Підручник
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
? рівнів управління з електронно-обчислювальною технікою, особливості видання управлінському персоналу з ЕОМ потрібної інформації. На будь-якому підприємстві (обєкті) можна виділити кілька уніфікованих рівнів (ланок) управління. Як правило, розглядають три рівні управління, найвищим з яких є управління заводом, що безпосередньо ототожнюється з директором підприємства, його заступниками та начальниками відділів. Середній рівень це управління цехами та виробництвами, представлене начальниками цехів, служб, керівниками технологічних комплексів. Нижній рівень це управління ділянками та агрега-
168
Менеджмент: теоргя та практика
тами всередині цехів. Якщо ми говоримо про взаємозвязок всіх цих ланок з електронно-обчислювальною технікою, то варто зазначити, що зміст його багато в чому залежить від складу завдань, які вирішує кожна ланка, від періоду часу, для якого вони вирішують ці завдання. Від цих характеристик залежить тип технічного пристрою, з яким має справу кожний керівник ланки. Деякі керівники вищої та середньої ланок вирішують завдання перспективного, поточного та оперативного управлінь. Основна маса керівників нижньої ланки в основному вирішує завдання оперативного та іноді (дуже рідко) поточного управління. Перспективним управлінням ця ланка майже не займається.
У звязку з цим можна досить чітко накреслити структуру інформації, що є необхідною для управління в кожній з цих ланок. На нижній ланці, як правило, виникає необхідність у створенні масивів оперативної інформації, що є необхідною для управління в ході виробничих процесів. На середньому та вищому рівнях у масивах інформації переважатимуть ті, що дозволять характеризувати діяльність підприємства за періоди часу поточного та перспективного управлінь. Структури інформаційних масивів для них суттєво відрізняються через те, що є досить різкі відмінності у змісті завдань, які вирішують поточне та перспективне управління. Структура та зміст звернень управлінського персоналу до цих масивів та, відповідно, технічна реалізація так само суттєво відрізнятимуться. Так, для перспективного управління галуззю чи підприємством потрібна інформація, яка дозволяє побачити основні шляхи їх подальшого розвитку. Для реалізації такого завдання потрібні великі обсяги інформації, яка характеризує досягнення науково-технічного прогресу, а також інформації, у якій би відображалися, наприклад, питання чистоти патенту, що дозволило б зробити висновки про стан у вирішенні багатьох технологічних процесів у нашій промисловості та за кордоном. Так само тут мають відображатися питання, наскільки виконані розробки охоплені серійним виробництвом, які його резерви: як сильно вітчизняні розробки відстають від рівня світових стандартів чи випереджають їх. За якими характеристиками, яка орієнтовна потреба у нових видах продукції та що необхідно для освоєння її виробництва. Інформація такого типу дозволить ухвалювати рішення про перспективи подальшого розвитку керованого обєкту. Завдання перспективного управління із застосуванням ЕОМ практично в галузях поки
169
О.А. Подсолонко
що не вирішені достатнім чином, але є відповідні технічні передумови для їх вирішення.
За допомогою сучасних компютерів можна виконувати складні проектно-конструкторські розрахунки, виводячи результати розрахунків у вигляді графічних зображень на екран та коректувати їх, стирати зображення, переміщати його, робити вибірку, повертати і т.і., якщо це необхідно. Фахівці можуть отримувати на екрані зображення обєкта в загальному вигляді, різних його проекцій та розрізів, характеристики матеріальних, кольорових та інших форм його рішення. Якщо ці характеристики влаштовують фахівця, то він відправляє всі ці зображення до того, хто будує графи. Це сьогоднішній рівень взаємозвязку людини з ЕОМ у напрямку вирішення перспективних завдань.
Завдання перспективного управління підприємством треба вирішувати таким чином. Припустимо, що директор підприємства хоче знати, як протягом певного майбутнього періоду часу забезпечити на підприємстві досягнення нових вимог споживачів до продукції, що випускається. На екрані персонального компютера він може отримати відповіді на такі питання:
- якою має стати генеральна схема всього підприємства,
кожного цеху, які характеристики мають бути в кожного агрега
ту та ділянки кожного цеху; - як треба змінити систему управління підприємством, які
вимоги мають задовольняти його заступники та всі співробітни
ки у різних ланках управління, яким чином мають змінитися кри
терії оцінки їх діяльності; - яку систему заходів треба вжити на підприємстві, в це
хах, на галузевому, міжгалузевому рівнях для того, щоб виріши
ти поставлене завдання.
Але одержанню таких результатів передує величезний обєм праці висококваліфікованих розробників завдань у напрямку створення інформаційного забезпечення цієї підсистеми перспективного управління.
У питаннях управління в поточних періодах часу переважає інформація, яка характеризує діяльність підприємства, його підрозділів на стику поточних та оперативних періодів. Тут в основному використовується інформація, яка характеризує поточний стан ходу процесу виробництва. Завдання "спілкування" управлінського персоналу з ЕОМ та одержання потрібної інформації при цьому вирішуються оперативним порядком із застосу-
170
Менеджмен