Підручник
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
?тю всіх перерахованих методів управління, які відображають склад та зміст економічних відносин між людьми в процесі виробництва та розподілу благ, є трансформація їх при безпосередньому управлінні обєктом у функції цього управління. При цьому якщо метод управління являє собою спосіб досягнення мети, функція це завдання, що вирішується в процесі управління.
Взаємодія різнорідних аспектів управління має значну спільну зону, яка проявляється в інформаційному аспекті. Всі методи управління інформаційно перебувають у тісному взаємозвязку на основі взаємної наступності окремих складових
у процесі функціонування цих методів. При вирішенні завдань обліку вже частково вирішуються завдання економічного аналізу. Разом з тим при проведенні аналізу вирішуються окремі завдання планування. При цьому завдання, що вирішуються в обліку та плануванні, практично складають основу методу прийняття рішень їх інформаційну підготовку. Методи аналізу зароджуються в надрах обліку, методи планування в надрах аналізу і т.д. (див. тонку лінію на рис. 13).
Завершальним методом є економічне стимулювання, яке інформаційно також базується на перших трьох методах та разом з тим виконує одну з функцій останнього етапу процесу прийняття рішень організацію їх виконання. Економічне стимулювання одночасно є важелем зворотнього звязку між обєктом управління та управлінським персоналом. Таке взаємопроникнення методів управління, інформаційна єдність їх та взаємозвязок з найважливішим методом всієї системи управління прийняттям управлінських рішень дозволяє розглядативсі методи управління на єдиній основі.
Рис. 13. Взаємопроникнення функцій управління:
А процеси в реальному масштабі часу;
Б облік: 1 реєстрування інформації, 2 систематизація та оброблення звітних даних, 3 видання управлінському персоналу звітних даних порівняно з плановими;
В аналіз: 4 відхилення за складовими елементами діяльності обєкта, 5 вивчення та оцінка стану і причин відхилення складових елементів, б розроблення рекомендацій із зміни стану складових еле-
Менеджмент: теорія та практика
ментів діяльності, 7 синтез складових елементів діяльності в критерії управління, 8 госпрозрахункова оцінка;
Г планування: 9 розроблення нормативів та обмежень, 10 балансові розрахунки, 11 оптимізаційні розрахунки;
Д управлінські рішення: 12 прийняття управлінського рішення, 13 організація виконання прийнятого рішення, 14 регулювання;
Е економічне стимулювання: 15 матеріальне та моральне заохочення.
Отже, в сучасних умовах зявляється можливість стикування, поєднання різнорідних методів управління та їх відображення через прийняття управлінських рішень.
Динамічність процесів виробництва та відповідно управління ними приводить до необхідності розгляду методів та функцій цього управління з урахуванням особливостей відображення динаміки. Як правило, їх розглядають у певній послідовності, яка залежить від цілей такого розгляду. Якщо метою є вивчення процесів перетворення інформації в системі управління для наступного її компютерного оброблення, послідовність буде такою (цив. рис. 13). Якщо ж треба побачити весь процес управління з вичленуванням ролі кожного методу чи функції в цьому процесі при досягненні цілей розвитку підприємства, послідовність та її структура будуть іншими (рис. 14).
Незважаючи на те, що в зазначених двох випадках вирішуються зовні різні завдання, обидва вони підлягають досягненню однієї мети управління виробництвом продукції відповідно до потреб населення. В обох випадках розглядаються лише процеси управління внутрішнім для підприємства виробництвом та послідовність залучення потрібних для цього методів управління. Разом з тим усі внутрішні для підприємства процеси виробництва та управління ними починаються з вивчення зовнішнього середовища, потреб кінцевого споживача продукції. Враховуючи ці потреби, на підприємстві вивчають можливості їх задоволення та, виходячи з нормативних можливостей, які підтверджуються всіма складовими умов забезпечення функціонування підприємства, створюють нормативне зумовлену виробничо-економічну програму отримання максимально можливих для даних умов результатів. Цей процес у завершальній своїй стадії є функцією планування, яка вже охоплює всі складові логістики виробництва.
61
Як*
Менеджмент: теорія та практика
РОЗДІЛ 2. УХВАЛЕННЯ РІШЕНЬ.
У МЕНЕДЖМЕНТІ
2.1. Ухвалення рішень у система управління соціально-економічним розвитком
2.1.1. Класифікація підсистем управління
Розроблення системної класифікації дозволяє позбутися невизначеності в структурі проблеми, дає можливість розглядати процеси прийняття рішень у тісному взаємозвязку з усіма іншими етапами всього складного процесу управління розвитком суспільного виробництва.
Систему управління класифікують за групами підсистем, що включають:
- просторово-обєктні підсистеми, які розглядають по-
обєктно в цілому для народного господарства та його регіонів
як територіально-галузеві, а для окремих галузей суспільного ви
робництва як послідовно взаємоповязані виробничо-техно
логічні та ті, що характеризують власне процес суспільного ви
робництва на всіх його стадіях народне господарство, регіони,
галузі, обєднання, підп?/p>