Аналіз використання основних фондів підприємства
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
з слугує підвищенню ефекти в пості виробництва.
1. Аналіз використання основних виробничих фондів
1.1 Аналіз забезпеченості підприємства основними фондами, їх технічного рівня і стану
Забезпеченість підприємства основними фондами у необхідній кількості та асортименті, ступінь їх використання є одним із вирішальних чинників підвищення ефективності виробництва.
Це питання вивчається за даними звітності, у якій відображається в згрупованому вигляді наявність фондів, їх рух, у тому числі введення в дію за аналізований період. У ході аналізу порівнюють фактичну наявність основних фондів на підприємстві з плановою потребою в них.
Таке порівняння проводиться не лише в цілому, а й щодо окремих груп основних фондів. З мстою аналізу основні фонди можуть групуватися за різними ознаками:
1) за призначенням та галузевою належністю: промислово-виробничі фонди, виробничі фонди інших галузей, невиробничі фонди;
2) за характером участі у виробничому процесі: активна і пасивна частина основних фондів;
3) за матеріальним складом: будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, транспортні засоби та інші основні фонди;
4) за нормами амортизації: основні фонди 1-ї, 2-ї, 3-ї груп (згідно з законодавством про оподаткування прибутку підприємств).
У ході аналізу розраховують питому вагу окремих груп основних фондів у їх загальному обсязі та відстежують її динаміку. Оскільки вирішальний вплив на потужність підприємства справляють робочі машини і виробниче обладнання, то саме цю частину рекомендується виділяти при аналізі змін у складі основних фондів.
Розраховуються показники фондоозброєності та технічної озброєності праці. Показник загальної фондоозброєності праці визначається як відношення середньорічної вартості промислово-виробничих фондів до середньоспискової чисельності робітників у найчисельнішу зміну. Рівень технічної озброєності визначається відношенням вартості виробничого обладнання до середньоспискової кількості робітників у найчисельнішу зміну. Аналізуються темпи зростання цих показників.
Проаналізувавши наявність основних фондів та забезпеченість ними підприємства, слід звернути особливу увагу на їх технічний стан. Показником технічного стану основних фондів перш за все є ступінь їхнього зносу. Він визначається як відношення розміру зносу до первинної вартості основних фондів. Цей показник розраховують як у цілому за всіма фондами, так і за їх складовими частинами на початок і кінець аналізованого періоду. Отримані його значення порівнюються. Аналізується також обернений показник коефіцієнт придатності основних фондів. Його розраховують як відношення залишкової вартості до первинної вартості фондів.
Обчислюються також коефіцієнти оновлення та вибуття основних фондів. Вони одночасно характеризують зміну технічного стану та рух фондів. Коефіцієнт оновлення це відношення фондів, що надійшли за аналізований період, до їх наявності на кінець періоду. Коефіцієнт вибуття це відношення вартості вибулих за аналізований період основних фондів до їх вартості на початок періоду. Названі коефіцієнти аналізують у динаміці.
На технічний стан основних фондів значно впливає виконання планів капітального і поточного ремонту.
Щоб визначити виконання плану щодо обсягів капітального ремонту, необхідно зіставити вартість фактично виконаного капітального ремонту з плановою сумою витрат на ремонт. Таке ж зіставлення необхідно провести і в кількісному вимірі (за кількістю відремонтованих обєктів).
Технічний стан основних фондів залежить також і від термінів їх служби. Тому в ході аналізу необхідно наявне на кінець періоду обладнання згрупувати за тривалістю його експлуатації на підприємстві за даними технічних паспортів. За цією ознакою основні фонди поділяють на обладнання з тривалістю експлуатації до 5-ти років, від 5-ти до 10-ти, від 10-ти до 20-ти і більше 20-ти років.
Для оцінки технічного рівня основних фондів визначається також питома вага прогресивного обладнання (у тому числі автоматичного) у загальній його кількості та вартості, її динаміка простежується протягом ряду періодів.
1.2 Аналіз ефективності використання основних фондів
Основним узагальнюючим показником використання основних фондів є фондовіддача. Це відношення обсягу товарної продукції за аналізований період до основних виробничих фондів. Використовується також обернений показник фондомісткість. Його розраховують як відношення основних виробничих фондів до обсягу товарної продукції.
Перевагою показника фондомісткості є те, що його чисельник може бути розкладений на складові за окремими цехами і групами обладнання. Це дозволяє виявити вплив використання техніки на кожній виробничій ділянці на узагальнюючий показник використання фондів.
При визначенні фондовіддачі і фондомісткості обсяг продукції обчислюється у вартісних, натуральних та умовних вимірниках. Основні виробничі фонди визначаються відповідно до вартості, зайнятої площі або в інших вимірниках, причому до уваги береться їх середній хронологічний розмір за аналізований період (як правило середньорічний).
Більш точно використання основних виробничих фондів відображає показник фондовіддачі, розрахований виходячи з обсягу продукції у натуральному вираженні. Проте натуральні та умовно-натуральні виміри обсягу продукції використовуються лише на підприємств