ПервСЦсна культура на теренСЦ сучасноi Украiни
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
? богСЦв, мСЦфологСЦчна картина свСЦту, яка склалася у наслСЦдок переноса кровно-родствених вСЦдносин на всю природу СЦ свСЦт в цСЦлому. Людина не протистоiть природСЦ, а мислиться як одна з ii складових.
ПервСЦснСЦ уявлення про свСЦт виникли в епоху неолСЦтичноi революцСЦi й були повязанСЦ з переходом до вСЦдтворюючоi економСЦки. Спочатку поняття всесвСЦту обмежуСФться територСЦСФю племенСЦ мезокосмом. ПСЦзнСЦше формуСФться цСЦлСЦсна модель свСЦту, що мСЦстить три зони космосу: небо, землю, преСЦсподню. Мезокосм вСЦдбивався в образСЦ свСЦтового дерева (гори, стовпа), що поСФднувало всСЦ свСЦти у трьохшаровому космосСЦ. Таке розумСЦння стало традицСЦйним в СЦсторСЦi культури.
ПервСЦсна культура мСЦстила в собСЦ також науковСЦ знання. РацСЦональнСЦ знання включали календарно-астрологСЦчнСЦ, математичнСЦ уявлення, бСЦологСЦчнСЦ, медичнСЦ, географСЦчнСЦ, СЦсторичнСЦ свСЦдоцтва. Вибудований на межСЦ камяного СЦ бронзового вСЦкСЦв на територСЦi АнглСЦi мегалСЦтичний комплекс Стоунхендж точно фСЦксував точки сходу Сонця у день лСЦтнього сонцестояння й заходу його у день зимового сонцестояння, служив для провСЦщання сонячних СЦ мСЦсячних затемнень. У мисливських общинах вирСЦзнялися на мапСЦ зоряного неба сузСЦря Плеяд, а розвиток землеробства дозволив поширити уяву про рух Плеяд по небосхилу. Розвиток скотарства сприяв появСЦ зоологСЦчних знань, а землеробство ботанСЦчних, хСЦмСЦчних, гСЦдротехнСЦчних.
ОкрСЦм рацСЦональних знань, важливими елементами культури були писемнСЦсть та мистецтво. Становленню писемностСЦ послужили:
- визначення графСЦчноi символСЦки серед СЦнших форм комунСЦкацСЦi;
- випрацьовування стабСЦльних графСЦчних засобСЦв для передачСЦ загального змСЦсту свСЦдчень;
- створення сталоi системи графСЦчних знакСЦв для передачСЦ мовноi СЦнформацСЦi.
РЖсторично першим (у палеолСЦтСЦ) склалося пСЦктографСЦчне письмо (пСЦктографСЦя). ЗмСЦст повСЦдомлення передавався у виглядСЦ малюнкСЦв або iх послСЦдовностСЦ. ПСЦктографСЦя СЦснуСФ СЦ в наш час (знаки дорожного руху, вивески-символи). ПСЦктографСЦя не СФ письмом, бо фСЦксуСФ не саму мову, а ii змСЦст через умовну символСЦку. ПСЦзнСЦше письмо остаточно звСЦльнюСФться вСЦд свого малюнкового зображення СЦ одержуСФ завершену форму в СЦСФроглСЦфСЦ. РЖСФроглСЦфСЦчне письмо поширилося в ШумерСЦ, РДгиптСЦ, Урарту, Китаi (де збереглося до нашого часу). На межСЦ IVIII тис. до н.е. стався перехСЦд вСЦд малюнкових СЦСФроглСЦфСЦв до скорописноi клинообразноi графСЦки. ПСЦзнСЦше письмо стало словесно-слоговим: шумерський клинопис мСЦстив близько 1000 спецСЦальних знакСЦв.
Мистецтво первСЦсноi доби слугувало культовСЦй метСЦ або вирСЦшенню практичних завдань. ХудожнСЦ витвори використовувались для полегшення трудових процесСЦв (пСЦснСЦ, музичнСЦ ритми), регулювання соцСЦальних вСЦдносин СЦ релСЦгСЦйно-магСЦчних обрядСЦв (маски, скульптурнСЦ зображення). ТодСЦ ж почало формуватися декоративне мистецтво для художнього оздоблення знарядь працСЦ, життя, культових приналежностей СЦ будСЦвель.
В добу переходу вСЦд родоплеменноi спСЦльноти до класового суспСЦльства виникаСФ героiчний епос. Згодом вСЦн вСЦдбився у раннСЦх памятках лСЦтературноi творчостСЦ й усних сказань: давньовавСЦлонському сказаннСЦ про ГСЦльгамеша, давньоСЦндСЦйськСЦй РамаянСЦ, РЖлСЦадСЦ та ОдСЦсеi Гомера, СЦрландських сагах, росСЦйських билинах.
В цей же перехСЦдний до класового суспСЦльства перСЦод було покладене начало чарСЦвним казкам. Якщо в героiчному епосСЦ головним героСФм виступаСФ богатир, то в казках вСЦдтворена СЦсторСЦя звичайноi людини. Виникають також жанри словесного мистецтва: панегирик (восхвалення богСЦв СЦ людей) СЦ СЦнвектива (поношення ворогСЦв СЦ суперникСЦв).
Памятниками прикладного мистецтва були творСЦння монументальноi архСЦтектури дольмени, менгСЦри, кромлехи й СЦншСЦ будСЦвлСЦ з громадних камяних плит СЦ каменСЦв. ЦСЦ споруди призначались для астрономСЦчних спостережень (Стоунхендж), культових дСЦй.
У первСЦсному мистецтвСЦ центральне мСЦсце посСЦдаСФ людина. У художнСЦх творах верхньопалеолСЦтичноi пластики РДвропи переважали жСЦночСЦ зображення. В наскальному мистецтвСЦ мезолСЦта переважали зображення чоловСЦкСЦв-мисливцСЦв. Для раннСЦх антропоморфних зображень (майже до енеолСЦту) була характерна безликСЦсть, тобто вСЦдсутнСЦсть чСЦткоi промальовки облич. Зате масками виражали цСЦлком певнСЦ людськСЦ якостСЦ та душевний стан хоробрСЦсть, силу, печаль, радСЦсть тощо. ЦСЦ портрети не були ще зображеннями будь-якоi конкретноi людини, як СЦ мСЦфологСЦчнСЦ образи не вСЦдбивали СЦндивСЦдуальних людських характерСЦв. ГоловнСЦ героi епосу СЦ казок постатСЦ часто СЦдеалСЦзованСЦ. ТакСЦ якостСЦ стали основою формування цСЦннСЦсних форм свСЦдомостСЦ як регуляторСЦв суспСЦльних вСЦдносин.