Причини карибськоi кризи
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
редбачала тотального знищення супротивника, а лише перемогу в тому чи СЦншому конфлСЦктСЦ, з обмеженим застосуванням ядерноi зброi на певному театрСЦ воСФнних дСЦй. ПодСЦбнСЦ змСЦни уможливили певне потеплСЦння мСЦжнародного клСЦмату. ПолСЦпшенням вСЦдносин США СЦ СРСР позначилася друга половина 1959 р. Певною мСЦрою це спричинювалося надмСЦрним загостренням кризи навколо БерлСЦна, а також розгортанням вСЦдкритоi конфронтацСЦi СРСР СЦ Китаю, лСЦдери якого звинуватили Хрущова та радянське керСЦвництво в "ревСЦзСЦонСЦзмСЦ". КонфлСЦкт СЦз КитаСФм пСЦдривав позицСЦi СРСР у "третьому свСЦтСЦ" та розколював СФднСЦсть соцтабору.
У вереснСЦ 1959 р. в Кемп-ДевСЦдСЦ вСЦдбулася зустрСЦч на вищому рСЦвнСЦ мСЦж Хрущовим СЦ Ейзенхауером. На жаль, ця зустрСЦч не мала серйозних наслСЦдкСЦв. БСЦльш того, етап полСЦпшення радянсько-американських вСЦдносин скоро закСЦнчився. Хрущов перебував пСЦд тиском як зовнСЦшнСЦм, з боку китайського керСЦвництва, так СЦ внутрСЦшнСЦм, з боку радянських неосталСЦнСЦстСЦв. На адресу Хрущова лунали звинувачення в "невиправданих поступках свСЦтовому СЦмперСЦалСЦзмовСЦ", в "угодовськСЦй" позицСЦi щодо США. ВСЦрогСЦдно, саме тому досить незначний епСЦзод з американським лСЦтаком-розвСЦдником У-2, збитим 1 травня 1960 р. над територСЦСФю СРСР, був використаний радянським лСЦдером як привСЦд для вСЦдмови взяти участь у ПаризькСЦй конференцСЦi на вищому рСЦвнСЦ, призначенСЦй на травень 1960 р. Ця конференцСЦя мала на метСЦ пошук шляхСЦв вирСЦшення нСЦмецькоi проблеми, що залишалася головною кризовою проблемою у РДвропСЦ. Таким чином, було втрачено ще одну нагоду принаймнСЦ зменшити напруження протистояння в "холоднСЦй вСЦйнСЦ".
Нова криза розпочалася вже за новоi адмСЦнСЦстрацСЦi Д. КеннедСЦ. В нСЦч СЦз 12 на 13 серпня 1961 р. за наказом схСЦднонСЦмецького керСЦвництва в БерлСЦнСЦ було споруджено огорожу з колючого дроту навколо ЗахСЦдного БерлСЦна, яку пСЦзнСЦше було замСЦнено на бетонну стСЦну. БерлСЦнський мур став матерСЦальним виразом подСЦлу мСЦста на захСЦдну СЦ схСЦдну частини, символом розколу РДвропи на два ворогуючСЦ табори. Наступним кроком на шляху загострення конфронтацСЦi стали подСЦi навколо розмСЦщення радянських ракет з ядерними боСФзарядами на КубСЦ. Розташування радянських ядерних сил у безпосереднСЦй близькостСЦ до СПРЖА було не лише вСЦдповСЦддю на аналогСЦчнСЦ дСЦi США в ТуреччинСЦ, а насамперед спробою СРСР принципово змСЦнити ситуацСЦю у свСЦтСЦ на свою користь, здобути певну полСЦтичну перемогу над супротивником. СполученСЦ Штати також сприяли загостренню конфлСЦкту. Маючи СЦнформацСЦю щодо розташування на КубСЦ радянських вСЦйськ та ракет, керСЦвництво США протягом чотирьох мСЦсяцСЦв вичСЦкувало й прореагувало лише тодСЦ, коли це стало вигСЦдним США, великою мСЦрою з внутрСЦшньополСЦтичних причин.
Загострення конфронтацСЦi внаслСЦдок подСЦбних дСЦй обох сторСЦн призвело до найнебезпечнСЦшоi кризи часСЦв "холодноi вСЦйни", вСЦдомоi як "карибська криза". Ця криза багато в чому стала лакмусом, що виявив справжнСЦ мотиви поведСЦнки СРСР СЦ СПРЖА на мСЦжнароднСЦй аренСЦ. Радянський Союз прагнув СЦз розмСЦщенням ракет на КубСЦ досягни паритету зСЦ США в ядерному протистояннСЦ. США, роздратованСЦ вже самим фактом СЦснування бСЦля своiх кордонСЦв держави з прорадянським режимом, пСЦд час кризи зСЦ всСЦСФю очевиднСЦстю продемонстрували непохитну вСЦрнСЦсть СЦдеi зон впливу свСЦтових держав та виключного контролю за ними з боку вСЦдповСЦдних держав. Такою зоною для США був Карибський басейн, СЦ СполученСЦ Штати виявили готовнСЦсть удатися до будь-яких заходСЦв, аби не допустити послаблення там свого впливу. Таким чином, обидвСЦ сторони пСЦдтвердили свою жорстку позицСЦю щодо збереження тиску на краiни-сателСЦти. Попри декларованСЦ принципи самовизначення та загальноi безпеки, вони керувалися лише вимогами задоволення своiх нацСЦональних СЦнтересСЦв.
Водночас слСЦд зазначити, що "карибська криза не призвела до ядерноi вСЦйни саме тому, що жодна з ii сторСЦн не бажала переростання полСЦтичного конфлСЦкту у воСФнний. СРСР намагався "залякати" США, змусити супротивника рахуватися СЦз загрозою ядерного удару зблизька" що мало стримувати лСЦдерСЦв США. "Карибська криза" показала хисткСЦсть миру в епоху ядерного протистояння. Але саме вона змусила обидвСЦ наддержави замислитися над безглуздям ядерноi вСЦйни та ядерного стримування. Ця криза стала останнСЦм випадком прямого протистояння сторСЦн у "холоднСЦй вСЦйнСЦ", СЦ жодного разу в майбутньому СРСР СЦ США не доводили конфронтацСЦю так близько до межСЦ свСЦтовоi ядерноi катастрофи.
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение