Geum.ru


ПервСЦсна культура на теренСЦ сучасноi Украiни

Информация - Культура и искусство

Другие материалы по предмету Культура и искусство



риродним середовищем, який усвСЦдомлювався у формСЦ кровного звязку.

Фетишизм вСЦра в надприроднСЦ властивостСЦ неодухотворених предметСЦв, в те, що останнСЦ можуть допомагати людинСЦ. Фетишем може бути знаряддя працСЦ, дерево, камСЦнь, а пСЦзнСЦше спецСЦально виготовлений культовий предмет.

МагСЦя вСЦра в здатнСЦсть людини особливим чином впливати на СЦнших людей, тварин, рослини, явища природи. Залежно вСЦд призначення магСЦя подСЦлялася на виробничу, охоронну, любовну, лСЦкувальну, шкСЦдливу.

АнСЦмСЦзм вСЦра в СЦснування надприродних СЦстот, що мСЦстяться в яких-небудь тСЦлах (душа) або дСЦють самостСЦйно (духи).

Мистецтво носило прикладний та образотворчий характер (браслети з бивня мамонта, статуетки жСЦночих божеств).

Доба мезолСЦту подСЦляСФться на кСЦлька типСЦв культур:

  1. вильтонська (СхСЦд та ПСЦвдень Африки) знаряддя збереглися до XIX ст., керамСЦчний посуд;
  2. капсийська (ПСЦвнСЦчна Африка, страни Середземноморя) IXV тис. до н.е.;
  3. хоабинська (ВьСФтнам, Лаос, Таiланд, ПСЦвдень Китаю, МалайзСЦi, РЖндонезСЦi) XIII тис. до н.е.;
  4. натуфСЦйська (Палестина, ССЦрСЦя, ПСЦвденна ТурцСЦя) XVIII тис. до н.е.;
  5. азильська (ФранцСЦя, ГерманСЦя; вийшла з мадленськоi культури) VIII тис. до н.е.;
  6. тарденуазька (ФранцСЦя, ГерманСЦя, БельгСЦя, АнглСЦя) VIIIV тис. до н.е.;
  7. маглемозька (ПСЦвнСЦчна РДвропа) XIIV тис. до н.е.;
  8. ертебельська (ПСЦвнСЦчна РДвропа) кСЦнець V початок III тис. до н.е.

В добу мезолСЦта встановилася сучасна геологСЦчна епоха (голоцен). МезолСЦт на УкраiнСЦ подСЦляСФться на раннСЦй (IXVIII тис. до н.е.) та пСЦзнСЦй (VIIVI/V тис. до н.е.). Люди навчилися виготовляти мСЦкролСЦтичнСЦ знаряддя (наконечники списСЦв, стрСЦл). Зявляються знаряддя для обробки дерева кремСЦннСЦ сокири, тесла. Важливим досягненням було винайдення лука СЦ стрСЦл. Полювали на оленСЦв, бикСЦв-турСЦв, коней, бСЦзонСЦв. До типу пСЦзнього мезолСЦту належить так звана донецька культура (ПСЦвнСЦчний СхСЦд Украiни).

Поява надСЦйнСЦших засобСЦв СЦснування, помякшення клСЦмату сприяли збСЦльшенню населення. ПочинаСФ складатися племСЦнна органСЦзацСЦя.

Культура епохи неолСЦта характеризуСФться переходом вСЦд привласнення продуктСЦв природи через полювання, рибальство СЦ збиральництво до виробництва продуктСЦв харчування за допомогою знарядь працСЦ. Культуру неолСЦта подСЦляють на двСЦ групи:

  1. землеробСЦв та скотарСЦв;
  2. розвинених мисливцСЦв та рибалок.

У VIIII тис. до н.е. у РДвразСЦi, АфрицСЦ та АвстралСЦi налСЦчувались 22 культури доби неолСЦту. НеолСЦт завершальна стадСЦя розвитку камяних знарядь. ПерехСЦд до осСЦдлого способу життя, землеробства обумовив перший демографСЦчний вибух, перший економСЦчний переворот в СЦсторСЦi людства так звана неолСЦтична революцСЦя. Визначальними елементами культури були керамСЦчний посуд, камСЦннСЦ топори, мотики, кремСЦннСЦ ножСЦ, наконечники стрСЦл, списСЦв, серпи, вироби з кСЦстки, рогу, дерева. ВиникаСФ ткацтво СЦ ткацькСЦ станки (РДгипет, Передня АзСЦя, РДвропа).

В епоху неолСЦта на змСЦнення способу життя вСЦд напСЦвкочового (мисливцСЦ та рибалки) до осСЦдлого (землеробськСЦ племена) великий вплив мало використання нових видСЦв механСЦчноi енергСЦi (обробСЦток ТСрунту за допомогою приручених тварин).

КерамСЦка первСЦсноi епохи СФ своСФрСЦдним лакмусовим папСЦрцем кожноi культури СЦ водночас проявом специфСЦчних етнографСЦчних рис ii носСЦiв. На територСЦi Украiни вСЦдкритСЦ культури прийшлих племен: культура дунайська (на ВолинСЦ), КрСЦш та альфельдська (у ЗакарпаттСЦ). Серед культур автохтонного (мСЦсцевого) схСЦдноСФвропейського походження в УкраiнСЦ назвемо буго-днСЦстровську, сурську, днСЦпро-донецьку, ямково-гребСЦнецьку.

ДнСЦпро-донецька за своiм значенням СЦ територСЦСФю розселення основна неолСЦтична культура в УкраiнСЦ. Вона характеризуСФться гребСЦнцево-наколчастою керамСЦкою. Горщики, мисочки основнСЦ вироби. Населення займалося мисливством, рибальством, скотарством, землеробством. ДнСЦпро-донецькСЦ племена залишили по собСЦ колективнСЦ могильники марСЦупольського типу (розкопанСЦ у 1930р. на територСЦi заводу Азовсталь), якСЦ являли собою масовСЦ поховання (120 осСЦб у кСЦлька ярусСЦв, засипаних порошком червоноi охри). У цьому могильнику знайденСЦ першСЦ прикраси з мСЦдСЦ. ДнСЦпро-донецька культура СЦснувала щонайменше 2 тис. рокСЦв (VIII тис. до н.е.).

ЕнеолСЦт мСЦдно-камяний вСЦк, перехСЦдний вСЦд камяного до бронзового. МСЦднСЦ вироби зявились на Близькому СходСЦ (РЖран, ТурцСЦя, МесопотамСЦя), у IV тис. до н.е., у РДвропСЦ, РЖндСЦi, Китаi у IIIII тис. до н.е.

Зароджувалася металургСЦя, гСЦрнича справа, розробки корисних копалин. МСЦднСЦ знаряддя збСЦльшували продуктивнСЦсть працСЦ у 36 разСЦв, хоча поряд з ними використовувались СЦ камянСЦ.

Доба енеолСЦту в УкраiнСЦ датуСФться IVIII тис. до н.е. ДавнСЦ копальнСЦ мСЦдноi руди вСЦдомСЦ в ДонбасСЦ в АртемСЦвському районСЦ. ОсновнСЦ заняття землеробство (з використанням тягловоi сили бика), скотарство. Винайдено колесо, зявляСФться колесний транспорт СЦз запряженими биками. Поширюються прядСЦння СЦ ткацтво, виникають гончарнСЦ печСЦ, розвиваСФться глиняна пластика та монументальна камяна скульптура у виглядСЦ антропоморфних стел. СкладаСФться обряд курганних поховань (особливо у степовСЦй частинСЦ РДвропи). Зявляються умови для майнового розшарування, видСЦлення родо-племСЦнноi верхСЦвки, посилюСФться СЦнститут батькСЦвського права в родСЦ, племенСЦ.

У енеолСЦтичну епоху Украiну заселяли 2 групи племен: прийшлСЦ землероби та мСЦсцевСЦ скотарСЦ. До перших належать культури трипСЦльська, гумельницька, лендельська, а також культури лСЦйчастого посуду, кулястих амфор.

ТрипСЦльсь