Аналiз гiдрохiмiчних показникiв рiчки Стрижень

Дипломная работа - Геодезия и Геология

Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология



нералiзацiя вод сульфатного класу. В РДвропi такi рiчки займають лише 3 - 4 % площ усiх рiчкових басейнiв. Ще менше рiчкових басейнiв, води яких вiдносять до хлоридного класу натрiiвоi групи. Як правило, такi води характеризуються високою мiнералiзацiiю.

На територii Украiни рiчковi води належать переважно до карбонатного класу. Основними iонами сольового складу води Днiпра та його водосховищ i гiдрокарбонати та Са2+, тобто вода належить до гiдрокарбонатного класу групи кальцiю другого типу (СIICa).

Мiнералiзацiя i вмiст окремих iонiв у водi певного водного обiкта залежить вiд сезону року. У пiк весняноi повенi мiнералiзацiя води в рiчках знижуiться внаслiдок надходження снiгових вод. Пiсля закiнчення весняноi повенi вмiст солей знову пiдвищуiться. Особливо таке зростання солоностi води стаi вiдчутним у лiтню межень та взимку, коли в рiчцi збiльшуiться роль живлення ТСрунтовими водами.

Формування сольового складу зарегульованих рiчкових систем визначаiться не тiльки складом води, яка надходить iз водозбiрноi площi, а й характером внутрiшньоводоймних процесiв. При багаторiчному регулюваннi стоку мiнералiзацiя води може пiдвищуватись лише до певного рiвня, тобто до встановлення сольовоi рiвноваги. Сезоннi коливання мiнералiзацii та iонного складу води великих водосховищ обумовлюються, головним чином, притоком рiчкових вод, а при каскадному iх розташуваннi надходженням води з вищерозташованих водосховищ та незарегульованих дiлянок рiчки.

Для невеликих водосховищ у формуваннi iонного складу води важливу роль вiдiграi також змив розчинених солей iз прибережних схилiв, надходження ТСрунтових вод та атмоiерних опадiв, випаровування, вiдбирання води на господарськi потреби.

2.6 Кислотнiсть

Активна реакцiя води визначаiться концентрацiiю вiльних iонiв водню (Н+). рН=7 - рiдина маi нейтральну активну реакцiю, рН бiльше 7 характеризуi лужну реакцiю, рН менше 7 - кислу реакцiю води. Слаболужною називають реакцiю води, яка вiдповiдаi значенням рН вiд 7 до 8, слабокислою - рН вiд 6 до 7. Хоча багато риб та водних безхребетних легко переносять широкi коливання рН, але для рибоводних ставкiв найбiльш сприятлива рН вiд нейтральноi до слаболужноi (7-8). Кисла реакцiя водоймищ i одним з факторiв, якi викликають бiднiсть iх населення. Кисла реакцiя середовища шкiдливо впливаi на дихання та обмiн речовин риб, а це призводить до неповного засвоiння живлення, порушення азотистого (бiлкового) обмiну, що призводить до уповiльнення росту. У кислому середовищi змiнюiться i склад кровi риб. Нейтральна та слаболужна реакцiя притаманна бiльшостi найбiльш продуктивних водойм. При такiй реакцii води внесення штучних добрив у ставки даi найбiльший ефект. Слаболужна реакцiя особливо сприяi розкладенню гумусових речовин.

Роздiл 3. Аналiз динамiки гiдрохiмiчних показникiв р. Стрижень за 2006 2008 роки

Нагальною на сьогоднiшнiй день залишаiться проблема очистки стiчних вод, особливо пiдприiмств комунальноi iери у звязку зi зношенiстю та фiзичною застарiлiстю комплексiв очисних споруд. За результатами iнструментально-лабораторного контролю iз 36 перевiрених комплексiв очисних споруд областi на 17-ти зафiксовано скид недостатньо-очищених стiчних вод, що спричиняi негативний вплив на водойми.

Щорiчно спостерiгаiться поступове погiршення гiдрохiмiчного стану малих рiчок, якi, в основному, приймають стiчнi води пiдприiмств областi. Для вирiшення цiii проблеми необхiдним i реконструкцiя iснуючих та будiвництво ряду нових сучасних комплексiв очистки господарсько-побутових та зливових вод [8].

Питання стану оздоровлення р.Стрижень, особливо у межах м.Чернiгiв, на сьогоднiшнiй день i дуже актуальним. Рiчка знаходиться в незадовiльному гiдрологiчному, гiдробiологiчному та санiтарному станi, особливо на дiлянках, де iндивiдуальна забудова досить щiльно прилягаi до рiчки, а також замулена, на окремих дiлянках заросла високою водною рослиннiстю, що викликаi обТСрунтованi скарги мешканцiв мiста.

Причиною незадовiльного стану р.Стрижень i також значне захаращення берегiв та водного дзеркала рiчки смiттям та господарсько-побутовими вiдходами, а також випадки самовiльного будiвництва у межах прибережних захисних смуг, розташування обiктiв господарськоi дiяльностi, житловоi забудови, розорювання земельних дiлянок в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг [8, 37].

Стан окремих факторiв природного середовища та направленiсть процесiв, що в ньому вiдбуваються, обумовлюють загальну екологiчну обстановку в басейнi р. Стрижень, яка у теперiшнiй час в цiлому незадовiльна.

Таблиця 3.1

Основнi гiдрохiмiчнi та бактерiологiчнi характеристики якостi води р. Стрижень на час обстеження (2006-2008 р. )

Характеристики ( показники ) якостi водиОдиницi вимiрур. Стрижень200620072008Мiнералiзацiя та головнi iони: ? iмг/дм3336,0296,0502,0 НСО3мг/дм3305,1244,1360,0 SO42мг/дм334,030,272,0 Clмг/дм314,034,060,0 Са2+ мг/дм380,256,1100,2 Mg2+мг/дм321,919,524,3 Na+ + К+мг/дм35,324,846,2Загальна твердiстьмгекв/дм35,84,47,0Завислi речовинимг/дм310,027,620,6Бiогеннi компоненти : азот амонiйний ( NH4+ )мг/дм30,781,701,86 азот нiтритний ( NO2 )мг/дм30,080,180,44 азот нiтратний ( NO3 )мг/дм30,780,721,31 залiзо загальнемг/дм30,680,520,22 кремнiймг/дм35,47,57,3 фоiати ( РО43 )мг/дм31,100,700,50 фоiор загальниймг/дм3-1,750,95Органiчнi показники : БСК5 мг / дм31,705,905,50 перманганатна окиснюванiсть (ПО)мг / дм34,89,610,4 бiхроматна окиснюванiсть ( БО )мг/ дм319,021,020,0Вмiст газiв : кисеньмг/дм33,307,707,40 СО2мг/дм3--- насичення води киснем 8676Водневий показник ( рН )одиниць7,257,6