Аналіз використання основних фондів підприємства
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
Міністерство освіти України
Запорізька державна інженерна академія
Факультет: Заочний
Кафедра: Бухгалтерський облік і аудит
Курс: Економічний аналіз
Пояснювальна записка
До курсового проекту (роботи)
На тему:
Аналіз використання основних фондів підприємства
Виконала: студентка гр. ОіА-07-2з
Родіна А.С.
Прийняв: ст. викладач
Безкоста Г.М.
м. Запоріжжя 2010 р.
Реферат
Обсяг роботи: 46 стор., 7 таблиць, 27 літературних джерел
На пояснювальну записку до курсової роботи на тему „Аналіз використання основних виробничих фондів”
Мета роботи вивчення основних фондів виробництва, їх економія, а також виявлення резервів та залучення їх до виробництва.
У першому розділі розглянуто теоретичний матеріал, а саме: забезпеченість підприємства основними фондами, їх технічний рівень і стан, ефективність використання основних фондів, використання обладнання та виробничих потужностей.
У другому розділі розглянуто та розраховано методику аналізу динаміки фондовіддачі на прикладі підприємства ЗАТ „Промстройсервіс”.
У третьому розділі розкрито резерви підвищення ефективності використання основних виробничих фондів.
основні фонди, показники фондовіддачі, показники фондоозброєності, коефіцієнти оновлення та вибуття, фондомісткість, виробнича потужність
Зміст
Вступ
1. Аналіз використання основних виробничих фондів
1.1 Аналіз забезпеченості підприємства основними фондами, їх технічного рівня і стану
1.2 Аналіз ефективності використання основних фондів
1.3 Аналіз використання обладнання та виробничих потужностей
2. Аналіз використання основних фондів на ЗАТ „Промстройсервіс”
2.1 Аналіз динаміки фондовіддачі
2.2 Аналіз технічного рівня розвитку підприємства
2.3 Аналіз ефективності використання основних фондів
2.4 Аналіз використання обладнання і виробничої потужності підприємства
3. Резерви підвищення ефективності використання основних фондів
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Термін аналіз кожен студент вищого навчального закладу, незалежно від спеціальності, чув практично па кожному занятті. Навіть учні середньої школи у старших класах використовують його досить часто. Однак слід зауважити, що не слово можна розуміти по-різному і вживати у багатьох значеннях та з різними відтінками.
Як і більшість основоположних наукових термінів, термін аналіз запозичений з грецької мови. Грецьке analysis у перекладі означає розподіляю, відділяю. Тобто, у вузькому розумінні аналіз означає розподіл чогось слиною на складові. Саме в такому значенні цей термін використовується цілим рядом наук, починаючи з природничих. Ще зі школи кожному відомо, що зрозуміти, пізнати явища природи чи походження певних предметів неможливо без їхнього умовного чи прямого поділу па складові. Вивчення окремих складових дає в результаті комплексне уявлення про ціле. Адже саме поділ дозволяє зазирнути всередину предмета, явища чи процесу.
Отже, аналіз с загальнонауковим методом дослідження та пізнання предметів, явищ і процесів. Оточуючу пас обєктивну реальність можна пізнати тільки завдяки розподілу па складові. Однак задля отримання певного уявлення про обєкти дослідження та їх осмислення одного тільки аналізу замало. Необхідне поєднання результатів вивчення, на основі чого виявляються взаємозвязки та взаємозалежність між окремими частинами предмета. Тобто, як загальнонауковий метод пізнання аналіз використовується завжди разом із синтезом. Оскільки під аналіз підпадає все, що нас оточує, і навіть те, що ми лише подумки уявляємо, то в загальнонауковому та практичному розумінні аналіз можна поділити набагато видів залежно від обєктів: хімічний, фізичний, біологічний, математичний, економічний і т. д.
Потреба аналізувати виникла у людини разом із потребою осмислено діяти та оцінювати свої дії. Розвиток людської діяльності призвів до розвитку аналітичних здібностей людини та до поділу аналізу залежно від сфер діяльності. У результаті сьогодні можна констатувати факт, що без аналізу неможлива осмислена діяльність людини.
Історія розвитку науки доводить, що нові галузі знань виділяються в самостійні науки тоді, коли визначене коло питань практичної діяльності набуває важливого самостійного значення і потребує поглибленої наукової розробки. Це прямо стосується і економічної науки, яка досліджує та відображає економічну діяльність людини. Розвиток продуктивних сил суспільства та виробничих відносин, невпинне збільшення обсягів виробництва та розширення обміну призводять до виділення в економічній науці окремої галузі економічного аналізу.
Сьогодні можна розрізняти макроекономічний або загальнотеоретичний економічний аналіз, і мікроекономічний, або конкретно-економічний аналіз. Макроекономічний аналіз вивчає економічні явища і процеси на рівні міжнаціональному, національному, міжгалузевому та галузевому, тобто на макрорівнях. Початок його розвитку припадає на XIX століття, хоча деякі його елементи можна прослідкувати навіть у працях економістів XVI11 століття.
Мікроекономічний аналіз (або аналіз господарської діяльності) застосовується для вивчення економік