Причини карибськоi кризи
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
координат необхСЦдно було провести геодезичнСЦ та гравСЦметричнСЦ перерахунки на широтСЦ о. Куба. КрСЦм того, силами груп було виконано мСЦнСЦмальний обсяг СЦнженерних робСЦт по улаштуванню польових позицСЦйних районСЦв, що в перспективСЦ дозволило скоротити приведення полкСЦв в бойову готовнСЦсть на 3-4 доби.
10 серпня 1962 року ракетний полк полковника РЖ.С. Сидорова та польова ремонтно-технСЦчна база почали завантаження на залСЦзничнСЦ ешелони. Етап пСЦдготовки закСЦнчився.
ПередислокацСЦя дивСЦзСЦi на Кубу (10 серпня 22 жовтня)
ПередислокацСЦя здСЦйснювалася через порти вСЦдправлення Миколаiв, Севастополь СЦ БалтСЦйськ. Про вСЦдповСЦдальнСЦсть СЦ масштабнСЦсть поставлених задач свСЦдчить той факт, що необхСЦдний мСЦнСЦмум рСЦзноманСЦтних вантажСЦв тСЦльки одного полку складав 11 тисяч тонн. Для цього, залежно вСЦд типу ракет, необхСЦдно було 1718 залСЦзничних ешелонСЦв. А всього для доставки особового складу СЦ технСЦки дивСЦзСЦi вСЦд мСЦсць дислокацСЦi до портСЦв знадобилося 111 ешелонСЦв.
Першим пСЦд завантаження було подано океанське судно "Омськ". Для забезпечення секретностСЦ ракети були розмСЦщенСЦ в трюмах на транспортних возиках СЦ ретельно закрСЦпленСЦ. ПерехСЦд через атлантичний океан (кожен транспорт здСЦйснював його за 15 20 дСЦб) потребував вСЦд особового складу напруження всСЦх фСЦзичних СЦ вольових сил. Але попри всСЦ труднощСЦ воiни з честю витримали цей СЦспит.
Першим 9 вересня на Кубу в порт КасСЦльда на теплоходСЦ "Омськ" прибув ракетний полк полковника РЖ.С. Сидорова. Саме з цього дня починаСФться зосередження 51 рд на КубСЦ, яке тривало до 22 жовтня, тобто безпосередньо до моменту оголошення США блокади острова.
Для вивантаження ракет були обранСЦ порти МарСЦель СЦ КасСЦльда. Всього на Кубу було доставлено 42 ракети Р-12, серед них 36 бойових СЦ 6 учбових. Транспортуванням ядерних боСФприпасСЦв опСЦкувалося зСФднання ядерно-технСЦчного забезпечення полковника Н.К. БСФлобородова. До 15 жовтня усСЦ ядернСЦ боСФприпаси було доставлено на Кубу, в тому числСЦ СЦ для ракет Р-14. Але в звязку з установленням блокади Сполученими Штатами Америки два полки з ракетами Р-14 були повернутСЦ назад.
Таким чином, 51 рд станом на 22 жовтня була зосереджена на КубСЦ у складСЦ: управлСЦння дивСЦзСЦi; батальйон звязку; СЦнженерно-саперний батальйон та три ракетних полки з ракетами Р-12; один СЦз них без двох батарей транспортування СЦ заправки.
Розгортання СЦ приведення 51 дивСЦзСЦi в бойову готовнСЦсть (8 вересня 27 жовтня)
ЗгСЦдно з директивою ГШ ЗС СРСР вСЦд 8 вересня 1962 року рСЦшенням командувача ГРВК планувалося привести в бойову готовнСЦсть полки з ракетами Р-12 до 1 листопада, а полки з ракетами Р-14 з 1 листопаду по 1 сСЦчня 1963 року. Завдяки скороченню термСЦну прибуття полкСЦв та попередньо виконаним роботам уже 20 жовтня ракетний полк полковника РЖ. С. Сидорова повнСЦстю був приведений у бойову готовнСЦсть СЦз термСЦном готовностСЦ до пуску 10 годин (з урахуванням вСЦдстанСЦ доставки ядерних боСФприпасСЦв).
У вСЦдповСЦдь на морську блокаду революцСЦйний уряд Куби 23 жовтня о 5-й годинСЦ 40 хвилин перевСЦв ЗбройнСЦ Сили на воСФнне положення. 23 жовтня о 8-й годинСЦ 51 рд зайняла пСЦдвищену бойову готовнСЦсть. З цього часу готовнСЦсть до пуску ракет полку полковника РЖ.С. Сидорова складала 2 години 30 хвилин. 25 жовтня полк полковника БандСЦловського та 2 ракетний дивСЦзСЦон полку пСЦдполковника Соловйова також були приведенСЦ в бойову готовнСЦсть СЦ мали таку ж готовнСЦсть до виконання бойових задач. Для приведення решти дивСЦзСЦонСЦв у бойову готовнСЦсть не вистачало деякого технологСЦчного обладнання. Тому в нСЦч на 24 жовтня командир дивСЦзСЦi проводить маневр наявними силами СЦ засобами. За рахунок штатного та резервного обладнання двох полкСЦв доукомплектовуються дивСЦзСЦони полку пСЦдполковника Соловйова. В полках, з урахуванням некомплекту технологСЦчного обладнання, було уточнено графСЦки пСЦдготовки першого залпу. Для скорочення термСЦну пСЦдготовки ядерного удару командувач ГРВК в нСЦч з 26 на 27 жовтня вСЦддав наказ на доставку ядерних боСФзарядСЦв СЦз групового складу у позицСЦйнСЦ райони, безпосередньо на стартовСЦ майданчики.
ОстаннСЦй дивСЦзСЦон було приведено у бойову готовнСЦсть 27 жовтня. Таким чином 51 рд, незважаючи на складнСЦсть обставин, у складСЦ трьох полкСЦв була приведена в бойову готовнСЦсть на три доби ранСЦше планового строку. Виконання 51 рд завдання було можливим лише завдяки тому, що iх дСЦяльнСЦсть забезпечували СЦншСЦ види збройних сил, а також революцСЦйнСЦ ЗбройнСЦ Сили Куби. Запорукою успСЦху була готовнСЦсть кубинського народу та радянських воiнСЦв стояти на смерть в СЦмя завоювань революцСЦi.
Це була кульмСЦнацСЦя Великого Протистояння СЦдеократСЦi СЦ демократСЦi, яке прийняло форму ядерного протистояння. СвСЦт балансував на межСЦ ядерноi безоднСЦ. Загроза самознищення цивСЦлСЦзацСЦi змусила почати активний процес переговорСЦв мСЦж СРСР та США з одного боку СЦ мСЦж СРСР та Кубою з СЦншого. Сам хСЦд переговорСЦв у формСЦ обмСЦну послань мСЦж лСЦдерами краiн-учасниць кризи яскраво свСЦдчить про намСЦри сторСЦн та iх цСЦлСЦ. КерСЦвництво Куби висувало вимоги вСЦдповСЦдно до норм мСЦжнародного права та принципСЦв уставу ООН: скасування економСЦчноi блокади; припинення пСЦдривних акцСЦй; лСЦквСЦдацСЦя морськоi бази Гуантаномо. Для Радянського Союзу СЦ Сполучених ШтатСЦв на перший план було поставлено питання ядерного протистояння, а вже потСЦм умови вСЦдмови США вСЦд аТСресСЦi. НСЦ кубинський уряд, нСЦ радянськСЦ воiни не знали сутСЦ переговорСЦв мСЦж Хрущовим та КеннедСЦ. Москва СЦ ВашинТСтон обговорювали формули виходу СЦз кризи, а головна дСЦюча сторона Куба навСЦть не пСЦдозрювала, що дСЦСФться.
28 жовтня 1962 р
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение