Пам’ятки трипільської культури на території Барського району

Информация - Туризм

Другие материалы по предмету Туризм

удованих по трьох концентричних колах. Серед підйомного матеріалу переважали фрагменти кераміки. Цікавою знахідкою є голівка статуетки та ручка амфори з горизонтальними проколами, амфори з подібними ручками зустрічаються на трипільському поселені Кліщів (Тиврівський район, Вінницька область).

Неподалік від с. Гайове в урочищі Барське І та ІІ у 1997-1998 рр. П. І. Хавлюк відкрив та дослідив два поселення трипільської культури, на мисі лівого берега р. Рівець.

Інші памятки трипільської культури відомі, але нажаль мало досліджені, біля сіл, Комарівці та Українське

 

Висновки

 

Виконавши дану роботу вдалося дослідити та визначити загальну кількість памяток трипільської культури з території Барського району. Зібрано матеріали по десятьох поселеннях: Комарівці, Барське І та ІІ (с. Гайове), Ходаки, Бригидівка, Ялтушків І та ІІ, Пятківка, Польове та Українське. Поселення котрі вдалося датувати відносяться, як правило, до петренської групи, етапи ВІ, ВІІ, СІ розвитку трипільської культури.

Взагалі трипільська культура (ІV - перша половина ІІІ тис. до н. е.) вважається найяскравішою археологічною культурою епохи енеоліту. Вона займала територію Лісостепового правобережжя, Наддніпрянщини Прикарпаття. Пізніше поширилася на Волинь і Степове Причорноморя, а також на Молдавію і Румунію. Більшість дослідників вважає, що за своїм походженням культура повязана з Балкансько-Нижньодунайським регіоном. Межиріччя Дністра та Південного Бугу, в тому числі і Барський район, цікаві в тому плані, що по цій території проходили шляхи розселення трипільських племен з корінних земель на схід. Наприкінці ІІІ тис. до н. е. культура поступово припинила своє існування, серед ймовірних причин - зміна кліматичних умов, переселення в пошуках родючих земель і змішання з іншими культурами, натиск кочівників.

Трипільська культура мала велике історичне значення. Вона значно вплинула на господарство і духовний світ населення Східної та Південно-Східної Європи, сприяла становленню індоєвропейської спільноти.

Список використаних джерел та літератури

 

1.Археологічні розвідки В. А. Косаківського 1987 р.;

2.Бурдо Н.Б. Ходаки // ЕТЦ. - Т. ІІ. - С. 575-576;

3.Бурдо Н.Б. Ялтушків І // ЕТЦ. - К., 2004. - Т. ІІ - С. 633-634;

4.Відейко М.Ю. Бригидівка // ЕТЦ. - К., 2004. - Т. ІІ. - С. 68;

5.Енциклопедія трипільської цивілізації. - К., 2004. - Т. І. - 703 с;

6.Енциклопедія трипільської цивілізації. - К., 2004. - Т. ІІ. - 654 с;

7.Заєць І.І. Трипільська культура на Поділлі. - Вінниця, 2001. - 184 с;

8.Косаківський В.А., Очеретний В.В., Прилипко В.П. Відбитки тканин на кераміці з пізньотрипільського поселення Ялтушків на Поділлі // Подільська старовина: Збірник наукових праць. - Вінниця, 1998. - С. 29-40;

9.Прилипко В.П., Рижов С.М. Дослідження трипільського поселення біля с. Ялтушків // Тези доповідей VІ Подільської історико-краєзнавчої конференції. - Камянець-Подільський, 1985. - С. 13-15;

10.Рижов С.М. Дослідження трипільських поселень по р. Лядовій у Середньому Подністровї // Подільська старовина: Науковий збірник. - Вінниця, 1993. - С. 85-93;

11.Рижов С.М. Дослідження трипільського поселення біля села Бригидівки на річці Лядовій у Середньому Подністровї // Тези доповідей дванадцятої Вінницької обласної історико-краєзнавчої конференції. - Вінниця, 1993. - С. 15-16;

12.Трипільська кераміка з прадавнього Ялтушкова // Подолія. - 1995. - 11 січня.

13.Шмаглій М.М., Рижов С. М. Трипільське поселення біля с. Коновка на Середньому Дністрі // Тези доповідей V Подільської історико-краєзнавчої конференції. - Камянець-Подільський, 1980. - С. 115-116.