Анатомо-фiзiологiчнi особливостi i патологii дитячого органiзму

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



ця 4-го року становить 100 см. З 5-го року i до початку перiоду статевого дозрiвання довжина тiла збiльшуiться в середньому на 6 см, а в пубертатний перiод - на 8-12 см зарiк.

Закономiрнiсть збiльшення маси тiла. Середня маса тiла доношеноi новонародженоi дитини становить 3100-3500 г. Протягом першого пiврiччя життя середньомiсячне збiльшення маси тiла становить 800 г, другого пiврiччя - 400 г. До кiнця 1-го року життя маса тiла дитини сягаi 10 кг. На 2-му роцi життя вона прибавляi 3-3,5 кг, а з 8-го року i до 10-го - по 2 кг щорiчно. Таким чином, у вiцi 5 рокiв маса тiла дитини становить 20 кг, у 10 рокiв - ЗО кг. У пубертатний перiод маса тiла збiльшуiться на 4-5 кг щорiчно.

Закономiрнiсть збiльшення обводу грудноi клiтки. На час народження доношеноi дитини обвiд грудноi клiтки становить 32-34 см, протягом першого пiврiччя збiльшуiться на 2 см щомiсяця, другого пiврiччя - на 0,5 см щомiсяця. У вiцi 2 -10 рокiв цей показник збiльшуiться на 1,5 см щорiчно, у пубертатний перiод - на 3 см за рiк. Таким чином, обвiд грудноi клiтки становить: у вiцi 6 мiс - 45 см, 1 року - 48 см, 5 рокiв - 55 см, 10 рокiв - 63 см.

Закономiрнiсть збiльшення обводi голови. У доношеноi новонародженоi дитини обвiд голови в середньому становить 34-36 см. У першому пiврiччi обвiд голови збiльшуiться на 1,5 см щомiсяця, у другому - на 0,5 см щомiсяця. У дiтей вiком вiд 1 до 10 рокiв обвiд голови збiльшуiться на 1 см щорiчно. Таким чином, обвiд голови у дiтей у вiцi 6 мiс становить 43 см, 1 року - 46 см, 5 рокiв - 50 см, 10 рокiв - 55 см.

Методи оцiнки фiзичного розвитку дiтей

Оцiнку фiзичного розвитку проводять шляхом порiвняння iндивiдуальних показникiв дитини з нормативними. Першим (базовим), а в багатьох випадках iдиним методом оцiнки фiзичного розвитку дитини i проведення антропометричних дослiджень та оцiнка отриманих даних. При цьому використовують два основнi методи: орiiнтовних розрахункiв та антропометричних стандартiв.

Метод орiiнтовних розрахункiв ТСрунтуiться на знаннi основних закономiрностей збiльшення маси та довжини тiла, обводiв грудноi клiтки та голови. Вiдповiднi нормативнi показники можна розрахувати для дитини будь-якого вiку. Припустимий iнтервал вiдхилень фактичних даних вiд розрахункових становить 7 % для середнiх показникiв фiзичного розвитку. Метод даi лише приблизну картину про фiзичний розвиток дiтей i використовуiться педiатрами, як правило, у разi надання медичноi допомоги дiтям вдома.

Метод антропометричних стандартiв i бiльш точним, оскiльки iндивiдуальнi антропометричнi величини порiвнюють з нормативними вiдповiдно до вiку та статi дитини. Регiонарнi таблицi стандартiв i двох типiв: сигмального й центильного.

При використаннi таблиць, складених за методом сигмальних стандартiв, порiвняння фактичних показникiв проводиться iз середньою арифметичною величиною (М) для даноi ознаки тiii самоi вiково-статевоi групи, що й у дитини, яку ми обстежуiмо. Отриману рiзницю виражають у сигмах (8 - це середнi квадратичне вiдхилення), визначаючи ступiнь вiдхилення iндивiдуальних даних вiд iх середньоi величини.

При використаннi таблиць, складених за методом центильних стандартiв, необхiдно визначити центильний iнтервал, якому вiдповiдаi фактична величина ознаки, враховуючи вiк i стать пацiiнта, та дати оцiнку. Метод не математизований i тому краще характеризуi варiацiйнi ряди в бiологii та зокрема у медицинi. Вiн простий у використаннi, не потребуi розрахункiв, повною мiрою даi можливiсть оцiнити взаiмозвязок мiж рiзними антропометричними показниками i тому широко використовуiться у свiтi.

Семiотика порушень фiзичного розвитку дiтей

Вiдхилення в довжинi тiла можуть проявлятися у виглядi затримки росту чи високорослостi. Значнi ступенi затримки росту називаються нанiзмом, а високорослостi - гiгантизмом. Головнi причини порушення росту (у порядку зменшення частоти патологii) такi: конституцiйнi, церебрально-ендокриннi, соматогеннi (хронiчнi захворювання рiзних систем органiзму з порушенням функцii того чи iншого органа), спадковi захворювання, соцiально-побутовi фактори.

Вiдхилення в масi тiла мають вигляд ii зменшення або збiльшення. У дiтей раннього вiку вiдхилення в масi тiла менше або бiльше нiж 10 % вiд нормативних показникiв (за наявностi деяких iнших характерних ознак) називаються вiдповiдно гiпотрофiiю та паратрофiiю. Збiльшення маси тiла у дiтей iнших вiкових груп понад 14 % за рахунок надмiрного вiдкладення жиру називаiться ожирiнням. Головними причинами вiдхилення в масi тiла дiтей i алiментарнi, конституцiйнi, соматогеннi, церебрально-ендокриннi та iншi фактори.

Вiдхилення в обводi голови можуть проявлятися у виглядi ii зменшення (мiкроцефалiя) або збiльшення (найчастiший варiант - гiдроцефалiя). Головними причинами вiдхилень в обводi голови i внутрiшньоутробне порушення розвитку мозку, травми та гiпоксiя мозку пiд час пологiв, травми, iнфекцiйнi захворювання та пухлини мозку у дiтей пiсля народження.

Вiдхилення в обводi грудноi клiтки можуть бути як у бiк зменшення, так i збiльшення. Причинами таких порушень i аномалii розвитку грудноi клiтки та легень, захворювання органiв дихання, ступiнь фiзичноi пiдготовки та розвитку мязiв, конституцiйнi особливостi тощо.

Використана лiтература:

1. Педiатрiя: Навч. посiбник / О.В. Тяжка, О.П. Вiнницька, Т.РЖ. Лутай та iн.; За ред. проф. О.В. Тяжкоi. - К.: Медицина, 2005. - 552 с.