ПодСЦл спСЦльного майна подружжя
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?о, що вСЦдповСЦдно до законодавства частки майна дружини та чоловСЦка СФ рСЦвними (ч. 1 ст. 70 СК). Це правило не змСЦнюСФться СЦ в тому разСЦ, якщо один СЦз подружжя не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дСЦтьми, хвороба тощо) самостСЦйного заробСЦтку (доходу) (ч. 1 ст.6ОСК).
Разом СЦз тим, законодавство встановлюСФ два винятки СЦз загального правила щодо рСЦвностСЦ часток подружжя в правСЦ на майно. ВСЦдповСЦдно до цього суд може зменшити або збСЦльшити частку одного з подружжя. По-перше, суд може вСЦдступити вСЦд засади рСЦвностСЦ часток СЦ зменшити частку одного з подружжя за обставин, що мають СЦстотне значення, зокрема якщо один СЦз них не дбав про матерСЦальне забезпечення сСЦм'i, приховав, знищив чи пошкодив спСЦльне майно, витрачав його на шкоду СЦнтересам сСЦм'i (ч. 2 ст. 70 СК). По-друге, суд може збСЦльшити частку в правСЦ на майно того з подружжя, з яким проживають неповнолСЦтнСЦ або повнолСЦтнСЦ непрацездатнСЦ дСЦти, за умови, що розмСЦр алСЦментСЦв, якСЦ вони одержують, недостатнСЦй для забезпечення iхнього фСЦзичного, духовного розвитку та лСЦкування (ч. З ст. 70 СК). ВСЦдповСЦдно до ч. З ст. 70 СК збСЦльшення розмСЦру частки одного з подружжя в майнСЦ пов'язуСФться лише з випадками стягнення алСЦментСЦв на дитину. Така новела сСЦмейного законодавства здаСФться невдалою.
ПСЦсля визначення судом частки кожного з подружжя в правСЦ на майно здСЦйснюСФться другий етап - безпосереднСЦй подСЦл майна подружжя вСЦдповСЦдно до цих часток, якСЦ належать кожному з них. Законодавство передбачаСФ певнСЦ способи подСЦлу майна подружжя. По-перше, вСЦдповСЦдно до ст. 71 СК суд може винести рСЦшення щодо подСЦлу майна в натурСЦ. Такий спосСЦб застосовуСФться щодо подСЦльних речей, тобто речей, якСЦ можна подСЦлити без втрати iх цСЦльового призначення (ст. 183 ЦК). По-друге, суд може прийняти рСЦшення про присудження майна одному з подружжя з покладенням на нього обов'язку надати другому з подружжя компенсацСЦю замСЦсть його частки у правСЦ спСЦльноi сумСЦсноi власностСЦ (частини 2, 4, 5 ст. 71 СК).
При цьому, за новим СК, присудження такоi компенсацСЦi можливо лише за згодою особи, яка ii отримуСФ. КрСЦм того, присудження грошовоi компенсацСЦi можливе за умови попереднього внесення другим СЦз подружжя вСЦдповСЦдноi грошовоi суми на депозитний рахунок суду. Хоча це не передбачено в новому СК, суди можуть застосувати СЦ такий спосСЦб подСЦлу майна, як розподСЦл речей мСЦж подружжям з урахуванням iх вартостСЦ й частки кожного СЦз подружжя в спСЦльному майнСЦ. Такий спосСЦб подСЦлу СФ найбСЦльш поширеним. У процесСЦ подСЦлу майна суди можуть одночасно застосовувати не один спосСЦб, а iх комбСЦнацСЦю: щодо одних видСЦв майна застосувати подСЦл у натурСЦ, щодо СЦнших - передачу одному СЦз подружжя з зобов'язанням певноi компенсацСЦi другому, а третСЦ види речей розподСЦлити мСЦж сторонами з урахуванням iх вартостСЦ. Важливо зазначити, що вартСЦсть речей, якСЦ пСЦдлягають подСЦлу, визначаСФться на момент розгляду спору судом.
До розСЦрвання шлюбу кожен СЦз подружжя може вимагати подСЦлу спСЦльного майна у будь-який час. Позовна давнСЦсть до таких вимог не застосовуСФться (ч. 1 ст. 72 СК). Це правило пСЦдвищуСФ можливостСЦ судового захисту майнових прав та СЦнтересСЦв подружжя. До вимог про подСЦл майна, що СФ об'СФктом права спСЦльноi сумСЦсноi власностСЦ подружжя пСЦсля розСЦрвання шлюбу, застосовуСФться позовна давнСЦсть у три роки (ч. 2 ст. 72 СК).
Новий СК вперше визначаСФ правовий режим майна осСЦб, якСЦ знаходяться у фактичних шлюбних вСЦдносинах, тобто проживають однСЦСФю сСЦм'СФю без реСФстрацСЦi шлюбу (ст. 74 СК). Майно, набуте цими особами пСЦд час спСЦльного проживання, належить iм на правСЦ спСЦльноi сумСЦсноi власностСЦ СЦ на нього поширюються положення глави 8 СК.
подружжя законодавство майно спСЦльний
3. ДоговСЦрний режим майна подружжя
МайновСЦ вСЦдносини подружжя можуть визначатися не тСЦльки законом, а й договором. У цьому випадку регулювання маСФ СЦндивСЦдуальний характер, бо ТСрунтуСФться на правилах, вироблених самими сторонами, якСЦ беруть участь у правовСЦдношеннСЦ. Звичайно, договСЦрний режим майна подружжя з необхСЦднСЦстю включаСФ СЦ нормативний елемент, без якого в принципСЦ було б неможливим його СЦснування. Стаття 64 СК мСЦстить загальне правило про те, що дружина та чоловСЦк мають право на укладення мСЦж собою усСЦх договорСЦв, якСЦ не забороненСЦ законом, щодо як спСЦльного, так СЦ роздСЦльного майна.
НеобхСЦдно визнати, що у юридичнСЦй лСЦтературСЦ радянських часСЦв ставлення до подружнСЦх договорСЦв (СЦ, звичайно ж, до договСЦрного режиму майна в цСЦлому) було неоднозначним. ОднСЦ автори вважали, що договСЦр у сСЦмейному правСЦ й, зокрема, у вСЦдносинах подружжя, не вСЦдСЦграСФ будь-якоi суттСФвоi ролСЦ, за винятком лише договору дарування1. РЖншСЦ вченСЦ надавали подружнСЦм договорам важливого значення1. Друга точка зору одержала останнСЦм часом значний розвиток. У лСЦтературСЦ зазначалося, шо з появою шлюбних договорСЦв та алСЦментних угод неможливо бСЦльше уникати застосування конструкцСЦi договору в сСЦмейному правСЦв.
У структурСЦ договСЦрного режиму майна подружжя договСЦр вСЦдСЦграСФ ключову роль. Однак не кожний подружнСЦй договСЦр тягне за собою виникнення договСЦрного режиму, а тСЦльки той, яким встановлюються правила поведСЦнки в майновСЦй сферСЦ, якСЦ мають характер, вСЦдмСЦнний вСЦд установлених у законСЦ, тобто в змСЦнСЦ законного режиму майна подружжя для максимального пристосування цього режиму до потреб подружжя. Якщо ж подружжя не змСЦнюСФ своiм договором тих норм СЦ правил, якСЦ встановленСЦ для всСЦх суб'СФктСЦв, то зони продовжують залишатися в рамках законного режиму майна. Таким чином, договСЦрний режим - це режим-вин