Аналiз розвитку бiблiотекознавства в слов'янських краiнах
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
е здiйснюiться регулярно. Стосовно розпису статей iз перiодичних видань, що вони охоплюють, як завжди, тiльки двi газети i фактично не включеного майже повнiстю воiнну i медичну тематику.
Система групування матерiалу, коректуiться i уточнюiться предметними рубриками i iндексами УДК.
Бiблiографiчнi описи з 1976 р. здiйснюiться на основi МСБО (Мiжнародний стандартний бiблiографiчний опис - ISBD).
В даний час система видань польськоi ПНБ, якi випускаi Бiблiографiчний iнститут, така:
. Бiблiографiчний путiвник. Офiцiйний покажчик творiв друку, якi виданi в Польськiй Республiцi (1946- ).
. Бiблiографiя перiодичних i продовжуючи видань. (1960 - ).
. Бiблiографiя змiсту перiодичних видань. (1951 - ).
. Бiблiографiя бiблiографii науки про книги.
. Зарубiжна полонка (1960 - ).
Крiм того, Мiнiстерство вищоi школи, Польський комiтет стандартизацii i Патентне бюро Польськоi Республiки ведуть поточний облiк дисертацii, стандартiв i патентiв.
. Каталог докторських дисертацiй i хабiлiтацiйних робiт. (1962 - ).
. Каталог польських стандартiв (1951 - ).
. Покажчик патентiв на винаходи, якi виданi Патентним бюро ПНР.
Особливе мiiе у нацiональнi бiблiографii посiдаi Нацiональна бiблiотека у Варшавi (НБ), важливою функцiiю якоi i зберiгання польськоi друкованоi продукцii, що зберiгаiться отриманням нею з 1927 р . чотирьох обовязкових екземплярiв кожного друкованого в краiнi видання. Архiв друку включаi один обовязковий примiрник i доповнюiться фондом полонка, тобто виданням польських авторiв або про Польщу, якi появилися за ii межами. Це досягаiться на основi широкого мiжнародного книгообмiну, бiльше чим зi 100 краiнами свiту.
Щодо роботи по пiдготовцi покажчикiв ретроспективноi нацiональноi бiблiографii, то в 1987 р. вийшов перший том (польське видання ХХ ст.). У виробництвi знаходяться ще шiсть томiв. Плануiться, що покажчик буде складатись iз 20-22 томiв i стане безпосереднiм продовженням фундаментальноi працi польського бiблiографа К. Естрейхера Польська бiблiографiя, який перевидаiться з 1959 р. (уже вийшло 12 томiв). Новий покажчик складаiться на основi старанного перегляду довiдково-бiблiографiчного апарату i неопублiкованих документiв, якi зберiгаються в бiблiотеках не тiльки ПНР, а i ряду зарубiжних краiн.
В НБ iснуi розгалужена система каталогiв i картотек. Зведенi каталоги вiдображають польськiй iноземнi журнали XIХ i ХХ ст. (до 1950 р.), а також зарубiжнi книги, якi надiйшли в бiблiотеки ПНР в пiслявоiнний перiод.
В 1992 р. НБ отримала доступ до свiтових компютерних мереж: до пакетноi мережi Х. 25, до мережi БРЖТНЕР (ЕАРН) i Internet. До цього часу в НБ застосовуiться розроблений на початку 80-х рр. формати MARC - БН. НБ надаi бiблiотекам поточну бiблiографiю в друкованому виглядi i на компакт-дисках. Це вiдноситься i до бази даних Бiблiографiчний покажчик, за придбання його бiблiотеки здiйснюють певну платню. Данi iз бази Бiблiографiчний покажчик пропонують також по електроннiй поштi до однiii iз американських бiблiотек. Ведеться робота по випуску зведених каталогiв польських журналiв i зарубiжноi лiтератури на CD-ROM. Встановлення iнтегрованоi бiблiографiчноi системи забезпечують бiблiотекам доступ до бази даних НБ в режимi on-line. Сама ж НБ уже зараз маi доступ в даному режимi до каталогiв iнших польських бiблiотек i зарубiжних iнформацiйно-довiдкових систем.
2. Аналiз розвитку бiблiотекознавства в Словаччинi
Розвиток капiталiстичних вiдносин з кiнця ХVРЖРЖРЖ ст. сприяв виникненню нацiонального руху в Словаччинi. У формуваннi словацькоi нацiональноi самосвiдомостi велике значення мала проблема мови. Лiтературною мовою у словакiв з кiнця ХV по ХРЖХ ст. була чеська, утворення сучасноi словацькоi лiтературноi мови вiдноситься до 40-х рокiв ХРЖХ ст. i повязано з iменем видатного революцiонера, вченого i поета Л. Штура (1815 - 1856).
У 1842р. штурмiвцi опрацювали першу програму словацькоi нацii, яка передбачала створення словацького перiодичного друку, введення словацькоi мови у викладаннi i т.д. У 1845р. пiд редакцiiю Л. Штура стала виходити перша газета словацькою мовою. Почала видаватися словацька лiтература, розвиток якоi ранiше йшов сповiльненими темпами, незважаючи на те, щ перша типографiя на територii Словаччини зявилася ще в 1573р. (в Комятiцах), а в 1705р. (в Кошицi) побачила свiт газета.
В ХVРЖРЖ - ХVРЖРЖРЖ ст. словацька лiтература вiдображалася в працях угорських бiблiографiв. Перший список книг на словацькiй мовi був опублiкований тiльки 1851р. критиком i письменником РЖ. Турбаном (1817 - 1888) - Огляд словацькоi лiтератури нового часу, який вмiщуi 70 назв.
Справжнiй розвиток словацькоi бiблiографii було започатковано iз заснуванням словацькоi матiци i дiяльнiстю М. Храстека (1825 - 1900) i Л. Рiзнера (1849 - 1913).
Матiцами називалися культурно-просвiтнi i науково-лiтературнi гуртки, розповсюдженi у тих словянських народiв, нацiональна незалежнiсть у яких зневажалась. Матiци створювалися в дусi нацiонально-визвольного руху i виражали прагнення народiв забезпечити, за словами К.Р. Сiмона, якщо не полiтичну, то хоча би культурну автономiю. Не мало сприяли матiци у розвитку нацiонального книгодруку, створеннi бiблiотек, виникненнi бiблiографiй.
Словацька матiца була створена в 1863р. в м. Турчанськi Свiти Мартiн (теперiшнiй Мартiн). Першим ii секретарем був М. Храстек, який працював над покажчиком словацькоi лiтератури, закiнчив його, але видати не зумiв. Важливою його заслугою була iнiцiатива органiзацii поточного облiку словацькоi друкованоi п