Аналiз розвитку бiблiотекознавства в слов'янських краiнах

Информация - Культура и искусство

Другие материалы по предмету Культура и искусство



? би не були виданi, а також книги, написанi поляками, i книги про Польщу, виданi закордоном.

Перший том Польськоi бiблiографii вийшов у 1872 р. Видання складаiться iз 33 томiв, якi утворюють чотири частини або серii. Пiсля смертi К. Естрейхера складання i видання покажчика продовжив його син Станiслав (1869-1939).

Протягом РЖРЖ половини ХРЖХ ст. i на початку ХХ ст. в Польщi було немало спроб органiзувати i поточну реiстрацiю творiв друку. Особливо багато в цьому вiдношеннi було зроблено В.Вислоцьким (1841-1900), який почав видавати свiй журнал Бiблiографiчний путiвник у 1878 р. до 1933 р. Однак цей i iншi покажчики не спиралися на закон про обовязковий примiрник, не виходили регулярно i не давали достовiрного уявлення про нову друковану продукцiю краiни.

Польськiй громадськостi вдалося в 1928 р. створити на основi Нацiональноi бiблiотеки Бiблiографiчний iнститут. Була розроблена багато аспектна i широка програма дiяльностi РЖнституту - в ому числi i в областi НБ, хоча в практику дана програма не була реалiзована. Все ж таки РЖнституту вдалося налагодити регулярний облiк нових книг i перiодичних видань на основi закону про обовязковий примiрник, який був прийнятий в 1919 р.

В 1928-1939 рр. щотижнево виходив Офiцiйний покажчик творiв друку, виданих в Польськiй республiцi, i виданих на польськiй мовi або якi вiдносяться до Польщi, виданих за кордоном з двома щомiсячними доповненнями: покажчиком нових i перейменованих журналiв i покажчиком зарубiжноi полонки.

В 1945 р. розпочав свою дiяльнiсть Бiблiографiчний iнститут, а з 1946 р. було узгодження мiж Бiблiографiчними iнститутом i представниками видавництв i книготоргових пiдприiмств про видання органу поточноi реiстрацii. Бiблiографiчний iнститут взяв на себе складання i редагування, а Союз польських книгопродавцiв i Польська громада видавцiв - його видання i рiшення адмiнiстративних i фiнансових питань. Назва i пiдзаголовок журналу - Бiблiографiчний путiвник. Офiцiйний покажчик творiв друку, виданих у Польськiй Республiцi, а також нумерацiя творiв повязували його з Офiцiйним покажчиком... i Бiблiографiчним путiвником В. Вислоцького.

Вiн виходив щотижнево i облiковував на основi обовязкового примiрника книги, брошури, карти, ноти, друковану графiку, новi i перейменованi перiодичнi видання. Матерiали ТСрунтувалися за спецiально розробленою Бiблiографiчним iнститутом схемою класифiкацii. Перший побудований випуск Бiблiографiчного путiвника зявився у серединi 1946 р., але матерiальна пiдтримка книготорговцiв i видавцiв виявились нестiйкими, i його регулярний випуск почався лише з 1948 р., коли видання i фiнансування повнiстю перейшли в руки Бiблiографiчного iнституту.

В 1947-1948 рр. Бiблiографiчний iнститут випустив першi два томи Бiблiографii змiсту перiодичних видань. Далi була пауза, а з 1951 р. було регулярне вiдображення статей iз журналiв i всього двох газет.

Державний iнститут в Лодзi (1946-1949) випускав з 1947 р. Бiблiографiю бiблiографii i науки про книги, в якому враховувались не лише теоретичнi працi, а i бiблiографiчнi посiбники . Виходив спершу щоквартально, а потiм - щорiчно.

З 1950 р. Бiблiографiчний iнститут став центром координацii бiблiографiчноi дiяльностi в масштабi краiни, i очолюi роботу в галузi НБ. В основi польськоi ПНБ була покладена класифiкацiйна схема, яка була близька до схеми Всесоюзноi книжковоi палати. В цьому ж роцi Бiблiографiчний iнституту почав роботу по випуску Продовження Естрейхера за 1901-1955 рр. Ця праця, програма якоi розрахована на багато рокiв, роздiлена на чотири парнi перiоди з рiзними принципами охоплення матерiалу.

В 1955 р. вийшов у свiт том Бiблiографiчного путiвника за 1944-1947 рр., який включав i матерiали, пропущенi в 1946 i 1947 рр.

В 1956 р. В.Ган (1871-1959) якого називали Нестором польськоi бiблiографii, видав друге видання своii працi Бiблiографiя польських бiблiографiй. В цьому ж роцi вiдбувся загально польський зiзд бiблiографiв, де вiдмiчалась вiдсутнiсть поточного облiку зарубiжноi полонiки, а також регулярного облiку перiодичних видань.

В 1960 р. Бiблiографiчний iнститут пiдготовив i видав перший щорiчник Бiблiографii перiодичних i продовжуваних видань. В цьому ж роцi iнститут видав перший том Зарубiжноi полонiки за 1956 р.

В 1962 р. був перший дiючий нинi закон про обовязковий примiрник, який поширюiться, частково, i на грамплатiвки.

З 1964 р. вiдбулися злети у виданнi Бiблiографii змiсту перiодичних видань - статтi наукового характеру в галузi воiнноi справи i медицини в даний час не облiковувались, iх реiстрацiя передана у вiдповiднi галузевi бюлетенi.

У 1966 р. було скликано другий загально польський зiзд бiблiографiв, який вказав на необхiднiсть бiльш повного вiдображення в органах ПНБ сукупностi польськоi видавничоi продукцii, а також аудiовiзуальних матерiалiв, у тому числi грамплатiвок, фiльмiв.

Система видань польськоi ПНБ побудована за територiальним принципом i спираiться на закон про обовязковий примiрник. Вона охоплюi широке коло документiв: книги, брошури, перiодичнi видання, друковану графiку, ноти, карти, дисертацii, стандарти, патенти, статтi iз журналiв i газет, бiблiографiчнi матерiали. Вiдсутнiй облiк фiльмiв, мiкровидань, грамплатiвок, органiзацiю реiстрацii грамплатiвок польськi бiографи вважають одним iз невiдкладних своiх завдань.

Разом з тим, система видань розвинута недостатньо. Найближчим часом збираються видiлити в особливу групу матерiали про видавничу продукцiю, яка не постаi у продаж. Крiм того, облiк перiодичних видань н