФ легко, глибоко й повно, розвязуСФ ускладненСЦ задачСЦ. Чемний, уважно слухаСФ вказСЦвки, пояснення вчителя, доручення виконуСФ охоче й сумлСЦнно, без зовнСЦшнього контролю. ВиявляСФ високу зацСЦкавленСЦсть у самостСЦйнСЦй навчальнСЦй роботСЦ, готуСФться до всСЦх урокСЦв, маСФ у класСЦ позитивний статус.

СереднСЦй рСЦвень адаптацСЦi: учень позитивно ставиться до школи, вСЦдвСЦдування урокСЦв не викликаСФ у нього негативних переживань. РозумСЦСФ програмовий матерСЦал, коли вчитель пояснюСФ його досить детально й наочно, засвоюСФ основний змСЦст програми з усСЦх предметСЦв, самостСЦйно розвязуСФ типовСЦ завдання, зосереджений СЦ уважний пСЦд час виконання завдань, доручень, вказСЦвок учителя, разом з ним потребуСФ контролю з боку дорослого. Зосередженим буваСФ тСЦльки тодСЦ, коли робить щось цСЦкаве для себе, майже завжди готуСФться до урокСЦв СЦ виконуСФ домашнСФ завдання, доручення виконуСФ сумлСЦнно, але не всСЦ з особливим бажанням, товаришуСФ з багатьма однокласниками.

Низький рСЦвень адаптацСЦi: негативно або байдуже ставиться до школи, часто скаржиться на здоровя, самопочуття, переважаСФ пригнСЦчений настрСЦй, порушуСФ дисциплСЦну. МатерСЦал, який пояснюСФ вчитель, засвоюСФ фрагментарно, самостСЦйна робота з пСЦдручником викликаСФ труднощСЦ, до самостСЦйних завдань не виявляСФ СЦнтересу, до урокСЦв готуСФться нерегулярно, потребуСФ постСЦйного контролю, систематичних нагадувань СЦ спонукань. Може зберСЦгати увагу СЦ працездатнСЦсть тСЦльки за умови тривалих пауз для вСЦдпочинку, потребуСФ значноi допомоги дорослих у навчаннСЦ, доручення виконуСФ пСЦд контролем СЦ без бажання. Пасивний, друзСЦв майже не маСФ, знаСФ СЦмена СЦ прСЦзвища небагатьох однокласникСЦв.

ЛСЦтература

  1. Бабин РЖ.РЖ., Царенко А.В., Черняк В.М., Яцук Г.Ф. ПСЦзнай себе. МатерСЦали до курсу "ВалеологСЦя". - ТернопСЦль: ТДПРЖУО, ТОШО, 2002. - 232с.
  2. Бальсевич В.К., Запорожнов В.А. Физическая активность человеках Киев: Здоровье, 1987. - 224 с.
  3. Баранов В.М. В мире оздоровительной физкультуры. - К.: Здоровье, 1991. - 133 с.
  4. Брехман И.И. Валеология - наука о здоровье. - М.: ФиС, 1990.
  5. Булич Е.Г., Муравов РЖ.В. ВалеологСЦя. ТеоретичнСЦ основи валеологСЦi: Навч. посСЦбник. - К.: РЖЗМН, 1997.
  6. Виноградов П.А. Физическая культура и здоровый образ жизни. - М., 1991.
  7. Казначеев В.П. Биосистема и адаптация. -

    Copyright © 2008-2014 geum.ru   рубрикатор по предметам  рубрикатор по типам работ  пользовательское соглашение