Аналiз розвитку бiблiотекознавства в слов'янських краiнах
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
План
РЖ. Вступ
РЖРЖ. Основна частина
. Аналiз розвитку бiблiотекознавства в Польщi
. Аналiз розвитку бiблiотекознавства в Словаччинi
РЖРЖРЖ. Список використаноi лiтератури
РЖ. Вступ
Поточна нацiональна бiблiографiя в краiнах Польщi, Словаччини успiшно розвивалась у перiод, що розглядаiться, на основi державноi пiдтримки. Нацiональнi бiблiографiчнi агентства в них створенi у структурах нацiональних бiблiотек. У Народнiй бiблiотецi iм. Кирила i Мефодiя в Софii, у Народнiй бiблiотецi Польщi iснуi на правах Вiддiлу Бiблiографiчний iнститут; у Словаччинi центром ПНБ i Нацiональна бiблiотека Матицi Словацькоi (Мартiн). Нацiональнi бiблiографiчнi агентства несуть вiдповiдальнiсть за створення нацiональноi бiблiографiчноi колекцii i вiдображення ii в нацiональнiй бiблiографii, здiйснення контролю за надходженням документiв за законом про обовязковий примiрник. Так, данi за 1996 -1997 рр. по нацiональних бiблiотеках з точки зору охоплення обов'язкового примiрника виглядаi так: в Болгарii - близько 78%, в Чехii - 83 %, в Словаччинi - 79 %.
Також несуть вiдповiдальнiсть за створення картотек i банкiв даних авторитетних заголовкiв бiблiографiчних описiв документiв нацiональних авторiв, створення державних стандартiв iз складання бiблiографiчних описiв на основi МСБО.
Бiльшiсть бiблiографiчних центрiв словянських краiн ставлять перед собою завдання пiдготовки i випуску видань ПНБ. Проведений аналiз дав уявлення про склад i структуру нацiональних бiблiографiчних покажчикiв.
Данi дозволили виявити основнi особливостi i тенденцii розвитку за такими визначеними складовими будь-якого нацiонального бiблiографiчного покажчика: принципи вiдображення документiв, методика бiблiографiчного опису, використання класифiкацiйних iндексiв, допомiжнi покажчики, змiст бiблiографiчних записiв, наявнiсть автоматизацii i форми надання користувачам бiблiографiчноi iнформацii.
Встановлено, що використовуiться територiальний принцип вiдображення документiв. Застосовуються також принципи вiдображення зарубiжних видань творiв нацiональних авторiв. Окрiм книг i брошур, часто вiдображаються офiцiйнi видання, новi журнали, карти, атласи i мiкрофiльми.
Майже всi видання нацiональноi бiблiографii мають допомiжнi покажчики. Найбiльш популярними серед них i покажчики авторiв, заголовкiв, серiй i предметний.
Нацiональнi служби здiйснюють бiблiографiчнi описи за правилами Мiжнародного стандартного бiблiографiчного опису (монографiй i серiальних видань). Класифiкацiйнi iндекси використовуються за УДК.
Частiше всього обовязковими елементами бiблiографiчних записiв i: порядковий номер, прiзвище й iнiцiали автора, заголовок твору, мiсто видання, назва видавництва, рiк видання, обсяг у сторiнках i цiна.
Друкованi видання конкурують з такими новими носiями як мiкрофiшi, магнiтнi стрiчки, роздрукiвки з компютера на мiкрофiльми.
Бiблiографiчнi центри цих краiн зараз особливу увагу придiляють розробцi i забезпеченню максимально ефективного дiалогу в режимi користувача не тiльки у своiй краiнi, а й у будь-яких регiонах свiту.
З цiiю метою здiйснюються зусилля з максимальноi унiфiкацii i конвертованостi всiх вищеперерахованих основних елементiв, якi утворюють ядро нацiональних бiблiографiчних покажчикiв.
Одним iз найважливiших досягнень розвитку нацiональноi бiблiографii цих краiн на сучасному етапi i впровадження автоматизацii. Першою автоматизацiю ПНБ серед даних краiн впровадила Словакiя - в 1977 р., Польща - в 1986 р. Це дозволило розширити форми реалiзацii ПНБ i не обмежуватися лише друкованими виданнями.
Проте вiдставання схiдноiвропейських краiн у розвитку телекомунiкацiй не дозволило iм брати участь у рiвноправному обмiнi бiблiографiчною iнформацiiю в межах мiжнародноi мережi MARK
РЖРЖ. Основна частина
. Аналiз розвитку бiблiотекознавства в Польщi
бiблiографiчний словянський автоматизацiя
Початок польського книгодрукування вiдноситься до 1473 р., перша польська газета вийшла у 1661 р., перший журнал - в 1758 р.
РЖсторичнi коренi бiблiографii цiii краiни проникають у глиб ХVII ст., коли зявилися першi працi, котрi можна вважати бiблiографiчними.
Уже в ХVРЖII ст. польський вчений Ю.А. Зулуський (1702-1704) почав роботу по створенню польськоi НБ i на основi своii багатоi бiблiотеки (знаменита Бiблiотека Зулуських) склав десятитомну працю Велика польська унiверсальна бiблiотека, рукопис якоi загинув у вогнi пiд час Другоi Свiтовоi вiйни.
Формування нацiональноi бiблiографii вiдноситься до бiльш пiзнього часу i повязаний з нацiонально-визвольною боротьбою. Перед польськими бiблiографами стояло завдання - виявити i закрiпити досягнення польськоi культури. Особливу увагу бiблiографи придiляли створенню зводу польськоi лiтератури. Численнi спроби, що здiйснювалися перекриваються монументальною працею Естрейхерiв, яким вдалося зiбрати майже повний репертуар польськоi книги вiд початку книгодрукування до кiнця ХРЖХ ст. - Польську бiблiографiю.
РЖнiцiатор, основоположник i головний виконавець цiii роботи був Кароль Естрейхер (1827-1908). Приводом для створення покажчика послужив статистичний звiт одного австрiйського журналiста, який в 1858 р. порiвняв польську лiтературу Галiцii з лiтературою чехiв, вен грiв, iталiйцiв, нiмцiв, i таким чином доводив бiднiсть польськоi культури. К. Естрейхер вирiшив облiкувати всi польськi книги, де вон