Правові форми використання земель
Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство
·вичай мав би право вчиняти. Повноваженню сервітуарія не може кореспондувати зобовязання будь-якої особи зробити щось на користь третьої особи. При цьому зміст сервітуту завжди визначають права користування і ніколи його зміст не поширюється на право володіння і право розпорядження. За своїм змістом сервітутні права завжди є вужчими, ніж право власності та більшість інших речових прав.
Ст. 98 ЗК України, крім обсягу прав і обовязків сервітуарія та власника (користувача) земельної ділянки, до змісту сервітуту відносить:
строк, на який встановлюється сервітут;
платний характер;
збереження за власником земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут, права володіти, користуватись та розпоряджатись своєю ділянкою;
здійснення сервітуту способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки щодо якої він встановлений.
Ст. 403 ЦК України крім цього до змісту сервітуту ще відносить:
невідчужуваність сервітуту;
збереження чинності сервітуту у разі переходу до інших осіб права власності на земельну ділянку щодо якої він встановлений;
відшкодування на загальних підставах збитків, завданих власникові (володільцеві) земельної ділянки особою, яка користується сервітутом.
На сьогоднішній час сервітут є самостійним речовим правом на земельну ділянку.
2.2 Оренда землі, як форма її використання
Ще однією правовою формою використання земель є передача їх в оренду.
Земельні та майнові відносини, повязані з орендою землі, регулюються статтями 33, 35, 40, 41, 57, 59, 94, 96, 120,124 і 126 Земельного кодексу України, Законом У країни Про оренду землі, Законом України від 19 вересня 1996 року Про внесення змін і доповнень до Закону України Про плату за землю, Указом Президента України від 15 грудня 1998 року Про гарантування захисту економічних інтересів та поліпшення соціального забезпечення селян-пенсіонерів, які мають право на земельну частку (пай), на виконання якого Кабінет Міністрів 23 квітня 1999 року видав постанову Про проведення перерахунку обсягів натуральної та відробіткової форм плати за оренду земельної частки (паю) у грошову, Указами Президента України від 3 грудня 1999 року Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки та від 2 лютого 2002 року Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян власників земельних ділянок та земельних часток (паїв).
Згідно ст. 92 ЗК право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Аналогічне поняття містить і ст.. 1 Закону України Про оренду землі, що встановлює: оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Орендарями землі можуть бути громадяни України, іноземні фізичні особи, особи без громадянства.
Орендарями земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути фізичні особи, які мають необхідну кваліфікацію або досвід роботи в сільському господарстві (стаття 6 Закону України від 6 жовтня 1998 року Про оренду землі).
Орендарі набувають права на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України (ст. 124), Законом України Про оренду землі (стаття 7), іншими законами України та договором оренди землі.
Підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній або державній власності, є рішення орендодавця. У разі набуття права на оренду земельної ділянки на конкурентних засадах для укладення договору оренди є результати конкурсу чи аукціону.
Громадяни, які мають право на земельну частку (пай) у недержавному сільськогосподарському підприємстві, можуть передати в оренду відповідну земельну ділянку лише для сільськогосподарського використання в порядку, визначеному Земельним кодексом України та законами України.
Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під заставу здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118 та 123 Земельного кодексу.
При достроковому припиненні або розірванні договору оренди за ініціативою орендодавця земельної ділянки, право на оренду якої набуто за результатами аукціону (конкурсу), орендарю відшкодовуються орендодавцем витрати на його набуття у розмірі, визначеному умовами договору, протягом 6 місяців. Земельна ділянка, обтяжена заставою, може бути передана в оренду у разі згоди заставодержателя.
Термін договору оренди земельної ділянки (у тому числі й до настання певної умови) визначається за погодженням сторін, але не більш як на пятдесят років (стаття 17 Закону України Про оренду землі).
Орендована для несільськогосподарського використання земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись у володіння і користування іншій особі, тобто в суборенду у разі переходу до неї права володіння і користування на будівлю або споруду, яка розташована на орендованій ділянці, а також у інших випадка