Аналiз розвитку бiблiотекознавства в слов'янських краiнах
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?одукцii i в першому томi щорiчника Лiтописи словацькоi матiци (1864) вiн помiстив вiдомостi про книги за 1860 - 1864 рр. В подальшому роботу продовжував П. Рой (1839 - 1909) - до 1873р. До того часу становище матiци ускладнилось тому, що влада Австро-Угорщини почала серйозна насторожуватись iз посиленням руху словацького народу. Вона один за одним лiквiдувала словацькi культурно-просвiтнi заклади i в 1875р. була закрита словацька матiца. На цьому закiнчився перший етап ii iснування.
У 1865р. в перiод нового злету нацiонального руху був опублiкований Чехословацький бiблiографiчний словник, або перелiк книг, брошур, карт, нот видавних на мовi чехословацького народу вiд 1774р. до нового часу, складений Ф. Доухай (1810 - 1884), а також послiдовником Й. Юнгельманом.
Перiод пiсля 1876р. по праву називаiться в iсторii словацькоi бiблiографii рiзнеровським. У 1876р. Л. Рiзнер розпочав першi бiблiографiчнi працi, якi вiдносяться до 60-х рр., розробив план повного зведення словацькоi лiтератури вiд ii виникнення. Матерiали Л. Рiзнер почав збирати в 1870р. i частково випускав iх у виглядi галузевих покажчикiв у спецiальних перiодичних виданнях. Л. Рiзнер вiв працю до останнiх днiв свого життя, але залишив тiльки рукопис.
жовтня 1918р. була утворена чехословацька Республiка, отже бiблiографiя тiсно переплiталась з бiблiографiiю Чехii.
У 20-х рр. З. Тоболка очолював створення монументального зведення чеськоi i словацькоi лiтератури: Бiблiографiя чеського i словацького друку вiд найдавнiших часiв до 1800р.. в 1825р. пiд його редакцiiю вийшла РЖ-а частина (РЖнкунабули), в 1939 - 1941 рр. два тома (А-С) другоi частини, яка охоплюi перiод вiд 1501р. (з 1950 працю продовжив Ф. Горак).
Таким чином, полiтика загальнодержавноi НБ нiби то змiнилась. Це пiдтверджуi публiкацiя в 1931-1938рр. спiльноi роботи багаторiчного соратника Л. Живного в галузi бiблiографii К.Косовського (1881 - 1935) i В. Пражака Покажчик чехословацькоi лiтератури за 1901-1925рр., виданого в Празi в 1931-1938рр. в трьох томах. Але проблема рiвностi чехiв i словакiв так i не знайшла вирiшення в Чехословаччинi, до словаки залишились на положеннi другорядноi нацii. Так, словацька матiца, яка поновила свою роботу 1 сiчня 1919р., мала в галузi бiблiографii за весь мiжвоiнний перiод лише одне досягнення. Вона отримала вiд Чеськоi академii наук рукопис Л. Рiзнера i повнiстю видала його в 1927-1934рр. в шести томах: Бiблiографiя словацькоi писемностi у виглядi словника вiд найдавнiших часiв до кiнця 1800р. з додатком бiблiографii археологiчноi, iсторичноi, топографiчноi i природничоi.
В 30-тi роки Словаччина намагалась органiзувати особливу поточну реiстрацiю друку. В 60-х рр. у вiдповiдностi з принципами рiвноправностi, нацiональна бiблiографiя в краiнi розвиваiться двома потоками - в ЧСР (центр - нацiональнi бiблiотека в Празi) i ССР (словацька матiца в Мартiнi).
У 1945р. при унiверситетськiй бiблiотецi в Братиславi був створений Бiблiографiчний iнститут, який, починаючи з 1946р. здiйсний редакцiю словацькоi частини Бiблiографiчного каталога, який видавався в Празi у подальшому видiлившись у видання Словацькi книги.
У 1945р. була реорганiзована словацька матiца. Вона отримала статус Нацiональноi бiблiотеки i iнституту книгознавства. Словацька матiца очолюi роботу в галузi РНБ i здiйснюi ii разом з унiверситетськоi бiблiотекою в Братiславi i Державною науковою бiблiотекою в Кошицах. У 1954р. словацька матiца взяла на себе укладання словацьких книг, а також лiтописiв, статей. З 1955р. в Словаччинi видаiться свiй щорiчний покажчик Словацькi ноти. В 1956р. словацькi бiблiографи налагодили реiстрацiю запланованих бiблiографiчних посiбникiв.
До 1956р. включно обидва потоки чехословацькоi ПНБ розвивалися паралельно i одночасно. РДдиним вiдхиленням була присутнiсть в чеськiй системi ПНБ органiв облiку перiодичних видань, якi в цей час в словацькiй системi були вiдсутнi. У 1965р. був опублiкований перший щорiчник Бiблiографii словацьких бiблiографiй. В 1966р. в число обiктiв облiку були введенi перiодичнi видання (вийшов перший випуск Бiблiографii журналiв i газет, якi виходять в Словаччинi) i грамплатiвки.
Починаючи з РЖРЖ-i половини 60-х рр. стали зявлятися статтi, якi були присвяченi теорii i практицi НБ, аналiзу ii iснуючого стану i перспективи розвитку.
В 1969р. керiвник бiблiографiчного вiддiлу (в даний час - iнституту) словацькоi матiци П. Лiба поставив на обговорення проект новоi органiзацii словацькоi ПНБ. В жовтнi 1969р. на семiнарi в Любохнi було поставлене завдання вивчити перспективи ii автоматизацii.
Спецiалiсти Словаччини, працюючи над проблемами ПНБ видiляють три функцii даного виду бiблiографii: облiково-реiстрацiйну, культурно-соцiальну i iнформацiйно-комунiкативну. В результатi вони ведуть роботу для пiдвищення рiвня iнформативностi, семантичностi i якостi бiблiографiчноi iнформацii.
Нацiональнi бiблiографiя повинна бути достовiрною. Якiсною унiверсальною документацiiю про теперiшнi i майбутнi народу, i, з цiii точки зору, вона i складовою частиною нацiональноi культури.
З 1970р. структура словацькоi ПНБ змiнена. Вiднинi вона маi загальну назву Словацька нацiональна бiблiографiя i дiлиться на серii:
Серiя А - Книги i брошури (як вiтчизнянi, так i виданi за кордоном).
Серiя В - Перiодичнi видання (вiтчизнянi i зарубiжнi).
Серiя С - Статтi з журналiв, що виходять у Словаччинi на словацькiй та iноземних мовах.
Серiя D - Спецiальнi твори друку:
1)графiка;
2)карти, атласи, глобуси;
)фiрмовi каталоги, стандарти, патенти;
)ноти i грамплатi