Планування собівартості готової реалізованої продукції
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
по кожнім елементі викликає або подорожчання, або зниження собівартості продукції. Тому при аналізі треба перевірити витрати сировини, матеріалів, палива й електроенергії, витрати на заробітну плату, цехові, загальнозаводські й інші витрати.
Економія від зниження матеріальних витрат (Эм) визначається по формулі:
(2.1)
де Н0 і Н1 норма витрати сировини, матеріалів, палива, енергії на одиницю продукції до і після проведення відповідного заходу;
Ц ціна одиниці сировини, матеріалів, палива, енергії;
В1 кількість продукції, що випускається з моменту проведення заходів до кінця планованого року.
Витрати на заробітну плату виробничих робітників відбивають безпосередньо в статтях витрат.
Тому аналіз заробітної плати, насамперед, робиться по загальному її фонді і фондам окремих категорій промислово-виробничого персоналу підприємства, незалежно від того, у яких статтях відбита ця заробітна плата. Після виявлення причин, що викликали зміну (відхилення) фонду заробітної плати окремих категорій працівників, можна визначити, якою мірою ці відхилення вплинули на різні статті собівартості продукції. Відхилення від плану фонду заробітної плати необхідно скорегувати на відсоток виконання плану випуску продукції, обчислити відносне відхилення від планового фонду заробітної плати. При цьому треба враховувати, що підвищення випуску продукції впливає на заробітну плату не всіх категорій працівників. Якщо ж враховувати і ті обставини, що фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу змінюється пропорційно обсягові продукції, що випускається, тільки по робітниках-відрядниках, те відносна економія не може бути обчислена по фонду заробітної плати ІТП, службовців, МОП, учнів і персоналу охорони.
Великий вплив на ефективність роботи підприємства і на витрату фонду заробітної плати робить використання засобів на преміювання робітників. Аналіз ефективності положень про преміювання робиться шляхом зіставлення додатково отриманого прибутку від реалізації продукції або економії від зниження її собівартості з витратами на преміювання.
Зниження собівартості продукції багато в чому визначається правильним співвідношенням темпів росту продуктивності праці і росту заробітної плати. Ріст продуктивності праці повинний випереджати ріст заробітної плати, забезпечуючи тим самим зниження собівартості продукції.
Зменшення витрат на заробітну плату і відрахувань у фонд соціального захисту в результаті зниження трудомісткості одиниці продукції (Э3) визначається в такий спосіб:
(2.2)
де t0, t1 трудомісткість одиниці продукції в годинах до і після проведення заходу;
ТС0, ТС1 середньогодинна тарифна ставка робітника до і після впровадження заходу;
ЗПД середній відсоток додаткової заробітної плати для даної категорії робітників;
СЗ встановлений відсоток відрахування у фонд соціального захисту;
М1 число місяців з моменту проведення заходу до кінця року.
При вивільненні працівників, що знаходяться на погодинній оплаті праці, економія визначається по формулі:
(2.3)
де ЧВ кількість працівників, що вивільняються;
ЗМ середньомісячна зарплата даної категорії працівників;
М1 число місяців з моменту проведення заходу до кінця року.
Зниження собівартості продукції за рахунок впливу зміни обсягу виробництва визначається по формулах:
а) економія по умовно-постійним витратам (ЭП):
(2.4)
где Сб собівартість товарної продукції в базисному році, р.;
темп росту товарної продукції в планованому році в порівнянні з базисним, %;
УП питома вага умовно-постійних витрат у собівартості товарної продукції базисного року, %.
б) економія на амортизаційних відрахуваннях (ЭА):
(2.5)
де АОБ, АОПЛ загальна сума амортизаційних відрахувань у базисному і плановому періодах, р.;
ТПБ, ТППЛ обсяг товарної продукції в базисному і плановому періодах, р.
3. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ
Заходи щодо зниження собівартості виробництва продукції поділяються на дві групи: зовнішні стосовно діяльності організації, багато в чому не залежні від її, і внутрівиробничі, що характеризують рівень управлінської роботи, і які реалізуються самим підприємством.
Зовнішні фактори це зміна цін на ресурси й енергію, запровадження в дію нових законодавчих актів по праці і зарплаті, по оподатковуванню і т.д. Ці фактори встановлюють загальні правила гри у сфері управлінської діяльності.
Внутрівиробничі фактори це поліпшення використання матеріальних і трудових ресурсів, поліпшення організації виробництва, технічного розвитку, удосконалювання планово-економічної роботи і керування підприємством у цілому.
При розробці плану по зниженню собівартості повинні бути враховані також фактори, що підвищують витрати на виробництво продукції. При виборі конкретних заходів щодо зниження собівартості необхідно спланувати їх так, щоб їхнє виконання забезпечувало намічене зниження собівартості на планований період.
Аналізуючи роботу АП Шахта ім. О.Ф.Засядька за 2004р. запропонуємо наступні заходи щодо зниження собівартості (див. таблицю 3.1).
Аналізуючи данні з додатків 15 пропонуємо заходи щодо зниження деяких показників з метою зниження собівартості продукції.
Таблиця 3.1 Заходи щодо зниження витрат по собівартості за 2004р. АП Шахта і