Анатомо-фiзiологiчнi особливостi i патологii дитячого органiзму

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



МРЖНРЖСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАРЗНИ

ЛУБЕНСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ

РЕФЕРАТ

З ПЕДРЖАТРРЖРЗ

НА ТЕМУ: Анатомо-фiзiологiчнi особливостi дитячого органiзму

Виконала: студентка групи Ф-31

Моствiченко РЖрина

Лубни 2009

Анатомо-фiзiологiчнi особливостi дитячого органiзму та характернi патологiчнi стани в рiзнi вiковi перiоди

Внутрiшньоутробний етап iндивiдуального розвитку триваi вiд моменту зачаття до народження дитини, продовжуiться в середньому 270-280 днiв, починаючи з першого дня останнього менструального циклу жiнки. Перша фаза - ембрiонального розвитку - триваi вiд утворення зиготи до 2 мiс, характеризуiться закладкою та органогенезом бiльшостi органiв i систем. Дiя тератогенних факторiв у цей момент спричинюi формування найгрубiших анатомiчних та диспластичних вад розвитку (ембрiопатiй). Тому перiод вагiтностi з 3-го до 7-го тижня прийнято вважати критичним перiодом розвитку плода. Друга фаза - плацентарного, або фетального, розвитку - триваi вiд 3-го мiсяця до народження дитини i подiляiться на два пiдперiоди: раннiй та пiзнiй. Раннiй фетальний пiдперiод (до кiнця 28-го тижня) характеризуiться iнтенсивними процесами диференцiювання та дозрiвання всiх тканин. Рiзнi шкiдливi впливи на органiзм матерi можуть призводити до розвитку вад внутрiшньоутробного розвитку, якi проявлятимуться затримкою росту та диференцiювання (гiпоплазiiю) органiв чи порушенням диференцiювання тканин (дисплазiiю). При iнфекцiйних захворюваннях матерi, таких як грип, краснуха, цитомегалiя, вiрусний гепатит тощо, у цiй фазi виникають не вади розвитку, а пролiферативнi реакцii сполучноi тканини, тобто цирози та фiбрози. Сукупнiсть змiн плода, що виникають у цей перiод пiд впливом несприятливих факторiв, називають раннiми фетопатiями. Пiзнiй фетальний пiдперiод триваi з 28-го тижня вагiтностi до пологiв. Несприятливi фактори, якi дiють на плiд у цей перiод, можуть призводити до народження дитини з функцiональною незрiлiстю та внутрiшньоутробною гiпотрофiiю. При дii на плiд iнфекцiйних агентiв виникаi типовий iнфекцiйний процес з проявами, характерними для того чи iншого збудника. У пiзнiй фетальний перiод забезпечуються процеси депонування багатьох мiкронутрiiнтiв (солей кальцiю, залiза, мiдi, вiтамiнiв тощо), потреба в яких у пiсляпологовий перiод не задовольняiться материнським молоком.

Окремо видiляють iнтранатальний етап, який починаiться з появи регулярних переймiв i закiнчуiться перевязкою пуповини (2- 18 год), та перинатальний етап, до складу якого входять пiзнiй фетальний, iнтранатальний та раннiй перiод новонародженостi (з 28-го тижня вагiтностi до 7-го дня життя дитини). Пiд час проходження дитини через пологовi шляхи можливi такi травми: пологова пухлина, кефалгематома, внутрiшньочерепна пологова травма, переломи кiсток, пошкодження периферичних нервiв тощо. Крiм того, можливi тяжкi порушення пуповинного кровообiгу та дихання.

З моменту народження дитини починаiться перiод новонародженостi (неонатальний перiод), який триваi 28 дiб i подiляiться на раннiй та пiзнiй пiдперiоди.

Раннiй пiдперiод новонародженостi триваi протягом перших 7 дiб. Це найвiдповiдальнiший перiод щодо пристосування дитини до нових умов життя, який маi низку особливостей. Зокрема, через перекриття шляхiв внутрiшньоутробноi гемодинамiки починаiться функцiонування малого кола кровообiгу та легеневого дихання. Змiнюiться енергетичний обмiн та терморегуляцiя. З цього моменту органiзм дитини переходить на ентеральний характер харчування. Усi основнi функцii органiзму перебувають у станi нестiйкоi рiвноваги, i навiть невеликi змiни навколишнiх умов можуть призвести до серйозних порушень у станi здоровя дитини. Для цього перiоду характернi стани, якi вiдображають адаптацiю дитини до нових умов: фiзiологiчний катар шкiри, фiзiологiчна жовтяниця, фiзiологiчна втрата маси тiла, сечокислий iнфаркт, статева криза та iн.

Для цього перiоду характерною i морфологiчна незакiнченiсть будови та функцiональна недосконалiсть багатьох органiв i систем. У корi головного мозку процеси гальмування переважають над процесами збудження, тому дитина перебуваi в станi розлитого гальмування (спить упродовж 20-22 год). Серед залоз внутрiшньоi секрецii переважаi функцiональна активнiсть надниркових i щитоподiбноi залоз. РЖмунна система новонародженоi дитини характеризуiться зниженою фагоцитарною та бактерицидною активнiстю лейкоцитiв, низьким рiвнем факторiв комплементу, низьким вмiстом IgM та IgA (особливо секреторного). У цей перiод виявляють вродженi аномалii розвитку, пологовi травми, спадковi захворювання, гемолiтичну хворобу новонародженого та iн. Також на цей перiод припадають прояви пологовоi травми, iнтранатальноi аiiксii, внутрiшньоутробного iнфiкування, синдрому дихальних розладiв тощо. Першi днi життя дитини i своiрiдним критичним перiодом у налагодженнi ентерального вигодовування.

Пiзнiй пiдперiод новонародженностi триваi 21 добу i характеризуiться тим, що резистентнiсть органiзму дитини ще дуже низька, а повна адаптацiя до позаутробного життя ще не закiнчилася, тому рiзнi несприятливi фактори можуть легко спричинювати вiдхилення в розвитку дитини. У звязку з цим дуже важливим i налагодження режиму та вигодовування новонародженого, дотримання матiрю прав