Поняття та специфСЦка фСЦлософських категорСЦй
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
?ську проблему, а вся фСЦлософська проблематика так чи СЦнакше СФ теоретичною трансформацСЦСФю центральноi свСЦтоглядноi проблеми людина - мир. Кожна з категорСЦй розкриваСФ грань цСЦСФi проблеми, певним чином характеризуСФ специфСЦку людського взаСФмини з обСФктивним миром. РЖ звязок кожноi з категорСЦй з СЦншими неможливо виявити без iхньоi систематизацСЦi в якому-небудь варСЦантСЦ. ТСЦльки в цьому випадку дослСЦджувана категорСЦя як елемент системи через саму цю систему виявляСФться звязаноi з усСЦма СЦншими категорСЦями системи.
ЗрозумСЦло, природна й соцСЦальна дСЦйснСЦсть незмСЦрно багатше будь-якоi категорСЦальноi схеми, але саме у звязках, у взаСФмозумовленостСЦ категорСЦй виражаСФться специфСЦка тСЦСФi або СЦншоi сфери дСЦйсного миру. Саме тому вСЦд аналСЦзу окремих фСЦлософських категорСЦй дослСЦдження переходить до розгляду груп категорСЦй, блокСЦв, рядСЦв, гнСЦзд гранично широких понять, якСЦ можна розумСЦти як пСЦдсистеми. ЦСЦ пСЦдсистеми понять вСЦдбивають особливостСЦ конкретного зрСЦзу реальноi дСЦйсностСЦ, що змСЦнюСФться, специфСЦку певноi сфери, окремоi областСЦ реального миру.
КатегорСЦi, вСЦдбиваючи мСЦнливий предметний мир, СЦ самСЦ СЦсторично мСЦнливСЦ, гнучко рухливСЦ. ТвердСЦсть будь-якого варСЦанта моделСЦ категорСЦального апарата фСЦлософСЦi вСЦдносна, оскСЦльки категорСЦi ii складнСЦ, багатозначнСЦ, варСЦативнСЦ. ПостСЦйно йде процес утворення нових категорСЦй, вСЦдбуваються змСЦна й розщеплення старих. АналСЦз системи фСЦлософських категорСЦй неминуче приводить до питання про те, на скСЦльки вона велика СЦ якСЦ поняття варто вСЦдносити до фСЦлософських категорСЦй.
ЯкСЦ критерСЦi, що дозволяють уважати те або СЦнше поняття фСЦлософською категорСЦСФю? У лСЦтературСЦ СЦз цього приводу висловлюються найрСЦзноманСЦтнСЦшСЦ вимоги й побажання. РЖснуСФ думка, що будь-яке поняття стаСФ категорСЦСФю, якщо воно виконуСФ функцСЦю членування й синтезування дСЦйсностСЦ СЦ якщо воно, наприклад, задовольняСФ критерСЦю доцСЦльностСЦ СЦ т.п. ОскСЦльки названий критерСЦй включаСФ кСЦлька вимог, зупинимося на ньому бСЦльш докладно.
На думку Ю.А. Петрова, введення поняття в число фСЦлософських категорСЦй доцСЦльно, якщо воно, по-перше, необхСЦдно для рСЦшення актуальних фСЦлософських проблем, по-друге, опираСФться на можливостСЦ фСЦлософСЦi розробляти теорСЦю обСФкта, по-третСФ, поняття, що вводиться повинне бути узагальненням вСЦдповСЦдних понять конкретних наук Тому вСЦн уважаСФ, що наприклад, поняття системи хоча й важливо для фСЦлософСЦi, але в цей час його навряд чи доцСЦльно вводити як фСЦлософська категорСЦя, тому що фСЦлософСЦя поки ще не в змозСЦ самотужки розробляти теорСЦю систем РЖз цим, однак, важко погодитися, фСЦлософСЦя не розробляСФ, наприклад, теорСЦю просторово-тимчасових вСЦдносин матерСЦальних обСФктСЦв, але це не заважаСФ вважати простСЦр СЦ час найважливСЦшими фСЦлософськими категорСЦями. Що ж стосуСФться поняття система, те при ближчому розглядСЦ воно задовольняСФ як першому, так СЦ третьому вимогам критерСЦю доцСЦльностСЦ. На думку М.Г. Макарова, критерСЦй категорСЦального характеру того або СЦншого фСЦлософського поняття неоднозначнСЦ: з одного боку, воно повинне виражати деяку загальну визначенСЦсть дСЦйсностСЦ, з СЦншого боку - йому повинна належати особлива роль у логСЦчнСЦй структурСЦ фСЦлософськоi системи.
При всСЦй розмаiтостСЦ вимог, пропонованих до статусу фСЦлософськоi категорСЦi рСЦзними авторами, у них утримуються деякСЦ загальнСЦ моменти. Якщо враховувати свСЦтоглядне й методологСЦчне значення проблеми мир - людина, то варто погодитися з тим, що фСЦлософськСЦ категорСЦi виробляються для рСЦшення проблем, що становлять предмет фСЦлософСЦi на даному рСЦвнСЦ розвитку наукового знання РЖнодСЦ ця вимога формулюСФться бСЦльш категорично, тобто затверджуСФться, що взагалСЦ всСЦ критерСЦi поняття у фСЦлософСЦю на правах категорСЦi, очевидно, можуть бути зведенСЦ до однСЦСФi вимоги - дане поняття повинне ефективно служити розвитку, рСЦшенню основноi фСЦлософськоi проблеми БСЦльшСЦсть дослСЦдникСЦв (А.Н. Аверьянов, Г.А. Брутян, И.Н. Бурова, М.М. Розенталь, М.Н. Руткевич, B.C. Тюхтин СЦ СЦн.) як основна ознака фСЦлософСЦчностСЦ понять називали загальнСЦсть: поняття, що маСФ статус фСЦлософськоi категорСЦi, повинне працювати в будь-якСЦй областСЦ знання; Причому поняття можуть бути загальними як по обсязСЦ, так СЦ по змСЦсту. ОднСЦ (матерСЦя, необхСЦднСЦсть...) ставляться до явищ природи, суспСЦльства й пСЦзнання, вони загальнСЦ по обсязСЦ, СЦншСЦ (СЦстина, вСЦдбиття...) загальнСЦ по змСЦсту, тому що нСЦчого немаСФ в природСЦ, суспСЦльствСЦ або мисленнСЦ, що не може бути змСЦстом цих понять.
Питання про критерСЦi, таким чином, вимагаСФ подальшого уточнення. До двох викладеного вище вимогам доцСЦльно, на нашу думку, додати третСФ, суть якого в наступному: повинна бути доведена необхСЦднСЦсть розглянутого поняття в самСЦй СистемСЦ фСЦлософських категорСЦй. Хоча фСЦлософськСЦ категорСЦi, дСЦйсно, покликанСЦ вСЦдбивати невСЦдСФмнСЦ властивостСЦ й найбСЦльш загальнСЦ вСЦдносини обСФктивноi реальностСЦ, ознака загальностСЦ - СЦ в цьому правСЦ його критики - не може бути основним, СЦ одного його недостатньо для виявлення фСЦлософсько-категорСЦального статусу поняття. ВСЦдношення ж поняття до проблеми мир - людина не завжди очевидно. Не для всяких понять цей звязок установлюСФться прямо й безпосередньо. РЖ тСЦльки в тому випадку, якщо якСЦ-небудь поняття становлять необхСЦдну ланку в системСЦ, через цю систему вони звязанСЦ й СЦз проблемою мир - людина. Що ж повинна являти собою така система, - питання дискусСЦйний.
СпецифСЦка фСЦлософСЦi, на наш погляд, в