Пам’ятки трипільської культури на території Барського району
Информация - Туризм
Другие материалы по предмету Туризм
°дки. Помічена неоднакова насиченість глини рослинною домішкою - в центральній частині, полови в масі була мінімальна кількість. Під шаром обмазки, на рівні земляної підлоги зафіксована неглибока яма (35 см від денної поверхні), що мала округлу в плані (діам.- 1 м) та лінзоподібну в розрізі форму, її заповнення складали фрагменти кераміки та шматки глини. Поряд знаходилась нижня частина глиняної жіночої статуетки. Більшість знахідок виявлено на рівні залягання обмазки, але немала їх кількість зустрічалась під шаром глини, на земляній підлозі. Так у північному куті площадки знайдені були розвал грушоподібної посудини та фрагменти великого біконічного глечика. Поряд знаходився камяний розтирач. У західній частині будівлі зафіксовані розвал біконічної посудини, уламок глиняної чоловічої фігурки, окремі фрагменти кераміки, а у південній стороні - ціла амфора, розвал конічної миски, великої посудини кратероподібної форми. фрагменти кубків. Частина фрагментів у результаті повторного випалу була ошлакована та деформована. За межами залягання обмазки зустрічались окремі фрагменти кераміки, мілке каміння, ділянки глиняної крихти.
Таким чином, площадку можна реконструювати як залишки невеликої легкої будівлі господарського призначення, що мала земляну підлогу з неглибокою ямою в центрі та перекриттям горища, яке складалося з тонкого шару глини, намазаного на деревяний каркас, що спирався кінцями на подовжні глинобитні стіни. Відсутність, з одного боку, характерних для трипільських жител деталей інтерєру (печі, вогнища, вимостки), кісток тварин, знарядь праці, інших господарських або виробничних відходів, а з другого боку - відносно велика кількість столового посуду, до того ж переважно великого розміру та закритих форм (кухонної кераміки маємо кілька фрагментів), може слугувати підтвердженням призначення даної площадки як будівлі для зберігання господарських припасів.
Не дивлячись на те, що керамічний матеріал подано досить фрагментарно, вдалося реконструювати деякі форми та частково орнаментацію. За техніко-технологічною ознакою кераміка розділена на дві групи - кухонну та столову.
Кухонна кераміка (менше 1 % комплексу) вироблялась із глини з домішкою в тісті піску, зерен кварцу, або товченої черепашки. Випал сильний, рівномірний. Кухонний посуд представлений за формою тільки одним типом - невеликим тонкостінним горщиком з округлими плічками та невисокими, трохи відігнутими назовні вінцями. Поверхня посудин добре загладжена. На плічках маємо орнаментацію у вигляді горизонтального ряду вдавлень або защипів - на вінцях вертикальні розчіси, а по краю неглибокі насічки.
Столовий посуд ліпився із добре відмуленої глини з незначною природною домішкою мілкого піску. Маса черепка щільна, високого, рівномірного випалу. Зовнішня поверхня посудин вкривалась тонким шаром ангобу із чистої, відмуленої глини. Ангоб в свою чергу фарбувався (фон) у жовто-гарячий або світло-жовтий колір. Розпис чорною або темно-брунатною фарбою (рідше в сполученні з червоною фарбою) займав верхню половину корпусу посудин. Лощіння поверхні не зафіксовано.
Вдалося визначити 9 типів форм столової кераміки. Незначною кількістю представлені миски. В більшості це були зрізано-конічні миски з загостреними або потовщеними та горизантально-зрізаними вінцями. Ангоб та розпис наносився тільки на внутрішню поверхню. Найчастіше застосовувалась орнаментальна схема з двох дугоподібних стрічок із тонких ліній, що заходять в центрі одна за одну. На кінцях стрічок невеликі зафарбовані овали. Одна миска прикрашена була фестонами. Рідше зустрічались напівсферичні миски, розпис яких складався тільки з горизонтального рядуневеликих трикутників з обох боків вінець. Знайдено також фрагмент напівсферичної миски з зооморфним наліпом.
Наступним типом, теж малочисельним, є кубки, що поділяються за формою на два підтипи: а) невеликі, приземкуваті, з округлими плічками та майже вертикальними вінцями; б) гостро-реберні, з увігнуто-циліндричною горловиною та відігнутими краями вінець. Кубки розписувались метопною схемою, де вертикальними тонкими лініями (тригліф) орнаментований фриз розчленовується на метопи, поля яких зайняті навкісними лініями. Найбільш масовими типами столового посуду виступають біконічні та сфероконічні посудини. Серед біконічних маємо два підтипи: а) невеликі, високі (висота перевищує діаметр плічків) посудини з округлими або гостро-реберними плічками, вузькою горловиною та відігнутими назовні невисокими вінцями; б) великі товстостінні посудини з відносно вузькими, гострореберними плічками, широкою горловиною та високими трохи відігнутими прямими вінцями. До сфероконічних віднесені посудини трохи приземкуватої форми з широкими округлими плічками, зрізано-сферичною верхньою частиною корпусу, вузькою горловиною та круто відігнутими прямими або лійчастими вінцями. Деякі екземпляри мають на плічках ручки-вушка. Посудини цих двох типів розписувались або тангентною схемою або S-подібними дугами у широкому фризі.
Схожі за формою до попердніх типів амфори. Вони бувають невеликих розмірів з широкими округлими плічками на середині (інколи трохи нижче) висоти корпусу, широкою горловиною, невисокими, круто відігнутими, прямими, або високими, плавно відігнутими лійчастими вінцями на шийці яких обовязково присутні дві ручки-вушка. Для амфор притаманна лицьова схема розпису. Досить чисельний тип - грушоподібні посудини з високими, широ?/p>