Причини карибськоi кризи
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
РЕФЕРАТ
На тему: Причини карибськоi кризи
СпСЦввСЦдношення стратегСЦчних ядерних засобСЦв (станом на 1962 рСЦк)
АналСЦз спСЦввСЦдношення стратегСЦчних ядерних засобСЦв переконливо свСЦдчить про закономСЦрнСЦсть кроку СРСР по досягненню ядерного паритету. Встановлення радянських ракет середньоi дальностСЦ на КубСЦ збСЦльшувало кСЦлькСЦсть ПУ, з яких ракети досягали територСЦю США, СЦз 30 до 70. На перСЦод планування в бойовому складСЦ САК США було 69 МБР (на територСЦi США) та 105 РСД (в РЖталСЦi та ТуреччинСЦ), якСЦ досягали територСЦi СРСР. У випадку досягнення мети стратегСЦчноi операцСЦi "Анадир" спСЦввСЦдношення засобСЦв цього типу мало бути 1: 2,48, а, враховуючи потужнСЦсть боСФзарядСЦв СЦ кСЦлькСЦсть ракет на кожну ПУ, можна було говорити про досягнення необхСЦдного паритету. Але на початок Карибськоi кризи досягти подСЦбного спСЦввСЦдношення не вдалося внаслСЦдок двох причин:
1. Угрупування РВСП на КубСЦ було розгорнуто не в повному обсязСЦ (16 ракетних ПУ не розгортались у звязку з початком блокади).
2. За перСЦод з 1 червня по 22 жовтня 1962 року в США було поставлено на бойове чергування 82 МБР: 36 ракет Атлас, 36 ракет Титан СЦ 10 ракет МСЦнСЦтмен, що фактично не дало можливостСЦ змСЦнити спСЦввСЦдношення на користь Радянського Союзу.
ЦСЦ факти свСЦдчать про те, що американцСЦ, передбачаючи кризову ситуацСЦю, нарощували стратегСЦчне ядерне угрупування САК, не вСЦдмовляючись вСЦд прямоi аТСресСЦi. Однак вони не змогли передбачити того, що радянське керСЦвництво вСЦдважиться на такий рСЦшучий крок як утворення ракетно-ядерного угрупування в 140 кСЦлометрах вСЦд iх територСЦi.
ПолСЦтичне керСЦвництво Союзу прийняло рСЦшення про установку ядерних ракет на КубСЦ в односторонньому порядку. Однак, ситуацСЦя вимагала погодження цього рСЦшення СЦз кубинським урядом. Цю мСЦсСЦю було доручено делеТСацСЦi на чолСЦ з членом ПрезидСЦi ЦК Рашидовим. До складу делеТСацСЦi входили Головнокомандувач РВСП маршал БСЦрюзов СЦ Посол АлексСФСФв. ДелеТСацСЦю супроводжували фахСЦвцСЦ по ракетно-ядерному озброСФнню С.В. Ушаков СЦ П.В.АгСФСФв.
В Гавану делеТСацСЦя прибула 29 травня. ОсновнСЦ переговори з ФСЦделем Кастро вСЦв маршал БСЦрюзов, якому було доручено вирСЦшити питання розмСЦщення ракет на островСЦ. ПСЦсля детального аналСЦзу мСЦжнародноi обстановки та становища, в якому опинилася Куба, вСЦн запропонував кубинському лСЦдеровСЦ для надСЦйного захисту революцСЦйних завоювань РеспублСЦки утворити на ii територСЦi ракетно-ядерне угрупування. ПропозицСЦя виявилась несподСЦваною СЦ Кастро запросив час на прийняття рСЦшення. ЗустрСЦвшись знову з маршалом СЦ Рашидовим, вСЦн заявив: "Якщо це в СЦнтересах соцСЦалСЦстичного табору СЦ, водночас, ставлю це на друге мСЦсце цього потребуСФ оборона Куби, ми готовСЦ розмСЦстити у себе ракети по потребСЦ."
Що мав на увазСЦ ФСЦдель Кастро, поставивши проблему оборони Куби на друге мСЦсце? Що це? РеволюцСЦйний романтизм СЦз теорСЦi свСЦтовоi революцСЦi, яку сповСЦдував його соратник Ернесто Че Гевара, чи розумСЦння геополСЦтичних реалСЦй свСЦтовоi полСЦтики, в епСЦцентрСЦ якоi опинилася його краiна? Як би там не було, але це була достойна вСЦдповСЦдь молодого кубинського полСЦтика досвСЦдченим практикам з Радянського Союзу.
Отримавши згоду Куби, 7 червня в КремлСЦ на нарадСЦ за участю керСЦвного складу Групи вСЦйськ, яка планувалася для вСЦдправки на Кубу, Хрущов особисто поставив завдання на передислокацСЦю вСЦйськ. ТРенеральний Штаб негайно приступив до вСЦдпрацювання оперативних документСЦв, вибору по картам можливих пунктСЦв розмСЦщення ракетних дивСЦзСЦонСЦв та районСЦв дислокацСЦi вСЦйськ, необхСЦдних для забезпечення iх безпеки та оборони. РВСП отримали задачу на пСЦдготовку СЦ передислокацСЦю 51 ракетноi дивСЦзСЦi (рд).
Розгортання угрупування РВСП на островСЦ Куба
14 червня була видана директива Головного штабу Ракетних вСЦйськ СЦ Головнокомандувачем РВСП був затверджений план заходСЦв пСЦдготовки до навчання "Анадир". З цього моменту СЦ почалося розгортання угрупування РВСП на КубСЦ, у втСЦленнСЦ якого можна видСЦлити три етапи змСЦни стану бойовоi готовностСЦ 51 рд : перший етап пСЦдготовка до передислокацСЦi; другий етап передислокацСЦя дивСЦзСЦi на Кубу; третСЦй етап розгортання СЦ приведення дивСЦзСЦi у бойову готовнСЦсть.
ПСЦдготовка до передислокацСЦi (14 червня 10 серпня)
51 рд формувалася у складСЦ пяти ракетних полкСЦв на базСЦ дивСЦзСЦi в Ромнах Сумськоi областСЦ Украiни, СЦз якоi до ii складу увСЦйшло три полки: полковникСЦв Коваленко Олександра АндрСЦйовича, Черкесова Миколи Олександровича СЦ пСЦдполковника Соловйова ЮрСЦя Олександровича. По одному полку було включено вСЦд БСЦлокоровичськоi та Шауляйськоi дивСЦзСЦй (командири полковники БандСЦловський Микола Фокич СЦ Сидоров РЖван СелантСЦйович). Командиром 51 рд було призначено ТСенерал-майора Стаценко РЖгоря Демяновича.
Загальна чисельнСЦсть дивСЦзСЦi складала понад 11 тисяч чоловСЦк. Особовий склад пСЦдлягав серйознСЦй перевСЦрцСЦ з боку полСЦторганСЦв, медицини та КДБ СРСР, результатом проведення якоi була замСЦна 500 офСЦцерСЦв СЦ 1000 солдат СЦ сержантСЦв. ОстаннСФ, СЦнакше й не могло бути, неТСативно вплинуло на боСФздатнСЦсть дивСЦзСЦi та вишкСЦл бойовоi обслуги.
У цей же час на КубСЦ працювали рекогнасцировочнСЦ групи полкСЦв СЦ дивСЦзСЦй. Перша група прибула лСЦтаком ТУ-114 12 липня, а СЦншСЦ 19 липня 1962 року. В короткий термСЦн було вибрано 10 районСЦв СЦз 151 обстежених на площСЦ 900 кв. км.
Багато проблем виникло з геодезичним забезпеченням. Через вСЦдмСЦннСЦсть радянськоi та американськоi сСЦтки геодезичних
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение