Підручник
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
шення можуть стосуватися як позитивних, так і негативних відхилень. Рішення можуть мати найрізноманітніший характер, але всі вони впорядковуються завдяки застосуванню використаного в дослідженні методу, який дозволив дати взаємоповязані класифікації підсистем управління та управлінських рішень.
Разом з перерахованими в сьомому етапі умовами вибору варіантів рішення безпосереднє прийняття рішень стосується практично обовязкового відображення його змісту та очікуваних дій у двох провідних методах управління плануванні та стимулюванні. Тут треба нагадати про їх провідну роль у системі управління.
Якщо уважно розглядати суть управлінського рішення, його ухвалення, не можна не звернути увагу на те, що воно практично за будь-якою з ситуацій втілюється в одному з видів планів оперативному (календарному), поточому (техніко-еконо-мічному) чи перспективному. Інакше кажучи, ухвалення управлінського рішення направлене на коректування чи розроблення якогось із планів розвитку суспільного виробництва.
Враховуючи те, що зазначені управлінські рішення часто приймаються в умовах, прийнятих до виконання поточних планів, що збалансовані за всіма видами ресурсів, щоб їх змінити, потрібне додаткове економічне стимулювання виконавців виробничого процесу або посилення їх відповідальності за забезпечення досягнення потрібних параметрів розвитку виробництва. Тому управлінське рішення з одного боку оформлюється як нове планове завдання, а з іншого воно має характеризувати, яку міру заохочення чи відповідальності нестиме виконавець цього процесу за його виконання чи невиконання. На цьому самому етапі вирішуються питання необхідності вдосконалювання нор-
111
О.А. Подсолонко
мативної бази планування, методів планування, стимулювання, господарського розрахунку та комерційних взаємовідносин.
На девятому етапі ухвалені рішення закріплюють у відповідних документах. Ці документи носять директивний характер планових завдань, що затверджуються керівником системи, а також стимулююче-санкціональний характер господарських договорів. У них висвітлено перераховвані в сьомому етапі умови.
Десятий, завершальний етап процесу ухвалення рішень грає роль зворотного звязку як у цьому процесі, так і в усій системі управління. З одного боку, тут здійснюється контроль виконання ухвалених рішень виконавцями процесів суспільного виробництва, а з іншого контролюється ступінь досягнення проміжних та кінцевих цілей розвитку під впливом ухвалених рішень. Фактично на цьому етапі перевіряють, наскільки кількісно-якісні оцінки рішень, ухвалених з певних ситуацій, відповідають результатам їхнього впливу на розвиток суспільного виробництва. У випадку невідповідності та якщо відхилення тривають у ході розвитку обєкта, процес підготування та ухвалення управлінського рішення повторюється з шостого етапу.
Таким чином, ухвалення рішень у системі управління є важливим самостійним етапом. Забезпечення єдності етапів ухвалення рішення та решти етапів процесу управління розвитком суспільного виробництва потребує застосування типового підходу в дослідженні систем управління. Розроблення класифікації підсистем управління є основою класифікації управлінських рішень.
Етапи процесу ухвалення управлінських рішень системно охоплюють усі етапи процесу управління та базуються на змісті класифікацій підсистем управління та ухвалених рішень. Найважливіші методи управління планування та стимулювання, що опосередковано відбивають у системі управління суспільним виробництвом дію обєктивних економічних законів, які забезпечують досягнення кінцевої мети розвитку суспільства, є також і основними методами реалізації ухвалюваних управлінських рішень.
2.1.4. Принципи управління виробництвом
В економічній літературі при дослідженні проблем управління дуже поширене застосування основних принципів. Враховуючи те, що проблема ухвалення рішень є складовою части-
112
ргя та практика
Me н е дж мент: те о
ною, самостійним етапом процесу управління, доцільним є застосування цих принципів для розвязання досліджуваної проблеми.
Необхідно з позицій системного підходу сформулювати такі принципи управління, які б дозволили спрямувати систему управління будь-яким обєктом суспільного виробництва на досягнення кінцевих цілей розвитку суспільства, на забезпечення системного взаємозвязку всіх аспектів розвитку цих обєктів та їх діяльності.
Нижче представлено такі принципи управління виробництвом:
- Спрямованість елементів системи на кінцевий результат усієї
системи співпадання цілей розвитку системи та всіх її
підсистем. - Територіально-технологічна взаємодія всіх підсистем системи.
- Єдність обємних, якісних та споживчих характеристик роз
витку системи, єдність локальних та кінцевих результатів
діяльності та розвитку системи. - Мінімалізація витрат простих елементів процесу праці при
одержанні кінцевих результатів. - Структурна єдність обробки інформації за функціями та ме
тодами управління та адекватність методів управління суті
процесів, які вони відбивають. - Динамічний взаємозвязок результатів розвитку системи.
- Наскільки управлінські рішення відповідають змісту функцій
персоналу кожного ієрархічного рівня та суті керованих про
цесів. - Повнота й достатність усіх видів забезпечення