Geum.ru

Аналіз інформаційних систем та технологій підприємства ТОВ "Насоселектромаш"

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

4. Вартість розробки компютерної системи бухгалтерського обліку (КСБО):

 

В = В0 + В1 + В2 + В3 + В4, (3.5)

 

де В0 вартість проектування КСБО;

В1 вартість програмно-апаратних засобів;

В2 вартість створення локальної обчислювальної мережі (ЛОМ);

В3 вартість розробки і налагодження прикладного програмного забезпечення в рамках КСБО;

В4 вартість розробки експлуатаційної документації і навчання спеціалістів.

5. Економічна ефективність КСБО:

, (3.6)

 

де економія при застосуванні засобів обчислювальної техніки;

сума витрат на обробку інформації при паперовому способі обробки облікової інформації;

сума витрат на обробку інформації при компютеризованій обробці даних;

6. Ефективність використання компютерів:

 

І пт = Тк: Тр, (3.7)

 

де Тр сума трудових витрат при ручному способі обробки інформації;

Тк сума трудових витрат при компютеризованій обробці даних.

7. Зменшення трудомісткості робіт:

 

Тек = Тр Тк (3.8)

 

де Тек величина абсолютного скорочення трудових витрат за (за місяць) у результаті компютеризації обліку.

8. Кількість типових операцій, які можна додатково виконати за одиницю часу:

 

Кт = (Тр Тк) * К, (3.9)

 

де К середня кількість типових операцій, що виконуються в даний момент

9. Питомі витрати для будь-якої категорії обладнання:

В = , (3.10)

 

де П повні витрати на експлуатацію даної категорії обладнання;

Ч розрахунковий період експлуатації;

К коефіцієнт використання обладнання;

3 максимально можливе завантаження обладнання (в одиницях завантаження);

10. Строк окупності витрат на розробку КСБО:

 

С = , (3.11)

 

де В вартість розробки КСБО;

Пр середній прибуток, отриманий при використанні КСБО за період;

11. Чисельність облікових працівників, що підлягають вивільненню:

 

, (3.12)

 

де Фм місячний фонд часу одного облікового;

Ч вив = Кк * Кз * Кзв * По * (Н 1) Пр, (3.13)

де Кк кількість компютерів даного виду;

К3 коефіцієнт змінності роботи;

Кзв коефіцієнт завантаження компютерів;

По кількість обслуговуючого персоналу, що припадає на один компютер;

Н норматив підвищення продуктивності праці за таких компютерів;

Пр чисельність працівників, зайнятих ремонтним обслуговуванням

Слід звернути увагу на те, що для вирішення питання про використання компютерів в управлінні велике значення мають такі фактори, як збільшення престижу підприємства і загальна тенденція до компютеризації. На це, зокрема, вказали 40% опитаних англійських компаній, котрі встановили компютери. Тому багато іноземних та вітчизняних підприємств впроваджують КСБО, не звертаючи уваги на наявність невирішених питань в оцінці ефективності.

Як показує практика впровадження на українських підприємствах, віддачу від інвестицій в систему управління отримують за рахунок:

  1. наскрізного і вчасного оперативно-виробничого планування та обліку виробництва, що дозволяє на 20-З0% знизити втрати безпосередньо в цехах;
  2. зниження рівня запасів на складах на 2025% (через 56 міс після запуску системи);
  3. уникнення необлікованих недостач 35% від рівня запасів;
  4. зниження необґрунтованої видачі матеріалів у цехи на 1015%;
  5. зниження витрат допоміжних матеріалів на 20-З0%;
  6. зниження собівартості продукції за рахунок скорочення цехових та загальногосподарських витрат на 35%;
  7. зниження дебіторської заборгованості за рахунок її всебічного, персоніфікованого контролю на десятки процентів;
  8. уникнення необґрунтованих знижок при відвантаженні товару 35% відвантажень [6].

 

 

4. Правове забезпечення роботи з інформацією

 

В сучасних ринкових умовах господарювання інформаційна безпека в умовах глобального інформаційного суспільства відіграє провідну роль. Широка інформатизація всіх сфер життя суспільства, зокрема сфери забезпечення безпеки особи, суспільства, економіки і фінансів, державної інфраструктури, ставить питання про комплексний підхід до проблеми інформаційної безпеки.

Вступ до інформаційного суспільства є однією з важливих умов економічного процвітання і духовного розвитку держав членів міжнародного співтовариства, збереження стратегічної стабільності в світі. Реалії Інформаційного суспільства дедалі відчутніше змінюють життя нашої держави. Тож було поставлене завдання вивчення й прогнозування цього процесу та визначення форм і способів участі України в цій діяльності. Концептуальну основу для її вирішення склав проект Концепції національної інформаційної політики України [2]. Розробка проекту здійснювалася відповідно до Указу Президента України від 06.12.2001 року №1193 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31.10.2001 року Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України. Таким чином, розробка і прийняття даної Концепції фактично закріпила в якості державної політики рух України до інформаційного суспільства. Прийняття документа такого характеру є позитивною тенденцією, оскільки, як вказується в Окінавській хартії глобального інформаційного суспільства інформаційне суспільство дозволяє людям ширше використовувати свій потенціал і реалізувати свої прагнення [12]. Проте обєктивні умови не дозволяють Концепції виступити у ролі основного документа форм