ПолСЦтично-правова теорСЦя Жана Бодена
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
План
Вступ
РоздСЦл 1. РЖсторичнСЦ передумови становлення культури ВСЦдродження
РоздСЦл 2. Загальна характеристика правовоi та полСЦтичноi думки у середнСЦ вСЦки. ОсобливостСЦ полСЦтичних та правових вчень епохи ВСЦдродження СЦ РеформацСЦi
РоздСЦл 3. Жан Боден
Висновки
Вступ
АктуальнСЦсть теми дослСЦдження. Безумовно, полСЦтичнСЦ СЦ правовСЦ СЦдеi епохи Ренесансу та РеформацСЦi лягли в основу всСЦх подальших державно-правових розробок теорСЦi держави СЦ права.
Отже, актуальнСЦсть теми полягаСФ у необхСЦдностСЦ глибше вивчити тему, яка винесена в заголовок даного реферату.
ОбСФктом дослСЦдження СФ полСЦтично правова теорСЦя, автором якоi СФ видатний французький мислитель Жан Боден.
Результати дослСЦдження можуть бути використанСЦ при викладаннСЦ навчальних дисциплСЦн, тАЮРЖсторСЦя полСЦтичних та правових вченьтАЭ, тАЮТеорСЦя держави СЦ праватАЭ та СЦн.
РоздСЦл 1. РЖсторичнСЦ передумови становлення культури ВСЦдродження
Ренесанс у ЗахСЦднСЦй РДвропСЦ (вСЦд франц. Renaissance - ВСЦдродження) охоплюСФ перСЦод вСЦд останньоi третини XIII ст. до кСЦнця XVI ст., а в АнглСЦi вСЦн тривав ще й на початку XVII ст. За досить короткий, порСЦвняно з середньовСЦччям, час закладено СЦ пСЦдвалини нового етапу в СЦсторСЦi свСЦтовоi культури, серед яких реалСЦстична й гуманСЦстична художня творчСЦсть, секулярне свСЦтобачення, уявлення про свободу СЦ гСЦднСЦсть людськоi особистостСЦ.
ФСЦлософська думка ВСЦдродження створюСФ нову, пантеiстичну в засадах картину свСЦту. В нСЦй немаСФ мСЦсця для СЦдей божественного творСЦння, Бога ототожнено з природою, природу й людину обожнено.
Яскравою рисою фСЦлософСЦi ВСЦдродження був антропоцентризм. Людина традицСЦйно була важливим обСФктом фСЦлософського аналСЦзу й неодноразово в СЦсторСЦi фСЦлософСЦi ставала центральною ланкою в системСЦ звязкСЦв унСЦверсуму. ГуманСЦстична фСЦлософСЦя ВСЦдродження цСЦкавиться передусСЦм земним призначенням людини. Розпад феодальних устоiв права й моралСЦ, нестабСЦльнСЦсть, широкий спектр нових суспСЦльних вСЦдносин, напружена драматична боротьба класСЦв СЦ станСЦв, зСЦткнення приватних СЦнтересСЦв цСЦ обставини сприяли активнСЦй участСЦ кожного громадянина в суспСЦльному життСЦ вСЦдкрили простСЦр для енергСЦйноi особи. Це пробудження самотностСЦ духу Гегель вважав провСЦдною рисою ВСЦдродження.
Багато хто з дСЦячСЦв ВСЦдродження бачить умовою формування нового типу культури цСЦлковитий розрив з культурою середньовСЦччя. Петро Рамус, критик схоластики й реформатор логСЦки, впевнено стверджував, що протягом одного сторСЦччя ми побачили бСЦльшСЦ успСЦхи в науцСЦ, нСЦж нашСЦ предки за всСЦ попереднСЦ чотирнадцять вСЦкСЦв. Не уникла критики класична старовина. РЖсторик Леон Леруа писав у XV ст.: НСЦколи в минулому не було сторСЦччя, коли б культура й вСЦльнСЦ мистецтва досягли такоi досконалостСЦ, як тепер. За останнСЦ сто рокСЦв не тСЦльки стали очевидними речСЦ, перед тим схованСЦ у пСЦтьмСЦ неуцтва, але й вСЦдкрито невСЦдомСЦ древнСЦм новСЦ моря, новСЦ землСЦ, новСЦ типи людей, законСЦв, звичаiв, новСЦ трави, дерева, мСЦнерали, зроблено новСЦ винаходи: книгодрукування, артилерСЦя, компас....
Три винаходи визначили обличчя новоi епохи: друкарський верстат, компас СЦ артилерСЦя. Результатами iх застосування були поширення й примноження знань, великСЦ географСЦчнСЦ вСЦдкриття, рСЦст нацСЦональних монархСЦй, що за пСЦвтора сторСЦччя створили СФвропейський свСЦт.
РоздСЦл 2. Загальна характеристика правовоi та полСЦтичноi думки у середнСЦ вСЦки. ОсобливостСЦ полСЦтичних та правових вчень епохи ВСЦдродження СЦ РеформацСЦi
На протязСЦ середнСЦх вСЦкСЦв полСЦтичнСЦ та правовСЦ СЦдеi, погляди змСЦнювалися та розвивалися. В цьому процесСЦ можна вСЦдзначити три значнСЦ етапи. Перший, який належить до кСЦнця V ст. середини XI ст., характеризуСФться тим, що державнСЦсть спочатку органСЦзуСФться у великСЦ, але доволСЦ слабо СЦнтегрованСЦ монархСЦi, а пСЦзнСЦше розпадаСФться на конгломерати роздроблених полСЦтичних утворень. Другий етап перСЦод середини XI ст. початку XV ст. Для цього перСЦоду СФ типовими централСЦзованСЦ станово-представницькСЦ монархСЦi, рецепцСЦя римського права та формування "мСЦського" (магдебурзького) права. ТретСЦй етап (XVXVI ст.), державнСЦсть якого характеризуСФться переважно абсолютними монархСЦями. ОсобливостСЦ розвитку державно-правового життя на цих етапах мали суттСФвий вплив на особливостСЦ та динамСЦку середньовСЦчноi полСЦтико-правовоi думки. Глибокий вСЦдбиток на ii розвиток, як СЦ на все тодСЦшнСФ СЦнтелектуальне життя, накладало християнство СЦ церква. На противагу античному свСЦтогляду твориться теологСЦчний свСЦтогляд. Античний свСЦтогляд грунтувався на двох базових засадах: 1) споконвСЦчний порядок природи СФ основа унСЦверсально дСЦючого, обСФднуючого всСЦх воСФдино права; 2) людський розум СФ орган надСЦйного пСЦзнання права. Християнська релСЦгСЦя поставила пСЦд сумнСЦв СЦ вСЦдкинули обидвСЦ цСЦ засади. На противагу iм вона висунула тезу про створення свСЦту богом СЦз нСЦчого СЦ вчення про божественне одкровення, яке переходить межСЦ того пСЦзнання, яке здСЦйснюСФ розум, що сприяло поглибленню СЦррацСЦоналСЦзму середньовСЦчного релСЦгСЦйного свСЦтосприйняття.
Другою СЦдеологСЦчною конструкцСЦСФю, яка мала визначальний вплив на змСЦст СЦ формування полСЦтико-правових поглядСЦв у цю епоху, СФ теоретична модель (схема) соцСЦального розшарування суспСЦльства. Спершу, схема Августина з його подСЦлом людей на два розряди: пануючих СЦ пСЦдлеглих, володарСЦв СЦ рабСЦв; пСЦзнСЦше ii витСЦснила тричленна модель соцСЦальноi структури: воiни, клСЦрики та трудСЦвники.
Визначальною для розвит