Geum.ru

Підручник

Информация - Менеджмент

Другие материалы по предмету Менеджмент

ї результатів, що вписуються в якийсь з елементів зазначених груп ситуацій. Потім

130

Менеджмент: теорія та практика

треба за цими результатами оцінити обгрунтований захід матеріального чи морального впливу. Вирішити це завдання можна лише шляхом порівняння усіх зазначених локальних результатів через єдиний критерій управління та фонди економічного стимулювання, що повязані із цим критерієм (рис. 27).

Рис. 27. Спеціалізація управлінських рішень при оперативному управлінні на найнижчому рівні системної ієрархії підприємства:

А виробничо-технологічні підрозділи: Лг, Л2, Л3, Л4, Л5, Л6;

Б наслідки управлінських ситуацій: Р0 обсяг виробництва продукції та послуг, Рп споживчі характеристики продукції та послуг, Рк якість продукції та послуг, Сп - предмети праці, Сс _ засоби праці, V жива праця;

В передумови управлінських ситуацій: 1 порушення правил техніки безпеки, 2порушення трудової дисципліни, 3 порушення посадових інструкцій, 4 порушення технологічних інструкцій; управлінські рішення: 1 організуючі, 2 кваліфікаційні, 3 стимулюючі;

Г критерій ефективності управління.

Як було зазначено, серед прийнятих рішень при оперативному управлінні крім стимулюючих важливе значення мають організуючі. У двох аналізованих цехах ці рішення чітко відрізняли-

131

О.А. Подсолонко

ся. У мартенівському цеху вони носили характер попередження (попередження появи небажаної ситуації), а у трубному констатували ситуацію, що вже сталася. Безумовно, перший вид є ефективнішим та свідчить про науковість організації оперативного управління в мартенівському цеху. Другий вид свідчить про відсутність системного, наукового підходу до організації оперативного управління в цеху безшовних труб.

Результати аналізу структури та змісту організуючих рішень, що приймаються, дозволили зробити висновок, що їх спеціалізація здійснюється за елементами обєкту управління, який характеризує його виробничо-технологічну структуру. Так, протягом досліджуваного періоду в мартенівському цеху було прийнято рішення із створення комісій з перевірки стану організації виробництва та праці, устаткування, техніки безпеки, протипожежної техніки на всіх виробничо-технологічних ділянках: шихтовому та міксерному відділеннях, у трубному та розли-вочному прольотах, газовому господарстві (Додаток 2).

На стику оперативного, поточного та перспективного управлінь знаходяться рішення, які стосуються навчання робітників та інженерно-технічних працівників цехів. Умовно їх можна назвати кваліфікаційними рішеннями. Певною мірою вони тяжіють до організуючих рішень, але за своєю специфікою, за часом, який витрачається на їх здійснення, виходять за їх межі та виділяються окремим класом. До них належать рішення з підвищення кваліфікації робітників та ІТП (на основі проведення спеціальних занять з наступним складанням іспитів), з наставництва та передання досвіду висококваліфікованих працівників менш кваліфікованим, з тимчасової роботи одного працівника замість іншого (на період хвороби, відпустки, виконання громадських чи державних обовязків і т.п.).

Наведені спроби виявлення спеціалізації рішень, що приймаються, в реальних системах управління дозволили дати узагальнену класифікацію управлінських рішень, що підлягають стандартизації, для цехів підприємств:

  1. планові рішення (для поточних та перспективних періодів
    часу) з розроблення норм продуктивності праці та агрегатів, ви
    трат паливних, енергетичних та матеріальних ресурсів;
  2. стимулюючі рішення (для оперативних періодів часу) ма
    теріального та морального впливу на всіх працівників цеху (ма
    ють характер попередження і констатації);

132

теорія та практика

  1. організуючі рішення (для оперативних періодів часу), що
    мають характер попередження і констатації та охоплюють усі
    елементи виробничо-технологічної структури цеху;
  2. кваліфікаційні рішення (для оперативних, поточних та
    перспективних періодів часу).

Поєднання в одному документі передумов та наслідків управлінських ситуацій з рішеннями, які за ними приймаються, дозволяє створити за ними "таблицю" стандартних управлінських рішень для всіх рівнів системної ієрархії в цеху, на підприємстві, в міністерстві та тим самим забезпечити системність та науковість процесів управління. "Таблиця" це умовна назва, оскільки це завдання неможливо розвязати у двовимірному просторі через обємне уявлення обєкту управління. Напевно, це має бути структурна модель прийняття рішень, яка базується на моделі обєкту управління. Це завдання найбільш ефективно реалізовується за допомогою ЕОМ. При уважному розгляданні суті зазначених вище передумов управлінських ситуацій не можна не відзначити, що вони змістовно належать до окремих видів забезпечення системи управління. Тому цілком логічно прослідковується звязок між порушеннями у "фундаменті" системи та відображенням цих порушень в усіх чи деяких з підсистем системи через локальні обєкти розвитку та врешті-решт кінцевому результаті діяльності обєкта.

Наведений аналіз складу та змісту управлінських рішень реальних процесів управління на рівні цехів, підприємств дозволив підтвердити, що використовуваний метод дослідження (структурно-графічного моделювання) дійсно обгрунтовано, та зробити висно?/p>