ПатологСЦя захворювань кишечника

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



Мiнiстерство освСЦти та науки Украiни

Вищий навчальний заклад тАЬВСЦдкритий мСЦжнародний унСЦверситет

розвитку людини тАЬУкраiнатАЭ

Горлiвський регСЦональний СЦнститут

Реферат

з дисциплСЦни: ПатологСЦя

На тему:

ПАТОЛОГРЖЯ ЗАХВОРЮВАНЬ КИШЕЧНИКА

студента 1-го курсу денноi форми навчання

напряму пСЦдготовки 0102 фСЦзичне виховання СЦ спорт

спецСЦальностСЦ 6.010200 фСЦзична реабСЦлСЦтацСЦя

ДубровСЦна Олега Володимировича

2009

План

1. Ентерит

2. Кишкова непрохСЦднСЦсть

3. КолСЦт

3.1 Гострий колСЦт

3.2ХронСЦчний колСЦт

3.3 НеспецифСЦчний виразковий колСЦт

4. Апендицит

5. Геморой

6. Рак прямоi кишки

7. ДисбактерСЦоз

Список лСЦтератури

Серед захворювань кишечника клСЦнСЦчне значення мають запальнСЦ процеси СЦ пухлини. Запалення тонкоi кишки називаСФться ентеритом, товстоi кишки - колСЦтом, усСЦх вСЦддСЦлСЦв ентероколСЦтом.

1. Ентерит

Залежно вСЦд вСЦддСЦлу тонкоi кишки, де знаходиться запальний процес, розглядають запалення дванадцятипалоi кишки - дуоденСЦт, порожньоi кишки - СФюнСЦт, клубовоi кишки - СЦлеiт. Кожне захворювання може мати гострий СЦ хронСЦчний перебСЦг. Причинами ентериту можуть бути рСЦзнСЦ СЦнфекцСЦi: дизентерСЦя, холера, черевний тиф, вСЦрусна СЦнфекцСЦя, ботулСЦзм, сальмонельоз, а також отруСФння грибами, хСЦмСЦчними речовинами.

Гострий ентерит, як правило, СФ проявом чи ускладненням СЦнфекцСЦйного захворювання. РозрСЦзняють наступнСЦ форми гострого ентериту. Гострий катаральний ентерит характеризуСФться просякненням слизовоi СЦ пСЦдслизовоi оболонок слизово-серозним ексудатом, дистрофСЦСФю епСЦтелСЦю, його злущуванням, збСЦльшенням кСЦлькостСЦ клСЦтин, що продукують слиз, появою ерозСЦй.

При фСЦбринозному ентеритСЦ виникаСФ некроз слизовоi оболонки (крупозний ентерит) чи пСЦдслизового шару СЦ мязовоi стСЦнки (дифтеритичний ентерит), при вСЦдторгненнСЦ ексудату утворюються виразки.

ГнСЦйний ентерит - рСЦдша форма, яка характеризуСФться просоченням стСЦнки кишки гнСЦйним ексудатом.

Некротично-виразковий ентерит. При ньому некрозу пСЦддаються пейСФровСЦ бляшки (черевний тиф) або виразковСЦ дефекти мають поширений характер. ВСЦдмСЦчаСФться, незалежно вСЦд характеру запалення, гСЦперплазСЦя лСЦмфатичного апарату кишки СЦ лСЦмфовузлСЦв брижСЦ.

Звичайно гострий ентерит закСЦнчуСФться одужанням або може перейти в хронСЦчний.

ХронСЦчний ентерит розвиваСФться при СЦнфекцСЦях, СЦнтоксикацСЦях, вживаннСЦ деяких лСЦкарських засобСЦв, порушеннСЦ обмСЦну речовин. В його основСЦ лежать змСЦни процесСЦв регенерацСЦi епСЦтелСЦю. Спочатку виникаСФ хронСЦчний ентерит без атрофСЦi слизовоi оболонки. Поступово вСЦн переходить в атрофСЦчний ентерит, який характеризуСФться деформацСЦСФю, вкороченням СЦ дистрофСЦСФю ворсинок. ПорушуСФться ферментативна активнСЦсть епСЦтелСЦю, що погСЦршуСФ мембранне травлення.

2. Кишкова непрохСЦднСЦсть

Кишкова непрохСЦднСЦсть - захворювання, яке характеризуСФться частковим або повним порушенням просування вмСЦсту по шлунково-кишковому тракту. КласифСЦкацСЦя кишковоi непрохСЦдностСЦ

I.За походженням:

  1. Уроджена.
  2. Набута.

II.За клСЦнСЦчним перебСЦгом:

  1. Гостра.
  2. ХронСЦчна.

III. За механСЦзмом виникнення:

1.ДинамСЦчна:

а)спастична;

б)паралСЦтична.

2.МеханСЦчна:

а)обтурацСЦйна;

б)странгуляцСЦйна (заворот, вузлоутворення);

в)змСЦшана (СЦнвагСЦнацСЦя).

МеханСЦчна кишкова непрохСЦднСЦсть

ОбтурацСЦйна кишкова непрохСЦднСЦсть виникаСФ при закупорцСЦ кишки пухлинами, що походять СЦз стСЦнки кишки; рубцевими звуженнями просвСЦту кишки; жовчними чи каловими каменями; клубками аскарид; проковтнутими чужорСЦдними тСЦлами. ОбтурацСЦйна кишкова непрохСЦднСЦсть може виникати також внаслСЦдок стиснення кишки зовнСЦ злуками, пухлинами чи кСЦстами сусСЦднСЦх органСЦв.

СтрангуляцСЦйна кишкова непрохСЦднСЦсть з розладами кровообСЦгу в судинах брижСЦ виникаСФ в результатСЦ завороту кишковоi петлСЦ навколо своСФi осСЦ, утворення вузла мСЦж декСЦлькома петлями кишок, защемлення кишкових петель у грижових воротах.

До поСФднаноi кишковоi непрохСЦдностСЦ належить СЦнвагСЦнацСЦя - вторгнення однСЦСФi кишки в СЦншу. При цьому одна кишка закупорюСФ просвСЦт СЦншоi (маСФ мСЦсце обтурацСЦя). Поряд СЦз закупоркою просвСЦту кишки вСЦдбуваСФться також СЦ перетиснен-ня судин брижСЦ кишки, яка СЦнвагСЦнуСФться (странгуляцСЦя).

ДинамСЦчна кишкова непрохСЦднСЦсть характеризуСФться або стСЦйким спазмом, або стСЦйким парезом кишок. В основСЦ функцСЦональних розладСЦв, що спричинюють динамСЦчну непрохСЦднСЦсть, лежать гострСЦ запальнСЦ процеси в черевнСЦй порожнинСЦ (холецистит, панкреатит, апендицит, перитонСЦт) СЦ заочеревинноi клСЦтковини (паранефрит); травми СЦ травматичнСЦ операцСЦi; СЦнтоксикацСЦi, гострСЦ порушення кровообСЦгу в органах черевноi порожнини.

ЗагальнСЦ патофСЦзСЦологСЦчнСЦ розлади при гострСЦй кишковСЦй непрохСЦдностСЦ викликанСЦ в основному втратою значноi кСЦлькостСЦ води, електролСЦтСЦв, бСЦлка, ферментСЦв, змСЦнами кислотно-лужноi рСЦвноваги, СЦнтоксикацСЦСФю СЦ дСЦСФю бактерСЦального чинника.

При обтурацСЦйнСЦй кишковСЦй непрохСЦдностСЦ загальний стан хворих визначаСФться втратою великоi кСЦлькостСЦ води, електролСЦтСЦв СЦ бСЦлка як з блювотними масами, так СЦ внаслСЦдок депонування iх у просвСЦтСЦ шлунково-кишкового тракту.

ВСЦдомо, що протягом доби у здоровоi людини в просвСЦт