Поняття та значення дизайну в творчСЦй дСЦяльностСЦ
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
о памятники архСЦтектури минулого можуть розглядатися не тСЦльки як шедеври мистецтва й СЦсторичнСЦ свСЦдчення, але СЦ як вираження естетичних поглядСЦв народу, що читати будинок можна так само, як ми читаСФмо МСЦльтона або Данте, СЦ отримувати таке ж задоволення вСЦд споглядання каменСЦв, як СЦ вСЦд вСЦршованих рядкСЦв.
МоррСЦс пСЦшов значно далСЦ. ВСЦн запропонував практичну програму створення нового стилю життя, дав утопСЦчну, але досить живу картину можливого зСФднання високорозвиненоi технСЦки з ручною, ремСЦсницькою працею як особливим проявом народноi творчостСЦ. Його завданням було переоцСЦнити положення декоративно-прикладних мистецтв СЦ ремесел у загальнСЦй системСЦ мистецтва. МоррСЦс вважав, що будь-яка людина здатна до пластичноi творчостСЦ подСЦбно здатностСЦ говорити, хоча це вимагаСФ особливих навичок, навчання умовнСЦй мовСЦ мистецтва.
МоррСЦс звернувся до проблем середовища, що було викликано рСЦзкими змСЦнами умов життя. У ЛондонСЦ вСЦдкрили метро на паровСЦй тязСЦ, ходили першСЦ паровСЦ омнСЦбуси, вулицСЦ покривали асфальтом. Паровози й залСЦзницСЦ сильно змСЦнили вигляд краiни. Виникла необхСЦднСЦсть заперечення старих форм предметного середовища. Як приклад дСЦяльностСЦ МоррСЦса можна навести те, що вСЦн зробив предметом обговорення приватне житлове середовище, до чого в АнглСЦi ранСЦше не зверталися привселюдно. ЗамСЦсть замкнутих, темних, глухих, заставлених меблями СЦнтерСФрСЦв, оброблених рСЦзьбленими дубовими панелями й цСЦнною деревиною, вСЦн запропонував СЦнший тип будинку з легкими СЦнтерСФрами, квСЦтковими шпалерами, новими свСЦтильниками й меблями. Таким був його власний будинок "Ред хауз" й експериментальний проект СЦнтерСФра майбутнього "Зелена вСЦтальня" (1866).
ПровСЦдний дСЦяч суспСЦльства виставок мистецтв СЦ ремесел Уолтер Крейн бСЦльшу увагу придСЦляв впливу на смаки людей, а не реальному включенню нових речей у життя й побут. У своiй публСЦчнСЦй лекцСЦi "Про значення прикладних мистецтв у iхньому вСЦдношеннСЦ до громадського життя", вСЦн говорив про те, що ранСЦше люди створювали оточення ручним способом по своiй мСЦрцСЦ. З СЦндустрСЦалСЦзацСЦСФю виробництва ця основа пСЦдриваСФться. У професСЦйному прикладному мистецтвСЦ пошуками форми керуСФ комерцСЦйна вигода. ЗникаСФ персональнСЦсть роботи над рСЦччю. Крейн дивувався можливостям, закладеним у кольородрукуючих машинах, здатних вСЦдтиснути сСЦм СЦ навСЦть дванадцять фарб на ту саму основу, але вСЦдразу зауважував, що iхнСЦй результат найчастСЦше уступаСФ результатам працСЦ художника. Масова продукцСЦя здаСФться менш цСЦнною, нСЦж унСЦкальна, у неi вкладаСФться значно менше сил, умСЦння й таланту, що призводить до величезних втрат не тСЦльки в художнСЦй якостСЦ речей, але СЦ як предметне оточення. Крейн надавав величезне значення освСЦченостСЦ художникСЦв, що працюють для виробництва. ВСЦн вважав, що завданням нових курсСЦв для художникСЦв, якСЦ мають справу з бСЦльшими тиражами, зСЦ значним подСЦлом працСЦ в процесСЦ виробництва, рСЦзко пСЦдвищити авторитет художнього мислення, художнього проекту й критерСЦi оцСЦнки предметного формоутворення. При цьому велика увага придСЦлялася здатностСЦ студентСЦв виконувати все своiми руками, що вважалося корисним для художникСЦв, що створюють проекти для машинного виготовлення. Перша свСЦтова вСЦйна призупинила цСЦ починання.
На рубежСЦ ХРЖХ-ХХ столСЦть помСЦтним явищем стала промислова архСЦтектура США, екзотичнСЦ для РДвропи висотнСЦ конторськСЦ будинки й окремСЦ односСЦмейнСЦ котеджСЦ, оснащенСЦ найсучаснСЦшими засобами життСФзабезпечення. НовСЦ принципи будСЦвлСЦ багатоповерхових конторських будинкСЦв на каркаснСЦй основСЦ були розробленСЦ в чиказькСЦй школСЦ архСЦтектури. РЗхнСЦ сталевСЦ конструкцСЦi мали бСЦльший запас мСЦцностСЦ, були значно легше цегельних несучих стСЦн, що дозволяло робити бСЦльшСЦ вСЦкна й витягати будинки нагору, заощаджуючи всСЦ земельнСЦ дСЦлянки, що дорожчали, у центрСЦ мСЦста. У будСЦвельникСЦв кСЦнця ХРЖХ столСЦття вони називалися просто "чиказькими конструкцСЦями". ТРрунти в Чикаго мулистСЦ, тому застосовувалися особливСЦ плаваючСЦ фундаменти. Все це демонструСФ тСЦсне спСЦвробСЦтництво архСЦтекторСЦв й СЦнженерСЦв. АрхСЦтектура була в першу чергу СЦндустрСЦальним будСЦвництвом, СЦ форма багато в чому залежала вСЦд конструкцСЦi.
Перший проектувальник чиказьких конструкцСЦй, СаллСЦван, СФ автором формули "Форма прямуСФ за функцСЦСФю" СЦ вважаСФться родоначальником так званого функцСЦоналСЦзму. Звернемося до першоджерела: "Кожна рСЦч у природСЦ маСФ свою форму, СЦнакше кажучи свою зовнСЦшню особливСЦсть, вказуючи нам чим вона СФ, у чому ii вСЦдмСЦннСЦсть вСЦд нас й СЦнших речей... Усюди й завжди форма прямуСФ за функцСЦСФю такий закон. Там, де незмСЦнна функцСЦя, незмСЦнна й форма. ГранСЦтнСЦ скелСЦ... зберСЦгаються на столСЦття, блискавка виникаСФ, знаходить форму й зникаСФ в одну мить..." З СЦмям СаллСЦвана повязують усСЦ успСЦхи й недолСЦки функцСЦоналСЦзму 20-30-х рокСЦв.
З 1893 року до початку першоi свСЦтовоi вСЦйни кайзерСЦвська НСЦмеччина й Австро-угорщина були охопленСЦ новим стилем, що називався "югендстиль" у НСЦмеччинСЦ й "сецессСЦон" в АвстрСЦi й був рСЦзким протиставленням еклектичному стилю ХРЖХ столСЦття (тобто обридлому наслСЦдуванню СЦсторичним стилям минулого). Новий стиль виник на рубежСЦ ХРЖХ -ХХ столСЦть майже одночасно у всСЦх краiнах РДвропи. У РосСЦi вСЦн називався Модерн, тобто сучасний. У ФранцСЦi його називали "ар нуво" (нове мистецтво). Всього налСЦчуСФться бСЦля тридцяти рСЦзних експериментСЦв того часу з формою й декором предметСЦв, будинкСЦв, промисловоi графСЦки.
НСЦмецька назва "югендстиль" повязана з появою 1 сСЦчня 1896 року