Анатомо-фiзiологiчнi особливостi i патологii дитячого органiзму
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
ереважанням функцiональноi активностi статевих залоз. Спостерiгаiться виникнення та розвиток рис, характерних для статi: вторинних статевих ознак, пропорцiй тiла та функцiональних особливостей рiзних органiв i систем. Вiдбуваiться iнтенсивний психологiчний розвиток, формуiться воля, свiдомiсть, мораль, характер та особистiсть пiдлiтка, виражене прагнення самоствердження.
Серед патологiчних станiв найбiльше значення мають психоневрози, функцiональнi розлади серцевоi дiяльностi (функцiональнi кардiопатii, вегетативнi диiункцii тощо), диiункцii ендокринних залоз (явища гiпертиреозу, ожирiння тощо), дефекти розвитку статевого апарату (дисменорея, аменорея тощо), а також захворювання травного тракту (гастрит, дуоденiт, виразкова хвороба). Поняття про бiологiчний вiк дитини
Бiологiчний вiк дитини - це iндивiдуальний темп розвитку окремо взятоi дитини, який може не вiдповiдати ii календарному вiку. Бiологiчний вiк визначаiться за морфометричними, фiзiологiчними, метаболiчними та iмунологiчними ознаками, якi максимально наближенi до середнiх вiкових величин i мають мiiе у 50 % здорових дiтей певноi вiковоi групи. Бiологiчний вiк дитини базуiться на домiнуваннi середнього бiологiчного вiку окремих тканин, органiв та систем органiзму з незначними вiдхиленнями, якi визначають гармонiйнiсть чи дисгармонiйнiсть фiзичного та нервово-психiчного розвитку дитини. Унаслiдок цього видiляють такi поняття, як ретардацiя (брадигенез) та акселерацiя (тахiгенез), що означаi дисгармонiйнiсть iз вiдставанням чи випереджанням розвитку певних систем. Для визначення бiологiчного вiку дитини використовують найпростiшi маркери, якi мають найвищу ступiнь кореляцii з бiологiчним дозрiванням - це розвиток та зникнення основних рефлексiв у дiтей грудного вiку, термiни прорiзування молочних зубiв та замiна iх на постiйнi, довжина тiла та ознаки статевого дозрiвання. У спецiальних дослiдженнях бiологiчний вiк визначаiться рентгенологiчним методом за кiлькiстю острiвцiв та ядер окостенiння. Невiдповiднiсть мiж бiологiчним та календарним вiком дитини може вказувати на наявнiсть патологii або несприятливих умов для благополучного розвитку та функцiонування систем органiзму.
Соцiалiзацiя та ii значення в становленнi особистостi
Дитина розвиваiться не лише як представник бiологiчного виду, а й як особистiсть, яка, крiм процесiв розвитку та бiологiчного дозрiвання, проходить складний шлях соцiалiзацii. Це всi форми спiлкування, Взаiмодii з iншими людьми, налагодження стосункiв взаiморозумiння, взаiмоповаги, взаiмодопомоги, сумiсного розвязання актуальних задач життя. Соцiалiзацiя - не завжди паралельний з фiзичним розвитком та бiологiчним дозрiванням процес. Для соцiалiзацii потрiбен як позитивний, так i негативний особистий досвiд спiлкування i взаiмодii, спiвчуття, любовi i, обовязково, досвiд найрiзноманiтнiшоi дiяльностi. Насамперед, це навички самообслуговування, потiм праця, творчiсть, умiння захистити себе та ближнiх. Соцiалiзацiя включаi в себе прийняття та оволодiння всiiю культурною та науковою спадщиною батькiв, батькiвщини, усього людства.
Найважливiшим стимулятором соцiалiзацii дитини вважаiться сiмя. На другому мiii - iгри, казки, лiтература, кiно. Наступними факторами активноi соцiалiзацii i школи, захоплення, творчiсть. Середовище соцiалiзацii не завжди буваi оптимальним, тому й соцiалiзацiя дитини та ii майбутня доля в спiльнотi також не завжди досягаi оптимального розвитку. Рiвень соцiалiзацii людини визначаiться вдатнiстю ii приймати вiдповiдальнi рiшення, досягати незалежного положення в суспiльствi, забезпечувати свою сiмю, виховувати своiх дiтей, вносити вклад у створення матерiальних благ i захист природного середовища.
Визначення та сутнiсть оцiнки фiзичного розвитку
Фiзичний розвиток - це сукупнiсть морфологiчних i функцiональних ознак органiзму, що характеризують процеси його росту та бiологiчного дозрiвання, запаiiзичних сил.
Комплексна оцiнка фiзичного розвитку включаi:
- Оцiнку результатiв антропометрii та соматоскопii. Антропометрiя - унiфiкована методика вимiрювання людського тiла та його частин. Соматоскопiя - огляд i опис ознак пропорцiй тiла та зовнiшнього вигляду.
- Оцiнку функцiонального стану рiзних систем органiзму. Традицiйно проводять динамометрiю (вимiрювання сили мязiв кистi), спiрометрiю (функцiональне дослiдження системи дихання) та функцiональнi проби серцево-судинноi системи.
- Визначення бiологiчного вiку дитини (найчастiше визначають кiстковий вiк за рентгенограмою кистi).
Така комплексна оцiнка показникiв фiзичного розвитку проводиться при значному вiдхиленнi дитини у фiзичному розвитку та пiдозрi на ендокриннi, генетичнi та деякi iншi захворювання, або в дитячих Колективах за спецiальними завданнями. У практицi дiльничного педiатра найчастiше обмежуються тiльки оцiнкою антропометричних даних.
Закономiрностi збiльшення основних антропометричних показникiв у дiтей
Закономiрнiсть збiльшення довжини тiла. Середня довжина тiла доношеноi новонародженоi дитини становить 51-54 см. На 1-му роцi життя швидкiсть росту дитини змiнюiться щоквартально: у першому кварталi зрiст збiльшуiться на 3 см щомiсяця, у другому - на 2,5 см щомiсяця, у третьому - на 2 см щомiсяця, у четвертому - на 1 см щомiсяця. Упродовж перших 2-4 рокiв життя довжина тiла збiльшуiться на 8 см щорiчно i до кiн