ПолСЦтично-правова теорСЦя Жана Бодена
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?овСЦ. Суверен не повинен бути зв`язаний законами: нСЦ своiми власними, нСЦ своiх попередникСЦв. Тобто юридично суверен не зв`язаний законами будь-якоi людськоi влади. В СЦншому випадку ця влада не буде абсолютною, тобто суверенною. Надзаконний характер державноi влади випливаСФ з того, що над нею не стоiть нСЦяка СЦнша полСЦтична влада нСЦ в данСЦй державСЦ, нСЦ поза нею. Разом з тим, Боден чСЦтко визначаСФ межСЦ абсолютизму державноi влади, у зв`язку зСЦ справедливСЦстю, правдою, правом, а також цСЦлями та завданнями держави, як полСЦтичного спСЦлкування. ПСЦд цим оглядом, суверен обмежений законами "божественними", "природними" СЦ "людськими законами, спСЦльними для всСЦх народСЦв". Саме на "законах Бога, природи СЦ спСЦльних людських законах" базуються СЦ в них закрСЦпленСЦ деякСЦ фундаментальнСЦ людськСЦ СЦнститути СЦ принципи людського спСЦвжиття. До них, перш за все, належать: приватна власнСЦсть, сСЦм`я, полСЦтичне спСЦлкування СЦ його цСЦлСЦ, тобто мир СЦ правопорядок, справедливСЦсть в людському спСЦлкуваннСЦ, у визначеннСЦ та розподСЦлСЦ благ СЦ покарань. ЗвСЦдси випливаСФ ряд фундаментальних засад соцСЦально-полСЦтичного життя, а також певнСЦ властивостСЦ СЦ прагнення людини у полСЦтичному спСЦлкуваннСЦ, на якСЦ суверен не повинен посягати. Зокрема, з права недоторканостСЦ приватноi власностСЦ випливаСФ положення про те, що суверен не може встановлювати податки для пСЦдданих без iхньоi згоди. Суверенна влада, пСЦдкреслював Боден, СФ СФдина СЦ неподСЦльна. СуверенСЦтет це властивСЦсть влади бути абсолютною СЦ незалежною вСЦд кого б то не було. А це означаСФ, що така влада СЦ ii рСЦшення загальнообов`язковСЦ для всСЦх в державСЦ. СуверенСЦтет реалСЦзуСФться у повноваженнях державноi влади вирСЦшувати найважливСЦшСЦ питання життя краiни: видання законСЦв та змСЦна iх, право вСЦйни СЦ миру, призначення посадових осСЦб, правосуддя в останнСЦй СЦнстанцСЦi, чеканка монети, стягнення податкСЦв СЦ зборСЦв.
Залежно вСЦд того, в чиiх руках зосереджений суверенСЦтет, Боден видСЦляСФ три форми держави: монархСЦю, аристократСЦю СЦ демократСЦю. ДемократСЦя це держава, в якСЦй "вся або бСЦльша частина громадян, незалежно вСЦд того, як вони органСЦзованСЦ, надСЦленСЦ верховною владою над всСЦма". При аристократСЦi "менша частина громадян надСЦлена верховною владою над всСЦма взагалСЦ СЦ над кожним зокрема". В монархСЦi верховна влада належить однСЦй особСЦ. Так званСЦ неправильнСЦ форми, якСЦ видСЦляв АрСЦстотель та СЦншСЦ мислителСЦ, Боден вважав не окремими формами, а тСЦльки певним станом, якСЦстю тих самих форм. Тобто вСЦдмСЦннСЦсть мСЦж ними полягаСФ не у формСЦ, а в якостСЦ, в змСЦстСЦ форми.
Важливе мСЦсце у полСЦтико-правовСЦй концепцСЦi мислителя належить аналСЦзовСЦ причин СЦ факторСЦв стабСЦльностСЦ СЦ змСЦн, революцСЦй СЦ переворотСЦв у рСЦзних формах держави. Головною причиною переворотСЦв СЦ революцСЦй Боден вважав нерСЦвномСЦрний розподСЦл багатства, рСЦзку майнову поляризацСЦю мСЦж багатими СЦ бСЦдними. Виходячи з цього, завдання державноi влади полягаСФ в запобСЦганнСЦ цим процесам шляхом змСЦцнення СЦ збСЦльшення прошарку людей середнього достатку та у тому, щоб не допустити надмСЦрного збСЦднСЦння народу, з одного боку, СЦ надмСЦрноi концентрацСЦi багатства в руках небагатьох представникСЦв олСЦгархСЦi, з другого. СтабСЦлСЦзуючим фактором у суспСЦльствСЦ СФ СЦ релСЦгСЦйна толерантнСЦсть. МСЦцнСЦсть держави СЦ влади, за переконанням Бодена, посилиться, якщо буде допущена свобода вСЦросповСЦдання. Тобто, вСЦн фактично виступаСФ за вСЦдокремлення церкви вСЦд держави.
Значну увагу Боден придСЦляСФ також тому, як впливають на полСЦтичне життя СЦ форми держави СЦсторичнСЦ особливостСЦ розвитку того або СЦншого народу, його звичаi СЦ побут, звички СЦ психологСЦя. Як СЦ АрСЦстотель, Боден розглядаСФ також вплив геофСЦзичних умов (клСЦмату, грунтСЦв тощо) на державу. Однак, вСЦн не надаСФ цим факторам фатального значення СЦ, в дусСЦ ВСЦдродження, бСЦльший акцент робить на творчих зусиллях полСЦтичних керСЦвникСЦв. Мудрий правитель, за допомогою законСЦв СЦ цСЦлеспрямованоi полСЦтики, може СЦ повинен запобСЦгти небажаному впливовСЦ вказаних факторСЦв. ПолСЦтичне мистецтво правителСЦв саме й полягаСФ у тому, щоб на основСЦ врахування найрСЦзноманСЦтнСЦших факторСЦв передбачити тенденцСЦi полСЦтичного розвитку СЦ своСФчасно нейтралСЦзувати негативнСЦ процеси, для того щоб зберегти СЦ змСЦцнити державу.
В цСЦлому, значення полСЦтико-правовоi спадщини мислителя для подальшого розвитку полСЦтичноi та правовоi думки СФ надзвичайно важливе. Його теорСЦя суверенСЦтету лягла в основу всСЦх подальших державно-правових теоретичних розробок Нового СЦ НовСЦтнього часу.
Висновки
Епоха ВСЦдродження СЦ РеформацСЦi в СЦсторСЦi культури, полСЦтико-правових вчень маСФ революцСЦйну, поворотну роль. Не можна назвати таку сферу дСЦяльностСЦ людини, в якСЦй би не виникли явища, процеси, що визначили весь подальший розвиток, аж до сучасного iх стану:
- на змСЦну церковному свСЦтогляду, який панував неподСЦльно, приходить новий погляд на свСЦт, в центрСЦ якого стоiть людина, гуманСЦзм;
- в науцСЦ замСЦсть умоглядностСЦ, далеких вСЦд дСЦйсностСЦ логСЦчних побудов виникаСФ дослСЦдне природознавство СЦ, як результат цього, здСЦйснюСФться величезний крок уперед у пСЦзнаннСЦ навколишнього свСЦту СЦ самоi людини, виникаСФ спецСЦалСЦзацСЦя у науцСЦ;
- обСФктом вивчення стаСФ СЦ саме людське суспСЦльство, починаються пошуки шляхСЦв його справедливого устрою;
- утворюються сучаснСЦ нацСЦональнСЦ СФвропейськСЦ лСЦтератури СЦ професСЦональний театр;
- унСЦкальним СФ СЦсторичний феномен ренесансного мистецтва, яке дало людству найвеличнСЦшСЦ твори.
ЛСЦтература