Поняття та значення дизайну в творчСЦй дСЦяльностСЦ
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
ичими плафонами.
ПершСЦ сигнали тривоги за долСЦ людськоi культури у звязку з розвитком технСЦки пролунали в часи Великоi Французькоi революцСЦi. Зявилася необхСЦднСЦсть сформулювати й неодноразово вСЦдстоювати програми включення технСЦки в культуру. Розвиток капСЦталСЦзму в ХРЖХ столСЦттСЦ був стрибкоподСЦбним. В 1825 роцСЦ вибухнув перший серйозний економСЦчний кризис. Занепад здавалося був неминучим наслСЦдком розвитку технСЦки й у звязку СЦз цим СЦсторики згадують факти вандалСЦзму стосовно новоi технСЦки. В АнглСЦi починають створювати всСЦлякСЦ органСЦзацСЦi заохочення звязку мистецтва, повсякденного життя й технСЦки. З 1849 року починаСФ видаватися перший спецСЦальний журнал щодо естетичних проблем предметного свСЦту СЦ його проектування - "Journal of design and Manufacturers" (ГенрСЦ Кол). У цей час входить у вживання поняття "industrial art" промислове мистецтво.
Значний СЦмпульс для обговорення естетичних проблем технСЦки й взагалСЦ матерСЦальноi культури дали великСЦ промисловСЦ виставки ХРЖХ столСЦття. Вони ведуть свСЦй початок вСЦд першоi виставки французьких промислових товарСЦв у ПарижСЦ (1798). В 1844р. у БерлСЦнСЦ й в 1849р. у ПарижСЦ пройшли вже бСЦльшСЦ нацСЦональнСЦ промисловСЦ виставки. Але справжнСЦй розмах огляду успСЦхСЦв СЦ проблем новСЦтньоi технСЦки додала всесвСЦтня промислова виставка в ЛондонСЦ 1851 року. У нСЦй взяли участь 14 тис. експонатСЦв з багатьох краiн свСЦту. За кСЦлька мСЦсяцСЦв ii вСЦдвСЦдало близько 6 млн. чоловСЦк. Вона дала можливСЦсть одноразового порСЦвняння найрСЦзноманСЦтнСЦших технСЦчних досягнень. Експонати технСЦчноi творчостСЦ були пСЦднятСЦ на пСФдестали й були доданСЦ до них пояснення, у центрСЦ уваги виявилися iх не функцСЦональнСЦ, а естетичнСЦ якостСЦ. Разом з тим рясно прикрашенСЦ промисловСЦ форми, пСЦдробки пСЦд стару трудомСЦстку роботу за допомогою нових технСЦчних засобСЦв, будучи зосередженСЦ в одному мСЦсцСЦ в такСЦй кСЦлькостСЦ, показали й безнадСЦйно поганий смак. Обговорення виставки мало дуже широкий суспСЦльний резонанс СЦ було по сутСЦ першим багатоскладовим усвСЦдомленням соцСЦально-естетичних аспектСЦв предметного середовища.
ВСЦдразу пСЦсля виставки зявилася книга ГотфрСЦда Земпера "Наука, промисловСЦсть СЦ мистецтво", у якСЦй була почата найбСЦльш серйозна спроба розСЦбратися в тому, що вСЦдбуваСФться. Земпер показав, що наука, технСЦчний прогрес надають у розпорядження художньоi практики такСЦ матерСЦали й способи iхньоi обробки, якСЦ ще не освоСФнСЦ естетично. У головнСЦй працСЦ "Стиль у технСЦчних СЦ тектонСЦчних мистецтвах, або Практична естетика" Земпер заклав основи теорСЦi стилю. ВСЦн вважав, що на основСЦ вивчення СЦсторСЦi мистецтва можна зрозумСЦти причини змСЦни художнСЦх форм СЦ передбачити iхнСЦй розвиток.
Його послСЦдовники сконцентрували свою увагу на вивченнСЦ орнаменту, прикраси, що нСЦбито втСЦлювала загальноприйнятСЦ думки про гарну форму. Висновки, зробленСЦ в процесСЦ вивчення намагалися пронести в площину загальних естетичних закономСЦрностей. Формувалася галузь естетики, що в 1870-80-х роках називали "естетикою прикладного мистецтва" в однойменнСЦй книзСЦ, найбСЦльш яскравий представник Якоб фон Фальке, директор ВСЦденського музею прикладних мистецтв СЦ промисловостСЦ, писав про твори художньоi промисловостСЦ: "Вони утилСЦтарнСЦ й одночасно мають бути гарними. У них СФ призначення, мета, але вони й прикрашають або ж СФ речами, що мають прикраси." Саме в такому взаСФмозвязку призначення й прикраси iхня цСЦннСЦсть СЦ вСЦдмСЦннСЦсть вСЦд високих видСЦв мистецтва. Тому естетика, що iх розглядаСФ, може бути названа естетикою практичною або естетикою життя. ВсСЦ СЦснуючСЦ ранСЦше й виникаючСЦ знову форми Фальке розглядаСФ в чисто орнаментальному планСЦ. ВСЦн вважаСФ, що прикладне мистецтво вСЦрнСЦше називати орнаментальним, або декоративним, а стиль у ньому вважати процесом перетворення природних форм у художнСЦ.
Поняття стилю пСЦсля Земпера змСЦнюСФться. ВСЦдповСЦдно до визначення Пауля Кронталя в "ЛексиконСЦ технСЦчних мистецтв" (1899), стиль це вСЦдповСЦднСЦсть форми декору, з урахуванням матерСЦалу, технСЦки його обробки й призначення предмета. Орнаменти трактувалися як не повязанСЦ з навколишнСЦми художнСЦми формами структури, що виступають як стандартнСЦ елементи. Декоративне мистецтво виявлялося мистецтвом роботи з безлСЦччю складних СЦ рСЦзноманСЦтних, наведених до стандартСЦв форм. На цьому можна закСЦнчити передСЦсторСЦю дизайну.
У джерел СФвропейськоi теорСЦi дизайну стоiть англСЦйський рух за звязок мистецтв СЦ ремесел. ЛСЦдером цього руху був ВСЦльям МоррСЦс. ВСЦн обСФднав в однСЦй особСЦ художника-практика, суспСЦльного дСЦяча й органСЦзатора виробництва, створивши своiм прикладом СЦдеал дизайнера, як унСЦверсального фахСЦвця. Багато в чому вСЦн виступив як послСЦдовник СЦдей Джона РескСЦна, тому спочатку кСЦлька слСЦв про РескСЦна.
РескСЦн висував СЦдеi виховання художнього смаку народу, творчоi працСЦ як основи моральностСЦ. РескСЦн був стурбований наслСЦдками нСЦчим не обмеженого втручання людей у природу, що властиво сучасним положенням екологСЦчноi естетики. ВСЦн критикував машину, що на його думку витиснула здорову фСЦзичну вправу й майстернСЦсть рук й ока, необхСЦднСЦ для досконалостСЦ будь-якоi роботи. ВСЦн вважав, що СЦнженери, створюючи двигуни, повиннСЦ опиратися на природнСЦ, що постСЦйно поповнюються, сили природи (вСЦтер, воду), а не на паровСЦ машини, що вимагають величезноi, жахаючоi по своiх наслСЦдках витрати палива й вСЦдвалами шлакСЦв, що спотворюють мСЦсто. Однак, вСЦн думав, що використання електрики в майбутньому виправить положення. Зараз це сприймаСФться природним, а тодСЦ йому потрСЦбно було доводити, щ