Поняття та значення дизайну в творчСЦй дСЦяльностСЦ
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?нСЦ частини машин СЦншими для виконання СЦнших робСЦт. Пошук нових функцСЦй машин. Класичний приклад еволюцСЦя млинСЦв, якСЦ стали використовуватися для валяння сукна, виготовлення паперу, обробки металу. Створювалися малюнки вСЦчних двигунСЦв.
НатуралСЦсти й фСЦлософи починають описувати можливСЦ, сугубо дизайнерськСЦ зразки технСЦки майбутнього. Професор Оксфордського унСЦверситету Роджер Бекон ( др.пол. ХРЖРЖРЖ ст.): "...великСЦ кораблСЦ, керованСЦ тСЦльки однСЦСФю людиною, будуть рухатися по морю з бСЦльшою швидкСЦстю, нСЦж на всСЦх вСЦтрилах, що можна буде будувати екСЦпажСЦ, якСЦ мчатимуться з неймовСЦрною швидкСЦстю без допомоги тварин, а також кораблСЦ, у яких людина, сидячи спокСЦйно й спостерСЦгаючи рСЦзнСЦ навколишнСЦ предмети, розсСЦкатиме повСЦтря штучними крилами, на зразок птаха, або, навпаки, рухатиметься по дну морСЦв СЦ рСЦк."
В епоху ВСЦдродження поширюються альбоми "Театри машин". До спадщини великого Леонардо да ВСЦнчСЦ звертаються безупинно протягом всСЦСФi СЦсторСЦi дизайну. У його рукописах була безлСЦч проектСЦв екскаваторСЦв, верстатСЦв, насосСЦв, пресСЦв, машин з рСЦзними видами передач. У серединСЦ 1950-х рокСЦв був вСЦдкритий НацСЦональний музей науки й технологСЦi в МСЦланСЦ, що одержав його СЦмя й у ньому була створена галерея Леонардо, де були представленСЦ в певнСЦй послСЦдовностСЦ дСЦючСЦ моделСЦ його фантастичних машин, ескСЦзи, технСЦчнСЦ розшифровки й планшети зСЦ стосовними до них текстами.
ОднСЦСФю СЦз найскладнСЦших СЦ не зрозумСЦлих дотепер СФ проблема спСЦввСЦдношення ремесла й дизайну. Ми вже зверталися до неi на самому початку лекцСЦi. Ремесло трактуСФться як унСЦкальна робота виготовлювачСЦв меблСЦв, посуду, одягу, прикрас, знарядь працСЦ, у процесСЦ якоi можна постСЦйно щось виправляти, змСЦнювати, пСЦдганяти пСЦд вимоги тих, хто користуСФться речами. Дизайн же породжений значним розривом, що постСЦйно збСЦльшуСФться, мСЦж виготовлювачами й споживачами в результатСЦ механСЦзацСЦi виробництва й подСЦлу працСЦ, що й викликало необхСЦднСЦсть у ще одному, сполучнСЦй ланцСЦ у художньо-проектнСЦй дСЦяльностСЦ, яка нерозривно повязана СЦз технСЦчною естетикою.
ТехнСЦчна естетика цей термСЦн визначав дисциплСЦну, яка створюСФ науковСЦ основи дизайну, тобто СФ наукою при дизайнСЦ. У захСЦднословянських, а також бСЦльшостСЦ СФвропейських мов цей термСЦн не маСФ дослСЦвного перекладу. Саме поняття визначаСФться здебСЦльшого як теорСЦя дизайну.
3 РЖсторСЦя та напрямки розвитку дизайну
З ХVРЖРЖРЖ столСЦття виробництва, заснованСЦ на ручнСЦй працСЦ, поступаються мСЦсцем СЦндустрСЦi. РозвиваСФться технологСЦя. Машини замСЦнюють не тСЦльки фСЦзичну силу людини, але СЦ його вмСЦння. ТехнСЦчний прогрес усе бСЦльше входить у життя людей СЦ впливаСФ на iхнСФ свСЦтосприймання.
ВинахСЦд друкуючого верстата Гуттенберга (рис.1) вСЦдноситься до середини ХV столСЦття. ДизайнерськСЦ принципи проявляються пСЦзнСЦше в дСЦяльностСЦ Альда МуцСЦя в РЖталСЦi (ХVРЖ ст.) СЦ цСЦлоi династСЦi ЕльзевСЦрСЦв у ГолландСЦi (ХVРЖРЖ ст.). В галузСЦ полСЦграфСЦi найбСЦльш чСЦтко заявляють про себе властивому дизайну тенденцСЦi до унСЦфСЦкацСЦi й серСЦйностСЦ, до максимальноi механСЦзацСЦi виробничого процесу, до швидкого обмСЦну технСЦчними досягненнями, до масовостСЦ продукцСЦi. Зростаюча конкуренцСЦя в друкованСЦй справСЦ зажадала вСЦд видавцСЦв залучення художникСЦв уже не тСЦльки для унСЦкальноi прикраси книг, але для створення нових шрифтСЦв, полСЦтипажСЦв, унСЦверсальних пропорцСЦй смуг набору, тобто для художнього конструювання книг. ТодСЦ ж стали виходити й трактати СЦз зСЦбраними в них спостереженнями й правилами друкарства, анотованСЦ каталоги шрифтСЦв. Один з перших таких трактатСЦв Жоффруа Торуй про шрифти (1529).
Рисунок 1
РЖз середини ХVРЖРЖРЖ столСЦття в рядСЦ галузей виробництва вСЦдбувся широкомасштабний СЦ необоротний промисловий переворот. Розвиваються новСЦ технологСЦчнСЦ СЦдеi, зявляються "промисловСЦ центри", революцСЦя у сферСЦ пересування, народження СЦдеi комфорту.
Як основна теорСЦя, що вплинула на СЦдеi промислового проектування, приводиться навчання ГотфрСЦда ЛейбнСЦца про буття СЦ його вСЦдображення в людськСЦй свСЦдомостСЦ. Причому особливо видСЦляСФться його рання робота "Про мистецтво комбСЦнаторики", у якСЦй були закладенСЦ основи сучасноi математичноi логСЦки, розглянута можливСЦсть машинного моделювання людських функцСЦй. Саме ЛейбнСЦц увСЦв термСЦн "модель" СЦ проаналСЦзував моделювання з фСЦлософськоi точки зору. На ЛейбнСЦца посилаються тодСЦ, коли мова заходить про те, що обСФктивна реальнСЦсть може бути сприйнята й змодельована за зразком математичноi схеми й геометричноi конструкцСЦi.
Бурхливий розвиток технСЦки стимулював формування емпСЦризму, що приймаСФ дСЦйснСЦсть такою, якою вона СФ СЦ яку необхСЦдно опанувати. ХVРЖРЖРЖ столСЦття, в АнглСЦi, "кузнСЦ миру" мислителСЦ намагаються виявити в машинах властиву iм нову естетичну виразнСЦсть СЦ цСЦннСЦсть. ФранцузькСЦ енциклопедисти пишуть про феномен технСЦчного прогресу, бачучи в ньому стимул для пошукСЦв нових предметних форм СЦ розвитку здатностей людини осягати й освоювати свСЦт.
До практичних питань дизайну ближче всСЦх стоять винахСЦдники. Верстати з НСЦмеччини середини ХVРЖРЖРЖ столСЦття, паровСЦ машини Уатта в Науковому музеi в ЛондонСЦ, "токарнСЦ" Петра 1 в ЕрмСЦтажу, створенСЦ СЦталСЦйцем ЗСЦнгером СЦ росСЦянином АндрСЦСФм Нартовим СЦ багато СЦнших унСЦкальних екземплярСЦв, якСЦ дСЦйшли до нас, демонструють несподСЦванСЦсть рСЦшень, якСЦсть обробки. ПризначенСЦ для "царського токаря" верстати декоративно оформленСЦ, щоб вписатися у внутрСЦшнСФ оздоблення токарнСЦ з рСЦзьбленими меблями, дзеркалами, мальовн