Причини та умови статевих злочинСЦв щодо неповнолСЦтнього у сучаснСЦй УкраiнСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ов злочинностСЦ можна розмежувати за трьома напрями (школами, концепцСЦями) залежно вСЦд того, яку з причин визначають головною, прСЦоритетною в системСЦ детермСЦнант злочинностСЦ. Наприклад, соцСЦологСЦчнСЦ теорСЦi надають прСЦоритету соцСЦальним, зовнСЦшнСЦм умовам, якСЦ оточують людину. БСЦологСЦчнСЦ теорСЦi вбачають сутнСЦсть проблеми у самСЦй людськСЦй природСЦ. СлСЦд зазначити, що бСЦологСЦчнСЦ концепцСЦi рСЦдко зустрСЦчаються у чистому виглядСЦ, коли основними визнаються фактори бСЦологСЦчноi органСЦзацСЦi людини. Лише Ч. Ломброзо на першому етапСЦ власних дослСЦджень вбачав причини злочинностСЦ виключно у людськСЦй природСЦ. З часом Ломброзо погодився з тим, що на злочиннСЦсть здСЦйснюСФ вплив не лише антропологСЦчний фактор, а й соцСЦальнСЦ фактори. Одним з головних аргументСЦв проти бСЦологСЦчного пСЦдходу СФ зростання злочинностСЦ, яке неможливо пояснити змСЦнами людського органСЦзму.
У культуроцентричних теорСЦях вирСЦшальним визнаСФться чинник людськоi культури. СлСЦд наголосити на тому, що причини СЦ умови, що породжують тСЦ чи СЦншСЦ явища, дСЦють СЦ у фСЦзичнСЦй, СЦ у бСЦологСЦчнСЦй, СЦ у соцСЦологСЦчнСЦй формах природи. У кожнСЦй з цих форм природи причини СЦ умови дСЦють по-рСЦзному, мають своi особливостСЦ, якСЦ треба враховувати.
Ряд авторСЦв взагалСЦ заперечують не тСЦльки необхСЦднСЦсть, а й саму можливСЦсть класифСЦкацСЦi причин СЦ умов частково, тому що вважають неможливим видСЦляти такСЦ явища, якСЦ слугують тСЦльки причиною або тСЦльки умовою злочинностСЦ з причини мСЦнливостСЦ функцСЦй, якСЦ вони несуть за рСЦзних обставин [1, с. 163]. ДСЦйсно, це зауваження СФ слушним, тому що одне СЦ теж явище може бути СЦ причиною, СЦ умовою. Досить влучним, на наш погляд, СФ пСЦдхСЦд до цього питання В.М. Кудрявцева: Хоча причина й умова дСЦйсно змСЦнюСФться, але це вСЦдбуваСФться в обмежених межах. Наприклад, демографСЦчнСЦ данСЦ особи нСЦколи не можуть бути загальною причиною правопорушень [3, с. 127]. Як бачимо, попри, здавалося б неможливСЦсть розрСЦзнення причин та умов, це потрСЦбно робити, визначити, що сприяСФ формуванню СЦ прояву злочинноi поведСЦнки людини.
НедолСЦки соцСЦоцентричних та бСЦоцентричних теорСЦй полягають у тому, що мСЦж причинами СЦ умовами злочинностСЦ важко провести розмежування. В одних випадках причина стаСФ умовою, в СЦнших - умова причиною. На нашу думку, враховуючи тСЦсний зв'язок причин СЦ умов злочинностСЦ все ж таки необхСЦдно шукати фактори, якСЦ становлять причини, а якСЦ умови, оскСЦльки кожен з них вСЦдСЦграСФ визначену роль у породженнСЦ злочинного наслСЦдку. Зазначене розмежування сприятиме дСЦяльностСЦ правоохоронних органСЦв у виявленнСЦ та запобСЦганнСЦ суспСЦльно небезпечним дСЦянням, адже найважливСЦшим завданням, що стоiть перед слСЦдчим СФ зясування причин СЦ умов, якСЦ породжують вчинення злочину (ст. 23, 23-1, 23-2 КПК Украiни).
ВСЦдсутнСЦсть розмежування причин СЦ умов злочинностСЦ спонукала нас ТСрунтовнСЦше дослСЦдити культуроцентричнСЦ концепцСЦi. СлСЦд звернути увагу на те, що в зазначених концепцСЦях (культуроцентричних) СЦснують рСЦзнСЦ погляди вчених на пояснення злочинностСЦ. Наведемо деякСЦ з них. Так, вСЦтчизнянСЦ вченСЦ звертають увагу на теорСЦю Т. СеллСЦна, який запропонував пояснення злочинностСЦ через конфлСЦкт культур. Коли культурнСЦ цСЦнностСЦ засвоюються у рСЦзних середовищах, то виникаСФ конфлСЦкт культур, що часто й виявляСФться у злочиннСЦй поведСЦнцСЦ [5, c. 52]. Тому, кримСЦнологСЦя повинна акцентувати увагу на конфлСЦктах правових та неправових норм поведСЦнки.
Таким чином, теорСЦi субкультур пояснюють причини злочинностСЦ тим, що загальнСЦ норми культури суспСЦльства не узгоджуються з нормами культури певноi соцСЦальноi групи.
Виходячи СЦз зазначеного, культура як суспСЦльний феномен реагуСФ на всСЦ змСЦни, що вСЦдбуваються у суспСЦльствСЦ. За допомогою неi здСЦйснюСФться певний вплив на суспСЦльство, формуСФться СЦ визначаСФться переважна бСЦльшСЦсть соцСЦальних процесСЦв, включаючи СЦ такСЦ негативнСЦ, як злочиннСЦсть. Це свСЦдчить про те, що соцСЦологСЦчнСЦ концепцСЦi пояснення детермСЦнант злочинностСЦ залежать вСЦд культури.
В межах зазначеноi концепцСЦi СЦснують рСЦзнСЦ визначення культури. Т. Парсонс розглядаСФ культуру як органСЦзовану систему, що спрямовуСФ соцСЦальнСЦ дСЦi особистостСЦ, маСФ регулятивну силу та впливаСФ на всСЦ соцСЦальнСЦ процеси. Так, культура у Т. Парсонса вСЦдзначаСФться стабСЦльнСЦстю, сталСЦстю, певною консервативнСЦстю, що позитивно впливаСФ на стабСЦльнСЦсть суспСЦльства взагалСЦ [5]. ВСЦн вважав культуру основою розвитку СЦ функцСЦонування всСЦх сфер життСФдСЦяльностСЦ суспСЦльства. Як вСЦдомо, культуру розглядають як сукупнСЦсть матерСЦальних СЦ духовних цСЦнностей, якСЦ створенСЦ суспСЦльством СЦ характеризують певний рСЦвень його розвитку. Однак, на нашу думку, найбСЦльш вдалим для кримСЦнологСЦчноi науки СФ поняття, згСЦдно з яким культура - це мСЦра узгодженостСЦ волСЦ й свСЦдомостСЦ людей з законами природи [8, с. 138].
Як слушно зазначаСФ прихильник культуроцентричноi концепцСЦi украiнський кримСЦнолог О.М. Костенко, дСЦя будь-яких соцСЦологСЦчних СЦ бСЦологСЦчних факторСЦв у суспСЦльному життСЦ, в тому числСЦ у породженнСЦ злочинностСЦ, визначаСФться волею СЦ свСЦдомСЦстю, а те, як саме воля СЦ свСЦдомСЦсть визначають дСЦю вказаних факторСЦв, - залежить вСЦд культури людей. Тому справедливою СФ формула: Яка соцСЦальна культура громадян - таке й iхнСФ життя [7, с. 128]. На нашу думку, наведене даСФ пСЦдстави для висновку, що зазначена концепцСЦя СФ найбСЦльш вдалою методологСЦчною базою для пояснення детермСЦнант злочинностСЦ.
ВСЦдповСЦдно до розглядуваноi концепцСЦi причини злочинностСЦ можна визначити як фактори, котрСЦ приводять волю СЦ свСЦдомСЦсть людини у кримСЦногенний стан - тобто спричиняють фо
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение