Причини та умови статевих злочинСЦв щодо неповнолСЦтнього у сучаснСЦй УкраiнСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Причини та умови статевих злочинСЦв щодо неповнолСЦтнього у сучаснСЦй УкраiнСЦ
Проблема причин злочинностСЦ СФ однСЦСФю з основних у кримСЦнологСЦi. Важливою вона залишаСФться СЦ при дослСЦдженнСЦ окремих видСЦв злочинностСЦ. ЗлочиннСЦсть як специфСЦчне негативне соцСЦальне явище маСФ притаманнСЦ iй закономСЦрностСЦ СЦ структуру, основу якоi становлять рСЦзноманСЦтнСЦ звязки злочинСЦв мСЦж собою. Перед кримСЦнологСЦСФю стоiть завдання виявити специфСЦчнСЦ закономСЦрностСЦ злочинностСЦ та соцСЦальнСЦ процеси, якСЦ ii детермСЦнують. Не можна не погодитись СЦз думкою В.М. Кудрявцева, що можливСЦ рСЦзнСЦ пСЦдходи до проблеми причин злочинностСЦ СЦ широкСЦ СЦсторичнСЦ огляди, СЦ соцСЦально-економСЦчнСЦ дослСЦдження, СЦ конкретно-соцСЦологСЦчний аналСЦз видСЦв правопорушень, СЦ порСЦвняльне вивчення рСЦзного роду кримСЦногенних факторов [7, с. 3].
ДеструктивнСЦ тенденцСЦi, що вСЦдбуваються сьогоднСЦ в соцСЦально-економСЦчнСЦй СЦ полСЦтичнСЦй сферах, активСЦзували процеси, якСЦ призводять до падСЦння добробуту населення, зниження його культурного рСЦвня. Усе це призводить до ускладнення кримСЦногенноi обстановки в державСЦ. За таких умов, як виявляють кримСЦнологСЦчнСЦ дослСЦдження, актуалСЦзуСФться проблема причин СЦ умов як злочинностСЦ загалом, так СЦ окремих видСЦв злочинСЦв. Тому дослСЦдження цСЦСФi проблеми СЦ вироблення оптимальних шляхСЦв ii вирСЦшення маСФ важливе теоретичне та практичне значення. Таким чином, важливСЦсть вивчення проблеми причин та умов злочинноi поведСЦнки у кримСЦнологСЦi залишаСФться тому, що пояснюСФ джерела походження та вСЦдтворення цього негативного явища обСФктивноi дСЦйсностСЦ.
СлСЦд наголосити, що причиновСЦсть СФ фСЦлософською категорСЦСФю, пСЦд якою розумСЦють зв'язок мСЦж явищами, у результатСЦ якого одне чи кСЦлька взаСФмодСЦючих явищ становлять причину, яка, у свою чергу, породжуСФ СЦнше явище - наслСЦдок. ВСЦрно зауважують вченСЦ, що причиновСЦсть - це генетичний зв'язок, дСЦя якого поширюСФться як на явища природи, так СЦ на тСЦ, що вСЦдбуваються в суспСЦльствСЦ [1, с. 97]. СлСЦд погодитись СЦз зазначеною позицСЦСФю, оскСЦльки змСЦст ii полягаСФ в тому, що явища або процеси реальноi дСЦйсностСЦ виникають СЦ розвиваються закономСЦрно, в результатСЦ СЦснування певноi сукупностСЦ причин.
Як вСЦдомо, обСФднуючим термСЦном для причин та умов злочинностСЦ у кримСЦнологСЦi СФ поняття кримСЦногеннСЦ фактори. ПСЦд ним розумСЦють рушСЦйну силу будь-якого процесу, явища. Зазначене свСЦдчить, що кримСЦногеннСЦ фактори, у свою чергу, зумовлюють злочиннСЦ дСЦi. Так, кримСЦнологи причину визначають як вирСЦшальний, активний фактор, а умову - як вСЦдносно пасивний фактор, що впливаСФ на розвиток причинового звязку, не породжуючи при цьому наслСЦдку [5, c. 45].
У кримСЦнологСЦчнСЦй науцСЦ фактори, що породжують злочиннСЦсть, прийнято називати детермСЦнантами. Це зумовлюСФ те, що коли розглядають поняття детермСЦнант злочинностСЦ, через призму фСЦлософського вчення про причиновСЦсть, то поряд СЦз поняттям причини, яка викликаСФ певний наслСЦдок, неодмСЦнно стоiть поняття умови, яка сама цього наслСЦдку не викликаСФ, але сприяСФ причинСЦ виконати свою справу [4, с. 59].
Таким чином, причини та умови злочинностСЦ охоплюються процесом детермСЦнацСЦi, за якого фактори, котрСЦ сприяють виникненню злочинностСЦ, називаються кримСЦногенними, а фактори, якСЦ протидСЦють виникненню злочинностСЦ, - антикримСЦногенними.
З огляду на зазначене можна стверджувати, що мСЦж причинами СЦ умовами СЦснуСФ тСЦсний взаСФмозвязок, який проявляСФться у тому, що умови самСЦ по собСЦ не можуть породжувати злочини СЦ злочиннСЦсть, однак без них причини не можуть анСЦ сформуватися, анСЦ реалСЦзуватися. Причини породжують злочиннСЦсть, умови - сприяють дСЦi причини. Отже, пСЦд умовами злочинностСЦ необхСЦдно розумСЦти такий комплекс явищ, що самостСЦйно не здатний породжувати злочиннСЦсть як наслСЦдок, але, спСЦвСЦснуючи поряд СЦз причинами, вСЦн сприяСФ iм, полегшуСФ iх формування СЦ подальшу реалСЦзацСЦю [6, с. 17].
Н.А. Стручков зауважуСФ, що безпосереднСЦ причини злочинностСЦ слСЦд шукати у сферСЦ свСЦдомостСЦ, оскСЦльки всСЦ рушСЦйнСЦ сили, якСЦ викликають дСЦi людини, неминуче повиннСЦ пройти крСЦзь ii голову, повиннСЦ перетворитися на подразнення ii волСЦ. На думку А.Р. Ратинова, безпосереднСЦ причини СЦ джерела винноi поведСЦнки злочинцСЦв завжди лежать у свСЦдомостСЦ особистостСЦ людини, яка вчинила злочин. В СЦншому ж випадку вСЦдсутнСЦми СФ пСЦдстави ставлення у провину та вСЦдповСЦдно вчинене дСЦяння не може розглядатися як злочинне. РЖншими словами, нСЦякСЦ зовнСЦшнСЦ обставини не можуть бути визначальними причинами протиправноi поведСЦнки, якщо вони не стали внутрСЦшнСЦми детермСЦнантами людськоi дСЦяльностСЦ. РЖнакше людина не може бути притягнута до кримСЦнальноi вСЦдповСЦдальностСЦ, оскСЦльки СФ лише пасивною ланкою у причиновому ланцюжку, СЦграшкою у фатальному поСФднаннСЦ зовнСЦшнСЦх сил СЦ обставин, якСЦ призвели до негативних наслСЦдкСЦв [10, с. 15]. Зазначене свСЦдчить, що воля та свСЦдомСЦсть особи СФ визначальними у формуваннСЦ злочинноi поведСЦнки.
Проте слСЦд вСЦдмСЦтити, що у процесСЦ розвитку кримСЦнологСЦчноi науки СФдностСЦ в позицСЦях вчених щодо розвязання проблеми детермСЦнацСЦi злочинностСЦ не знайдено. Вона СЦ сьогоднСЦ залишаСФться дискусСЦйною. РЖснуСФ багато теорСЦй та концепцСЦй щодо того, що саме визначаСФ СЦ зумовлюСФ СЦснування злочинностСЦ. Такий стан зумовлений значною кСЦлькСЦстю рСЦзних методологСЦчних пСЦдходСЦв, з яких виходять автори та прихильники цих теорСЦй СЦ концепцСЦй.
Недосконале пСЦзнання природи злочинностСЦ зумовило СЦснування у кримСЦнологСЦi великоi кСЦлькостСЦ рСЦзноманСЦтних теорСЦй пояснення причин та умов злочинностСЦ. ВсСЦ кримСЦнологСЦчнСЦ теорСЦi причин СЦ ум