ПервСЦсна культура на теренСЦ сучасноi Украiни
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Реферат з культурологСЦi на тему:
"ПервСЦсна культура на теренСЦ сучасноi Украiни"
Звернення до витокСЦв культури передбачаСФ зясування того, яким чином протягом сотен тисяч рокСЦв у становленнСЦ людського суспСЦльства формувалась первСЦсна культура, що мСЦстилася у повсякденнСЦй господарськСЦй дСЦяльностСЦ людей, випрацьовуваннСЦ трудових навичок, створеннСЦ простСЦших знарядь працСЦ, а також у перших зразках художньоi творчостСЦ й обрядових дСЦях.
Вже в античному свСЦтСЦ сформувалася уява про три вСЦки камяний, бронзовий, залСЦзний, що послСЦдовно змСЦнювали один одного.
За найновСЦшими даними, людина зявилась на ЗемлСЦ понад двох мСЦльйонСЦв рокСЦв тому. Надзвичайно важливу роль у зясуваннСЦ цСЦСФi дати вСЦдСЦграли розкопки 6080 рр. нинСЦшнього столСЦття у ПСЦвденно-схСЦднСЦй СЦ СхСЦднСЦй АфрицСЦ, проведенСЦ доктором Л.ЛСЦкСЦ та його послСЦдовниками в ОлдувайськСЦй ущелинСЦ (ТанзанСЦя). На основСЦ iхнСЦх дослСЦджень було переглянуто ряд усталених положень теорСЦi антропогенезу. Тепер вважаСФться, що безпосереднСЦми предками сучасноi людини були СЦстоти, що стояли на порозСЦ олюднення, австралопСЦтеки ПСЦвденноi та ПСЦвденно-схСЦдноi Африки. В цьому регСЦонСЦ виникла й перша розумна СЦстота Homo habilis Людина вмСЦла (знаряддя працСЦ у виглядСЦ оббитих гальок, так звана галечна культура). ПСЦзнСЦше сформувалися СЦншСЦ типи людини Homo erectus (пСЦтекантропи, синантропи), якСЦ розселилися у ПСЦвденнСЦй АзСЦi та ПСЦвденнСЦй РДвропСЦ. ВсСЦх iх разом називають архантропами. Близько 150 тис. рокСЦв тому виник неандертальський тип (палеоантроп), а 4050 тис. рокСЦв тому сучасний тип Людина розумна (неоантроп).
У камяному вСЦцСЦ вирСЦзняють такСЦ перСЦоди:
ПалеолСЦт (вСЦд гр. давнСЦй + камСЦнь) найдавнСЦший перСЦод камяного вСЦку. Завершився 3533 рр. до н.е.
МезолСЦт (вСЦд гр. середнСЦй, промСЦжний + камСЦнь) перехСЦдна доба мСЦж палео- СЦ неолСЦтом. В РДвропСЦ цей перСЦод датований 107 тис. рокСЦв до н.е.
НеолСЦт (вСЦд гр. новий + камСЦнь) доба пСЦзнСЦшого камяного вСЦку, завершальна стадСЦя використання камяних знарядь працСЦ. Культури неолСЦта датуються 63 тисячолСЦттями до н.е. ВажливСЦша риса перехСЦд вСЦд
НеолСЦт (вСЦд гр. новий + камСЦнь) доба пСЦзнСЦшого камяного вСЦку, завершальна стадСЦя використання камяних знарядь працСЦ. Культури неолСЦта датуються 63 тисячолСЦттями до н.е. ВажливСЦша риса перехСЦд вСЦд привласнюючоi до добичноi економСЦки (начало скотарства СЦ землеробства).
ЕнеолСЦт (вСЦд гр. мСЦдь + камСЦнь) мСЦдно-камяний вСЦк, доба переходу вСЦд камяного до бронзового. З IV тисячолСЦття до н.е. мСЦднСЦ й бронзовСЦ знаряддя починають витискувати камянСЦ.
ПалеолСЦт роздСЦляСФться на раннСЦй та пСЦзнСЦй. РаннСЦй палеолСЦт подСЦляСФться на олдовайську, шельську, ашельську, мустьСФрську культурнСЦ епохи.
Олдовайська (галечна) культура винайдена в СхСЦднСЦй АфрицСЦ (Уганда, ТанзанСЦя). Шельська вСЦдома в РДвропСЦ, АфрицСЦ, ПСЦвденно-ЗахСЦднСЦй та ПСЦвденнСЦй АзСЦi. ВСЦк ii 700300 тис. рокСЦв. Ашельська культура розповсюджена була по всСЦй АфрицСЦ, ПСЦвденнСЦй РДвропСЦ та АзСЦi. ВСЦк 400100 тис. рокСЦв. МустьСФрська (вСЦд назви пещери Ле-МустьСФ у ФранцСЦi) поширена в РДвропСЦ, ПСЦвнСЦчнСЦй АфрицСЦ, СереднСЦй АзСЦi, на Близькому СходСЦ. НосСЦi мустьСФрськоi культури неандертальцСЦ.
В межах Украiни винайденСЦ памятки ашельськоi епохи пСЦд Житомиром, на ЗакарпаттСЦ; окремСЦ кремянСЦ знаряддя виявленСЦ в ДонбасСЦ бСЦля мСЦст АмвросСЦСФвки та РЖзюма на ССЦверському ДСЦнцСЦ. Люди цього перСЦоду займалися збиральництвом, полюванням, вмСЦли користуватись вогнем, та не вмСЦли його добувати. У трудовСЦй дСЦяльностСЦ вживали переважно кременнСЦ знаряддя (ручне рубило).
МустьСФрська культура в УкраiнСЦ представлена в Криму (печери КСЦiк-Коба, СтаросСЦлля). НеандертальцСЦ використовують окрСЦм ручного рубила гостроконечники, скребла. Вони вмСЦють добувати вогонь; живуть в печерах або штучних житлах (коло з кСЦсток мамонтСЦв, перекрите шкурами тварин). Зараз в УкраiнСЦ винайдено 50 мустьСФрських стоянок, у тому числСЦ АнтонСЦвка в ДонбасСЦ.
ПСЦзнСЦй палеолСЦт характеризуСФться появою Людини розумноi. За першою знахСЦдкою ii кСЦсток у печерСЦ Ла Кроманьйон (ФранцСЦя) ця людина називаСФться кроманьонець.
ПСЦзнСЦй палеолСЦт подСЦляСФться на: ориньякську, солютрейську, мадленську культури.
Ориньякська культура винайдена в печерСЦ Ориньяк у ФранцСЦi (3319 тис. рокСЦв) печерний живопис.
Солютрейська поширена на територСЦi ФранцСЦi та ПСЦвнСЦчноi РЖспанСЦi (1815 тис. рокСЦв).
Мадленська поширена на територСЦi ФранцСЦi, РЖспанСЦi, ШвейцарСЦi, БельгСЦi, ГерманСЦi (158 тис. рокСЦв) вироби з рогу, костСЦ.
На територСЦi Украiни вСЦдомо кСЦлька сот стоянок пСЦзнього палеолСЦту, зокрема до мадленських вСЦдносять стоянки Аккаржа та АмвросСЦiвка на ПСЦвднСЦ Украiни, стоянку МСЦзина на ДеснСЦ. КроманьйонцСЦ займалися загСЦнким полюванням на диких коней, бСЦзонСЦв, мамонтСЦв. У кроманьйонцСЦв вже СЦснуСФ родова органСЦзацСЦя суспСЦльства. СпорСЦдненСЦсть у родСЦ визначалася за материнською лСЦнСЦСФю. ЖСЦнка була охоронницею сСЦмейного вогнища, вСЦдала харчовими запасами. Це зумовлювало виникнення матрСЦархату. Поступово складалися релСЦгСЦйнСЦ вСЦрування, звичаi, мистецтво. РелСЦгСЦйнСЦ уявлення представленСЦ у формах тотемСЦзму, анСЦмСЦзму, магСЦi, фетишизму.
ТотемСЦзм вСЦра в СЦснування тСЦсного звязку мСЦж людиною, ii родом та ii тотемом певним видом тварин, рСЦдше рослин. РСЦд носив СЦмя тотему СЦ вважав його своiм батьком. ТотемовСЦ не поклонялися. Люди не вбивали свСЦй тотем на полюваннСЦ, не завдавали йому шкоди. ТотемСЦзм своСФрСЦдне вСЦдображення звязку роду з його п