Початки українського козацького війська
Информация - История
Другие материалы по предмету История
і. Татарські напади почали рідшати. Татарам тяжче було пробиратися крізь козацькі засідки на шляхах, менші загони боялися запускатися в ті небезпечні місця, більші йшли дуже обережно. Литовський уряд Наддніпрянщина до 1569 р. належала до Литовського великого князівства, бачив користі з цих походів пограничного населення й почав задумуватись над тим, щоб козаків зорганізувати у правильне військо.
1524 р. з наказу князя Жигмонта, два пограничні урядовці, Сенько Полозович і Криштоф Кмитич, що самі брали участь у степових походах, почали збирати в Києві більший козацький відділ козаки мали діставати плату грішми й сукном. Але гроші на час не прийшли і козаки порозходились. У 1533 р. той сам плаи відновив. Остафій Дашкович, славний черкаський намісник, теж учасник боротьби з татарами; він радив тримати на Дніпрі дві тисячі людей,, щоб на човнах боронили перевозів від татар, а на Дніпрових, островах побудувати замки й обсадити при них місто. В 1541 р. знову литовський уряд приготовляв організацію козаків, наказав, по містечках списати в реєстр усіх тих, що ходять у степи, але і з цього не вийшло нічого. Всі відчували, що козаків треба ввести у правильний військовий лад, але не було досить енергії, щоб цю думку перевести в життя.
Дальша спроба організації козаків належиться великому князеві; литовському й королеві польському Жигмонтові Августові. В 1568 р. він вислав універсал до козаків, тих, що з замків і міст України зїхавши, на Низу мешкають і завізвав їх, щоб перестали своєвільно нападати на татар, повернулися з Низу до замків і тут ввійшли до військової служби за грошевою платнею. Організація: цього війська велася під проводом коронного гетьмана Юрія Язловецького. Зібрався почот козаків числом 300 людей; їх називали урядово низовими козаками. Платня їх або юргелт (з німецького Лаіігдеіс річна плата) була по 2 злотих за квартал, (чверть року), себто 10 зл. Щорічно; крім цього, вони діставали сукно. В 1572 р. Язловецький вилучив козаків від влади і присуду всяких урядів і поставив над ними старшого й суддю, шляхтича Івана Бадовського; він мав судити козацькі справи, коли козаки повернуться з Низу до замків і міст. Цей відділ козаків був на службі 1568-1576 р.
Новий король, Стефан Баторій, прийняв знову 1578 р. на службу відділ 500 козаків. Через те, що козаки мали йти зараз на війну з Московщиною, їм визначили більшу платню по 6 литовських кіп (себто 15 злотих) річно і сукно на ґермак кафтан; по війні мали діставати меншу плату. Найвищим начальником козаків мав бути черкаський ,і канівський староста Михайло Вишневецький. Старшим над козацьким відділом став шляхтич Іван Оришевський; він називав себе поручником, цебто заступником головного начальника, деколи його називали ще й гетьманом; він мав платню 400 зл. річно. Далі був уряд писаря, що укладав реєстр козаків, вів касу й займався інтендантурою. Козацький відділ або полк ділився на десятки; на чолі 9 людей стояв отаман. При особі самого гетьмана був відділ із 30 людей. На знак того, що це військо королівське, козаки дістали велику королівську корогву, шовкову, з польським орлом. Уся організація козацького відділу вказує на те, що він був утворений на зразок інших тодішніх польських та чужоземних рот та найбільш нагадує угорську піхоту. І навіть першим писарем цього козацького полісу був мадяр Янча Беґер; це він, мабуть, познайомив козаків з організацією угорських відділів.
Козаки,#що належали до королівського відділу, мали свої окремі права або вольності. Вони не підлягали судові звичайних урядовців, їх судив власний старший; тільки у випадках убивства й насилля міг перебрати справу звичайний суд. Далі вони, як військові люди, були звільнені від усяких податків і оплат. Також було застережено, що майно по вмершому козакові або т. зв. відумерщина, має перейти до того, кому її козак подарує, уряди не мали права її забирати. На шпиталь для ранених козаків король призначив містечко Терехтемирів над Дніпром тут, здається, був теж козацький арсенал і головний осідок козацького старшого.
У пізнішій традиції ці реформи Баторія дуже перебільшували. Говорили, що король був першим засновником козацького війська, що він дав козакам Терехтемирів не на шпиталь, а на столицю, що зрівняв їх у правах зі шляхтою та заповідав, що козаки колись утворять вільну республіку.
Але насправді Баторієва організація була не міцніша, як за його попередників. Оришевський із козацьким відділом ходив у московський похід, потім засів на Низу й улаштовував походи на татар. Але незабаром його козаки порозбрідалися. В 1583 р. на королівську службу затягли знову 600 людей вони брали вже вищу плату, по 20 злотих річно і по 5 ліктів сукна. В 1588 р. на державній службі було 988 козаків. Та організації козацького війська ніколи не доводили до кінця, головно через те, що у польському скарбі не було грошей на заплату.
Державна організація козаччини, хоч і не була дуже тривка, мала проте велике значіння для організації козацького війська. Частина козаків була списана в реєстр, творила реєстрове військо, тобто справжні, правильні відділи. Організація відбувалася під наглядом найвищої військової влади в державі, гетьмана: полководцями козаків ставали визначні воїни, обізнані з військовою справою. Це підносило військове значіння козаків, що до того часу творили тільки нерегулярні ватаги. Реєстрові козаки діставали плату, не потребували журитися прожиттям, могли геть-чисто віддавати себе військовій службі. Вони ?/p>