Пам’ятки трипільської культури на території Барського району
Информация - Туризм
Другие материалы по предмету Туризм
Міністерство освіти і науки України
Вінницький державний педагогічний університет
ім. М. Коцюбинського
Інститут історії, етнології і права
Індивідуальне навчально-дослідне завдання на тему:
Памятки трипільської культури на території Барського району
Вінниця 2008
План
Вступ
1.Ходаки
2.Ялтушків І та ІІ
3.Бригидівка
4.Малодосліджені памятки з території району
Висновки
Список використаних джерел та літератури
Додатки
Вступ
Памятки матеріальної культури, залишені стародавніми народами, що населяли територію Поділля, є цінним джерелом інформації, вони дають правдиве уявлення про давню історію нашого краю. Досліджуючи ці памятки за допомогою традиційних археологічних методів та методів суміжних дисциплін, вітчизняні вчені простежують основні періоди історичного й культурного розвитку населення, етнічні й соціально-економічні процеси, доводять наявність нерозривного звязку, спадкоємності матеріальної культури і міжпоколінного досвіду.
Метою даної роботи є систематизація та узагальнення усіх відомих матеріалів трипільської культури з території Барського району, для того щоб мати загальну картину стану розвитку археологічної науки на території краю. Робота є також дуже важливою для правильного спрямування майбутніх археологічних досліджень котрі будуть вносити все нові і нові сторінки в історію Барської землі.
Територія Барського району багата археологічними памятками, хоча в цьому плані є мало дослідженою серед інших куточків Вінницької області
Неоцінений внесок у дослідження нашого краю на поч. 80-х рр. ХХ ст. зробив С.М. Рижов, опублікувавши у своїй праці дослідження чотирьох трипільських поселень по р. Лядовій. Одне з цих поселень, за словами науковця, було раніше вивчене співробітником Вінницького краєзнавчого музею В.П. Прилипко. Автор подає докладний опис місця розташування поселень, закладених розкопів та знайдених матеріалів, вміщена також інформація про датування памяток. На основі вище зазначеної роботи в Енциклопедії трипільської цивілізації було надруковано опис поселень Бригидівка, Ходаки та Ялтушків І. В енциклопедії також міститься коротка інформація про інші шість памяток трипільської культури Барського району.
Визначний археолог І.І. Заєць на карті трипільських поселень Поділля позначив пять памяток з території Барського району. Також в підрозділі Поселення-гіганти він розповідає про поселення біля с. Ялтушків та подає опис денець з відбитками тканин. Опис цих денець знаходимо і у спільній роботі В.А. Косаківського, В.В. Очеретного та В.П. Прилипка.
Дана робота є лише незначною частиною огляду археологічного матеріалу по трипільській культурі Барського району, але, нажаль, це все що вдалося вивчити дослідникам, так як археологічні дослідження в наш час переживають дуже складне становище, повязане з багатьма проблемами.
1. Ходаки
У 1983 р. Вінницьким загоном Лісостепової Правобережної експедиції Інституту Археології Академії Наук України: Б.В. Магомедов, С.М. Рижов, Б.І. Лобай - та співробітниками Вінницького краєзнавчого музею велися розкопки трипільських поселень біля села Ходаки. Поселення знаходиться у 2,5 км на південний захід від села (ур. Дубки), та займає схили плато, яке переходить до заплави річки (лівий берег). Поселення має площу біля 7 га - 400 м південного заходу на північний схід та 150-200 м з північного заходу на південний схід, тобто воно займає тільки східні схили плато. Судячи з того, що на поверхні зафіксовані залишки глинобитних жител, поселення мало класичне кругове планування. Кілька площадок у північній частині поселення було частково зруйновано траншеями газопроводу Уренгой-Ужгород.
У південно-східній частині поселення при допомозі геомагнітної розвідки вдалося виявити залишки невеликого глинобитного житла у вигляді шару обпаленої глини, що залягав на глибині 30-45 см від поверхні на межі чорнозему та гумусованого суглинку. Житло мало прямокутну в плані форму: довжина - 6 м, ширина - 4м. Товщина культурного шару - 15-20 см. Обпалена глина залягала суцільним шаром, що розтріскався на невеликі аморфні шматки. У верхній частині ці шматки зберігали відбитки пальців у вигляді мазків - сліди загладжування поверхні обмазки. Глина, не дивлячись на значну домішку полови, щільна, з високим, аж до шлаку, ступенем випалу. Проте випал нерівномірний по площі, а по периметру житла зустрічались ділянки глиняної крихти. Залягання обмазки не було горизонтальним, деякі шматки знаходились на ребрі та у перевернутому положенні. Ніяких деталей інтерєру на поверхні обмазки не зафіксовано. Розборка площадки показала, що шар глини намазувався на деревяний настил, про що свідчать відбитки вузьких плах та жердин у нижній частині обмазки. Орієнтовані відбитки хаотично, але вдалося прослідкувати домінуючий напрям - з півночі на південний схід, тобто перпендикулярно довжині будівлі. Товщина обмазки була не однакова на всій площі. Найбільш масивні шматки (7-10 см) знаходились у східній частині та по периметру житла, в центрі ж товщина не перевищувала 5 см. В розломах шматків глини чітко видно, що найвищу ступінь випалу глина отримала в нижній частині, що краще фіксується в центрі площ?/p>