Geum.ru


ПервСЦсна культура на теренСЦ сучасноi Украiни

Информация - Культура и искусство

Другие материалы по предмету Культура и искусство



ка культура була вСЦдкрита наприкСЦнцСЦ XIX ст. археологом В.В.Хвойкою. Вона поширилася на Правобережжя, ПоднСЦстровя, Волинь, Степове Причорноморя. Одним з яскравих проявСЦв матерСЦальноi культури було керамСЦчне виробництво (посуд кухонний СЦ столовий). Пластика: жСЦночСЦ фСЦгурки, фСЦгурки тварин. Металевих виробСЦв досить мало. Житла будуються з глини на деревяному каркасСЦ в 12 поверхи, мСЦстять 2 кСЦмнати. Забудовувалися поселення по колу, СЦз загоном для худоби в центрСЦ.

З кСЦнця IV тис. до н.е. до початку I тис. до н.е. бронза стала основним матерСЦалом виробництва знарядь працСЦ та бойовоi зброi. Бронза сплав мСЦдСЦ й олова, СЦнодСЦ олово замСЦнювали сурмою або мишяком. З бронзи виготовляли сокири, ножСЦ, серпи, мотики, стрСЦли, мечСЦ, побутовСЦ речСЦ, скульптуру. В АзСЦi бронзовий вСЦк ознаменувався розвитком ранСЦше виникших СЦ появою нових цивСЦлСЦзацСЦй МесопотамСЦя, РДгипет, ССЦрСЦя, Хараппа. Центром СФвропейськоi культури епохи бронзи стала егейська культура. За межами егейського свСЦту в цю добу збереглися ще неолСЦтичнСЦ культури землеробСЦв СЦ скотарСЦв.

У межах СхСЦдноi РДвропи ця епоха датуСФться III тис. до н.е. Бронзовий вСЦк умовно подСЦляють на три перСЦоди: раннСЦй, середнСЦй, пСЦзнСЦй. РаннСЦй репрезентований памятниками культур шнуровоi керамСЦки, середнСЦй тшинецькоi й комарСЦвськоi, пСЦзнСЦй бСЦлогрудовськоi та Ноа. Основним заняттям цих культур були скотарство СЦ землеробство. Серед свСЦйських тварин поруч з рогатою худобою та свинею зустрСЦчаСФться кСЦнь.

Зрубна культура займала степовий ПСЦвдень Украiни. ДатуСФться XVIXII тис. до н.е. Житла напСЦвземлянковСЦ. ПоховальнСЦ споруди кургани. Могили мали деревянСЦ зруби. КерамСЦка банкоподСЦбний горщик. Знаряддя переважно бронзовСЦ: ножСЦ з перехватом (типовСЦ тСЦльки для зрубноi культури). РемСЦсництво бронзоливарне (за камяними матрицями). ВстановлюСФться СЦнститут патрСЦархату. ВидСЦляСФться парна сСЦмя в родСЦ, складаСФться моногамний шлюб. В цей же час складаСФться система майбутнього письма пСЦктограми.

ЗалСЦзний вСЦк завершуСФ СЦсторСЦю первСЦсного СЦ раннСФ-класового суспСЦльства. ЗалСЦзо витеснило камСЦнь. ЗалСЦзний вСЦк набагато коротший за попереднСЦ. ВСЦн розпочався в РДвропСЦ на початку I тис. до н.е. СЦ завершився у I ст. до н.е. ОкремСЦ предмети з залСЦза були вСЦдомСЦ в РДгиптСЦ вже у III тис. до н.е., а засСЦб здобування залСЦза з руди був вСЦдомий у II тис. до н.е., але поширення цього матерСЦалу почалось у IXVII тис. до н.е., коли з залСЦза навчилися виробляти сталь. Це призвело до технСЦчного перевороту. До початку нашоi ери були вСЦдомСЦ основнСЦ види ремесел СЦ сСЦльськогосподарчСЦ знаряддя, що слугували людинСЦ у середнСЦ вСЦки СЦ в новий час.

На територСЦi Украiни носСЦями культури залСЦзноi доби були кСЦммерСЦйцСЦ (IX перша половина VII ст. до н.е.). КСЦммерСЦйськСЦ поховання головне археологСЦчне джерело для вивчення СЦсторСЦi СЦ культури цього таСФмничого народу, оскСЦльки поселень СЦ мСЦст пСЦсля нього не залишилося. КСЦммерСЦйцСЦ перший народ СхСЦдноi РДвропи, справжнСФ СЦмя якого, зафСЦксоване в написаних джерелах, дСЦйшло до наших часСЦв. Про нього говориться в ОдСЦсеi, пише Геродот в своiй РЖсторСЦi. Ховали кСЦммерСЦйцСЦ в овальних ямах, перекритих курганним насипом; СЦнодСЦ стСЦнки ями обшивали деревом, робили деревяне перекриття. Основне заняття скотарство (конярство). Важливу роль у життСЦ кСЦммерСЦйцСЦв вСЦдСЦгравала вСЦйна. МатерСЦальна культура перш за все нацСЦлена саме на це (предмети озброСФння та спорядження верхового коня). Зброя: далекобСЦйний лук СЦ стрСЦли з бронзовими дволопатевими наконечниками; для ближнього бою мечСЦ. В цей час кСЦммерСЦйцСЦ вже виготовляли сталь, навСЦть кСЦлькох сортСЦв. В бСЦй ходили легкою кСЦннотою. ПСЦд впливом завойовницьких походСЦв на сусСЦднСЦх територСЦях поширюються зразки зброi, кСЦнського спорядження за кСЦммерСЦйськими зразками, що доказуСФ iх надСЦйнСЦсть СЦ вдалу конструкцСЦю. ВСЦдомСЦ СЦмена трьох царСЦв (за Геродотом) Теушпа, Тугдамме (ЛигдамСЦс), Шандакшатра.

КСЦммерСЦйське мистецтво мало прикладний характер: прикрашання зброi, кСЦнського спорядження, посуду.

КоренСЦ кСЦммерСЦйцСЦв слСЦд шукати у зрубнСЦй культурСЦ ПСЦвнСЦчного Причорноморя. Важлива й спорСЦдненСЦсть кСЦммерСЦйцСЦв з СЦраномовними зрубниками, а СЦмена царСЦв дають пСЦдстави для твердження про СЦранську основу кСЦммерСЦйського етносу.

Розвиток культури кСЦммерСЦйцСЦв був перерваний у VII ст. до н.е. хвилею кочовникСЦв зСЦ Сходу скСЦфСЦв.

Висновок

У первСЦснСЦй культурСЦ дСЦяльнСЦсть людини мала синкретичний, неподСЦльний характер, що обумовило формування своСФрСЦдного образу природи. Ця дСЦяльнСЦсть характеризувалась:

  1. СФднСЦстю людини СЦ природного середовища;
  2. неусвСЦдомленням рСЦзницСЦ мСЦж реальнСЦстю СЦ вимислом;
  3. вСЦдсутнСЦстю розвинених форм соцСЦальноi самосвСЦдомостСЦ;
  4. домСЦнуванням чуттСФвого сприйняття й уяви, що ТСрунтуСФться на ньому.

Практичне освоювання природи проходило у двох формах господарства: привласнюючого СЦ вСЦдтворюючого. Привласнююча сама перша СЦсторична форма спСЦлкування людини з природою (люди споживали те, що давала природа).

Другий тип повязаний з використанням знарядь працСЦ для обробки
землСЦ й природних матерСЦалСЦв.

Земля уявлялась первСЦснСЦй людинСЦ живою, що все проiзводить з себе, все собою живить. З землСЦ походили боги, демони, люди. Демони уявлялись як лиха сила, що не мала певного образу. ПСЦзнСЦше вони в уявСЦ людини набули тСЦлесноi оболочки, антропоморфного образу. У давнСЦх грекСЦв боги СЦ демони набули найвищого оформлення.

Природа перетворюСФться людиною, СЦ вона вже не уявляСФться небезпечною. ЗявляСФться систематизацСЦ?/p>