Пам’ятки трипільської культури на території Барського району
Информация - Туризм
Другие материалы по предмету Туризм
хній розписувався спрощеним малюнком у вигляді навкісних ліній, рядів трикутників, фестонів. В розписі зустрічаються зображення тварин.
Знайдені також глиняні відтяжки до ткацького верстату та фрагмент, можливо, моделі саней. Антропоморфної та зооморфної пластики не виявлено. З кременю виготовлялись ножі, вкладиші до серпів, кінцеві скребачки на пластинах та відщепах, відбійники, а з каменю - зернотерки, розтирачі, відбійники.
На особливу увагу в даному поселенні претендують денця з відбитками тканин. З більш ніж чотирьохсот трипільських поселень досліджених на Поділлі лише на кількох був виявлений подібний матеріал. У Ялтушкові було знайдено та досліджено шістнадцять таких відбитків, пяти різних типів переплетення ниток: килимове переплетення, просте полотняне переплетення, поєднання трьох ткацьких технік, вязання спицями та вязання гачком.
Наступні дослідження згадуваного уже трипільського поселення Ялтушків І були проведені у 1993 р. В.О. Шумовою та у 1994 р. експедицією Вінницької обласної археологічної інспекції: В. Загоруйко та В. Прилипко.
Кераміка поселенння Ялтушків І, дозволяє віднести його до кінця середньої фази розвитку петренської локально-хронологічної групи (етап СІ за періодизацією Т.С. Пассек).
Ще одну трипільську памятку було виявлено на західній околиці с. Ялтушків, на лівому березі р. Лядова. Поселення займає схили першої надзаплавної тераси та перекрите оселями мешканців села. Серед незначного підйомного матеріалу маємо столову кераміку з монохромним, біхромним і поліхромним розписом та прикрашену заглибленим орнаментом. Переважають округлотілі форми посуду, а окремі екземпляри мали невисокі кільцьові піддони.
Памятку Ялтушків II, з оглядом на малу кількість матеріалу, можна попередньо віднести до етапу ВІ/ВІІ (КукутеньАВ).
3. Бригидівка
Крім розкопок загін проводив розвідки по р. Лядовій між селами Ходаки та Ялтушків. Так, напроти Ходакського поселення, на правому березі, на розлогому схилі мису, що утворився вигином ріки, було відкрито досить велике трипільське поселення. Воно знаходилось в 1 км. на південний схід від с. Бригидівка та займало східну частину вказаного мису. Площа поселення біля 40 га (700 х 600 м). Сплановано поселення по концентричних колах. Внаслідок шурфування було виявлено глинобитні житла, які мали земляну підлогу, масивне міжповерхове перекриття, що складалося з деревяного каркасу, обмазаного шаром глини, та легке перекриття горища. По залишках наземних глинобитних жител чітко простежується два ряди. З площі поселення, а також шурфів маємо досить виразний матеріал.
Посуд, переважно, відноситься до категорії столової кераміки, що вироблялась з тонкоструктурної глини з природною домішкою мілкого піску. Столові посудини прикрашені або розписом, або заглибленим орнаментом. На деяких фрагментах зафіксована змішана техніка орнаменту - заглиблений в сполученні з розписом (чорна фарба). Заглиблений орнамент у вигляді спіральних композицій виконувався широкими дугоподібними стрічками, що складались з 5-6 глибоких та тонких ліній. Характерні були наступні форми - великі грушоподібні посудини з широкими округлими плічками та горизонтально розташованими вінцями без шийки; кратероподібні посудини з округлотілою нижньою частиною корпусу та високими і широкими вінцями-раструбами.
Серед розписної кераміки виділяються конічні та напівсферичні миски, приземкуваті кубки з широкими низькими округлими плічками та високою зрізано-конічною горловиною (іноді з ручками-вушками під вінцями); біконічні та сфероконічні (останні переважають) посудини з високими лійчастими або прямими вінцями; амфори - або приземкуваті, з низькими округлими плічками та лійчастими вінцями, або високі, з вузькими плічками та прямими вінцями; шоломоподібні покришки грушоподібні посудини з високими циліндричними вінцями; кратери з високими, широкими вінцями-раструбами.
Більшість посудин прикрашено чорним монохромним малюнком, але зустрінуті окремі фрагменти, розписані біхромним розписом (чорною та червоною, чорною та білою фарбами). Найбільш вживаними орнаментальними схемами були меандрова, волютна, лицьова, зрідка тангентна та метопна.
Кераміка з Бригидівки вказує, що поселення відноситься до етапу ВІІ та входить до групи памяток, нажаль досі слабо вивчену, які зберігають багато в чому традиції попереднього етапу ВІ/ВІІ (Кукутень АВсесвітня історія.).
4. Малодосліджені памятки з території району
У 1965 р. були здійснені перші більш-менш ґрунтовні археологічні дослідження на території нашого краю. Викладач Вінницького політехнічного інституту В.Д. Гопак в ході археологічної розвідки відкрив трипільське поселення біля с. Пилипи. Воно знаходиться на північній околиці села та займає пологе плато лівого берега безіменного струмка, притоки р. Лядова. В ході розвідки на поверхні простежені залишки глиняних площадок, було зібрано фрагменти кераміки, зернотерок та кісток тварин. Памятка попередньо віднесена до середнього або пізнього етапу трипільської культури.
У 1987 р. студентами історичного факультету Вінницького Педагогічного Інституту В.А. Косаківським та С. Захарчуком було проведено дослідження трипільського поселення поблизу с. Польове. Знаходилось воно в 1 км на південний схід від села, вздовж лівого берега р. Лядової, понад гранітним карєром. В ході дослідження на поверхні зафіксовано залишки девятнадцяти глинобитних жител, заб