Право власностСЦ у зарубСЦжних краiнах
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
? субСФкт майнових та особистих немайнових вСЦдносин юридична особа надСЦляСФться цивСЦльною праводСЦСФздатнСЦстю. Юридична особа здатна мати такСЦ самСЦ цивСЦльнСЦ права та обовязки (цивСЦльну правоздатнСЦсть), як СЦ фСЦзична особа, крСЦм тих, якСЦ за своСФю природою можуть належати лише людинСЦ. ЦивСЦльна правоздатнСЦсть може бути обмежена лише за рСЦшенням суду. Юридична особа може здСЦйснювати окремСЦ види дСЦяльностСЦ, перелСЦк яких встановлюСФться законом, пСЦсля одержання нею спецСЦального дозволу (лСЦцензСЦi)[1,с.36].
У змСЦст цивСЦльноi правоздатностСЦ юридичноi особи входить також здатнСЦсть ii мати особистСЦ немайновСЦ права та обовязки. До них належать права на найменування, виробничу марку, знаки для товарСЦв СЦ послуг, право на честь, гСЦднСЦсть СЦ дСЦлову репутацСЦю та СЦн. Юридична особа маСФ своСФ найменування, яке мСЦстить СЦнформацСЦю про ii органСЦзацСЦйно-правову форму. Найменування установи повинно також мСЦстити СЦнформацСЦю про характер ii дСЦяльностСЦ. Юридична особа може мати, крСЦм повного найменування, також скорочене. Юридична особа, що СФ пСЦдприСФмницьким товариством, може мати комерцСЦйне (фСЦрмове) найменування. КомерцСЦйне (фСЦрмове) найменування юридичноi особи може бути зареСФстроване у порядку, встановленому законом. Найменування юридичноi особи вказуСФться в ii установчих документах СЦ вноситься до РДдиного державного реСФстру.
У разСЦ змСЦни свого найменування юридична особа, крСЦм виконання СЦнших вимог, встановлених законом, зобовязана помСЦстити оголошення про це в друкованих засобах масовоi СЦнформацСЦi, в яких публСЦкуються вСЦдомостСЦ про державну реСФстрацСЦю юридичноi особи, та повСЦдомити про це всСЦм особам, з якими вона перебуваСФ у договСЦрних вСЦдносинах.
Юридична особа не маСФ права використовувати найменування СЦншоi юридичноi особи.
ВСЦдповСЦдно мСЦсцезнаходження юридичноi особи визначаСФться мСЦсцем ii державноi реСФстрацСЦi, якщо СЦнше не встановлено законом. МСЦсцезнаходження юридичноi особи вказуСФться в ii установчих документах.
Знаки для товарСЦв СЦ послуг це зареСФстроване у встановленому порядку позначення, яке служить для розрСЦзнення товарСЦв (послуг) одних фСЦзичних чи юридичних осСЦб вСЦд однорСЦдних товарСЦв СЦнших осСЦб. Як знаки для товарСЦв СЦ послуг можуть бути зареСФстрованСЦ словеснСЦ, зображувальнСЦ, обСФмнСЦ та СЦншСЦ позначення та iх комбСЦнацСЦi. На зареСФстрований знак патентне вСЦдомство видаСФ свСЦдоцтво[2,с.33].
ОрганСЦзацСЦi юридичнСЦ особи мають право на недоторканнСЦсть дСЦловоi репутацСЦi та ii захист у судовому порядку, а також можуть набувати СЦнших немайнових прав та обовязкСЦв. Юридична особа набуваСФ цивСЦльних прав та обовязкСЦв СЦ здСЦйснюСФ iх через своi органи, якСЦ дСЦють вСЦдповСЦдно до установчих документСЦв та закону. Порядок створення органСЦв юридичноi особи встановлюСФться установчими документами та законом.
У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивСЦльних прав та обовязкСЦв СЦ здСЦйснювати iх через своiх учасникСЦв.
Орган або особа, яка вСЦдповСЦдно до установчих документСЦв юридичноi особи чи закону виступаСФ вСЦд ii СЦменСЦ, зобовязана дСЦяти в СЦнтересах юридичноi особи, добросовСЦсно СЦ розумно та не перевищувати своiх повноважень. У вСЦдносинах СЦз третСЦми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичноi особи не маСФ юридичноi сили, крСЦм випадкСЦв, коли юридична особа доведе, що третя особа знала або за всСЦма обставинами не могла не знати про такСЦ обмеження.
Органи юридичних осСЦб залежно вСЦд iх видСЦв можуть бути СФдиноначальними або колегСЦальними. УправлСЦння пСЦдприСФмством здСЦйснюСФться згСЦдно з його статутом, на основСЦ поСФднання прав власника з господарського використання свого майна СЦ принципСЦв самоврядування трудового колективу.
ПСЦдприСФмство самостСЦйно визначаСФ структуру управлСЦння, встановлюСФ штати. "асник здСЦйснюСФ своi права з управлСЦння пСЦдприСФмством безпосередньо або через уповноваженСЦ ним органи. ЦСЦ права можуть делегуватися радСЦ пСЦдприСФмства (правлСЦнню) або СЦншому органовСЦ, який передбачений статутом пСЦдприСФмства СЦ представляСФ СЦнтереси власника СЦ трудового колективу.
2. Право власностСЦ в зарубСЦжних правових системах СЦ тенденцСЦi його розвитку. ПСЦдстави набуття права власностСЦ
ВСЦдносини власностСЦ регулюються рСЦзними галузями права. Але чСЦльна роль тут належить приватному (цивСЦльному праву), що визначаСФ змСЦст права власностСЦ, регулюСФ поведСЦнку власникСЦв у господарському обСЦгу, регламентуСФ порядок СЦ пСЦдстави захисту права власностСЦ[4,с.56].
У цивСЦлСЦстицСЦ прийнято розрСЦзняти право власностСЦ в обСФктивному СЦ субСФктивному значеннСЦ.
Право власностСЦ в обСФктивному значеннСЦ це сукупнСЦсть правових норм, що регулюють вСЦдносини власностСЦ.
Право власностСЦ в обСФктивному значеннСЦ СФ юридичною пСЦдставою СЦснування СЦ реалСЦзацСЦi права власностСЦ, що належить певному субСФкту, тобто права власностСЦ в субСФктивному значеннСЦ.
Право власностСЦ в субСФктивному значеннСЦ це право особи володСЦти, користуватися СЦ розпоряджатися рСЦччю своСФю владою СЦ у власному СЦнтересСЦ.
Цьому праву власника вСЦдповСЦдаСФ обовязок усСЦх СЦнших осСЦб утримуватися вСЦд порушення його правомочностей.
Саме право власностСЦ в субСФктивному значеннСЦ являСФ основний СЦнтерес у наведених дефСЦнСЦцСЦях, оскСЦльки в ньому знаходить вСЦдображення сутнСЦсть власностСЦ як вищоi влади особи над рСЦччю, яка визнана СЦншими особами.
Розглянемо характернСЦ ознаки права власностСЦ, як субСФктивного права.
1) Його змСЦст охоплюСФ три правомочностСЦ (можливостСЦ) власника: право в