Політика управління фінансовими ризиками

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

? сумі 149,4 млн. грн. При цьому 54,9% підприємств дістали прибуток у сумі 306,6 млн. грн., а 45,1% - допустили збитки в сумі 157,2 млн. грн. Рентабельність операційної діяльності підприємств машинобудування в 2005 році склала 2,1%, знизилися проти 2004 року на 2,3 пункти.

Власний капітал підприємств машинобудівного комплексу перевищує позиковий на 12,5%, з початку року позиковий капітал виріс в 1,9 рази, у його складі ріст кредиторської заборгованості склав 97%. Забезпеченість власними оборотними коштами підприємств машинобудівного комплексу склала на кінець 2005 р. 747,2 млн. грн. (по Донецькій області недолік власних оборотних коштів склав 7275,5 млн. грн., по промисловості - 5251,3 млн. грн.).

У першому півріччі 2006 р. був отриманий позитивний фінансовий результат від звичайної діяльності до оподатковування в сумі 123,2 млн. грн., що в 1,9 рази більше, ніж у першому півріччі минулого року. Частка прибуткових підприємств у загальній їхній кількості збільшилася на 9,1 процентних пункту й склала 59,4%, а отримана ними прибуток - 165,7 млн. грн. Рентабельність операційної діяльності підприємств машинобудування виросла з 1,8% у першому півріччі 2005 року до 2,3% в 2006 році.

Власний капітал підприємств перевищує позиковий на 16,1%, що свідчить про фінансову незалежність підприємств від позикових засобів. Забезпеченість власними оборотними коштами підприємств склала на кінці звітного періоду 663,1 млн. грн. (по Донецькій області недолік власних оборотних коштів склав 10048 млн. грн., у тому числі по промисловості - 8247,6 млн. грн.).

Наявність систематичних збитків є одним з ознак підвищення ймовірності банкрутства підприємства.

Таким чином, проблеми підприємств повязані з їхньою з, недосконалістю системи керування, неефективним використанням засобів. У результаті підприємства виявляються на грані банкрутства.

Обєктивною закономірністю ринкової економіки є циклічність її розвитку з наявністю етапів кризових ситуацій. Це визначає необхідність удосконалювання механізму створення системи діагностики й захисти підприємств від фінансової кризи й зниження впливу фінансових ризиків.

У цей час фінансовий аналіз стає одним з елементів розробки й реалізації фінансової стратегії підприємства. Істотну роль може грати аналіз фінансової діяльності для визначення економічного потенціалу підприємства й оцінки його позицій.

Таким чином, однієї із ключових проблем у процесі ефективного керування підприємством є аналіз його фінансового стану й тенденцій розвитку. Виникає необхідність у розробці моделі антикризового керування підприємством.

 

1.2 Сутність, види й класифікація фінансових ризиків

 

У процесі своєї діяльності підприємство в умовах ринку вступає у фінансові відносини з різними економічними субєктами (банками, підприємствами, державними органами при сплаті податків і інших платежів і т.д. ).

Діяльність підприємства завжди супроводжується невизначеністю в різних формах і різних сферах. Таким чином, економічний ризик породжується невизначеністю (невідомістю, невірогідністю, неоднозначністю), випадковістю. Тобто ризик виникає за умови наявності альтернативних рішень, планів, інвестиційних і інноваційних проектів і т.д. Якщо немає альтернатив, немає й ризику [40, 43].

У сучасній літературі поняття "ризик" має різне трактування. Одне з них являє собою "імовірність (погроза) втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоодержання доходу або прояву додаткових витрат у результаті здійснення певної виробничої й фінансової діяльності" [46].

Дж. М. Кейнс у своїй роботі [40] затверджує, що ризик - це частина вартості, повязана з можливими втратами, викликаними непередбаченою зміною ринкових цін, надмірною спрацюванням устаткування або руйнівних наслідків катастроф. У звязку із цим Кейнс говорить про "втрати ризику", які покривають різницю між існуючим і очікуваним виторгом. Він виділяє три основних види ризиків:

-ризик підприємця або боржника, що виникає через непевність у реальності одержання тієї перспективної вигоди, на яку він розраховував;

-ризик кредитора - виникає при проведенні кредитних операцій, під якими Кейнс розуміє надання позик (цей ризик повязаний із можливістю навмисного або ненавмисного банкрутства боржника або з недостатньою забезпеченістю позик);

-ризик, повязаний із можливістю зниження цінності грошової одиниці, тобто з інфляцією.

Дж. М. Кейнс уважає, що всі види ризиків є непрогнозованими. У своїй теорії Кейнс виділяє саме фінансові ризики й приділяє особливу увагу одному з них - кредитному.

Найбільш повним і сучасним є визначення ризику, дане Кирейцевим Г. Під ризиком варто розуміти можливість виникнення збитків внаслідок дії переважно зовнішніх факторів, які при оцінці ситуації (перед ухваленням рішення) були невідомі і їхній вплив може змінити ймовірність досягнення бажаного результату [43, 288].

По обєктивних ознаках ризики класифікуються на повязані з розміром компанії й на обумовлені галузевою приналежністю.

По субєктивних ознаках ризики діляться на властивій країні в цілому; повязані з акціонуванням і приватизацією підприємств; ризики неефективності внутрішнього контролю; фінансові ризики; інвестиційні ризики; ризики неефективності обліку; внутрішньогосподарських розрахунків; ступеня платоспроможності дебіторів; технологічні ризики.

Бланк І. А. [7, 433] пропонує наступну класифікацію фінансових ризиків.

По видах фінансові ризики можна класифікувати на: ?/p>