Паливо для карбюраторних двигунСЦв. ПСЦдвищення октанового числа бензину
Дипломная работа - Транспорт, логистика
Другие дипломы по предмету Транспорт, логистика
визначення вСЦдповСЦдностСЦ фСЦзико-хСЦмСЦчних властивостей зразкСЦв сумСЦшевого та товарного бензину вимогам ТУ У 00149943.501-98 "Бензини автомобСЦльнСЦ з пСЦдвищеним кСЦнцем кипСЦння" та ГОСТ 2048-77 (тСЦльки товарних бензинСЦв). [4]
3. ТеоретичнСЦ передумови
3.1 ЗагальнСЦ умови
ГСЦдродинамСЦчнСЦ випромСЦнювачСЦ - пристроi, перетворюючи частину енергСЦi руху рСЦдини в енергСЦю акустичних хвиль. Робота гСЦдродинамСЦчного випромСЦнювача обумовлена на генеруваннСЦ збурення в рСЦдинному середовищСЦ у виглядСЦ деякого поля швидкостСЦ СЦ тиску при взаСФмодСЦi русСЦ рСЦдини з нерухомим або рухомим перешкод вСЦдповСЦдноi форми СЦ розмСЦрСЦв. НайбСЦльш близько для розвязання поставленоi задачСЦ пСЦдходить теорСЦя Лейтхилла. [7] Ця теорСЦя була узагальнена для розгляду ефектСЦв твердих меж, як спокСЦйних так СЦ рухомих довСЦльним шляхом, конвективного пСЦдсилення СЦ рСЦдинного екранування у турбулентному потоцСЦ, таких, як не однократностСЦ температури, бульбашки в рСЦдинах СЦ частинки пилу в газах. Обумовлення цих СЦ багато СЦнших аспектСЦв можна знайти за формулами (3.1, 3.2, 3.3; 3.4, 3.5). Для того, щоб передбачити звуковСЦ поля, випромСЦнюванСЦ не стацСЦонарною течСЦСФю на великСЦй вСЦдстанСЦ вСЦд областСЦ течСЦi, потрСЦбно вирСЦшувати неоднорСЦднСЦ рСЦвняння.
Формула Лейтхилла:
q = (3.1)
де ас - швидкСЦсть розповсюдження звуку, м/с
h - змСЦнна, яка в подальшому полСЦ може бути вСЦдображена у тиску, Па;
- швидкСЦсть розповсюдження рСЦдини, м/с.
РЖснуСФ багато способСЦв вибору акустичних аналогСЦв. Наприклад, запропонованих Пауеллом - формула (3.6), Хау - формула (3.7) СЦ РСЦбнером -
формула (3.8) СЦ мають вСЦдповСЦдний вигляд:
q = , (3.2)
q =, (3.3)
q = , (3.4)
Tij = ?uiuj + pij - ??ij (3.5)
де Tij - тендор квадрапольних напруг у швидкостСЦ , напругах pij СЦ щСЦльностСЦ ?, кг/м3.
L = ??u - Tgrads, (3.6)
де ? - завихрення, с-1
Т - температура, t0C
S - ентропСЦя пневмозвукового тиску, Дж.
Р (0) РСЦбнера задовольняСФ рСЦвняння:
, (3.7)
РСЦвняння (3.2), (3.3), (3.4) представляють вСЦдповСЦднСЦ розподСЦлення джерел у виглядСЦ квадруполСЦв, диполСЦв СЦ монополСЦй. Крапковий мультиполь (або мультиполь СЦз джерела, окремих масштабСЦв l, менше випромСЦнюючоi хвилСЦ ?) мають ефективнСЦсть випромСЦнювання СЦ дСЦаграму направленостСЦ, СЦдеального вСЦд СЦндивСЦдуальних простих джерел, СЦз яких вСЦн складаСФться СЦ тодСЦ цСЦ пСЦдходи можуть бути домовленСЦ СЦ тСЦльки тодСЦ коли СЦнтегральний ефект цього розподСЦлення вирахуваний з використанням функцСЦi ГрСЦна.
Робота вихрових випромСЦнювачСЦв засновано на виникненнСЦ автоколивань в струi при ii взаСФмодСЦi з перешкодами у виглядСЦ основного клина або резонуючоi порожнини. Струя, витСЦкаючи з великою швидкСЦстю СЦз конусно-цилСЦндричного або щСЦлинного сопла, потрапляСФ на пластину з клиновидним кСЦнцем, вчасна частота яких обчислюСФться по формулСЦ (3.8).
f = , (3.8)
де L - коефСЦцСЦСФнт пропорцСЦйностСЦ, який залежить вСЦд способу закрСЦплення пластини;
l - ii довжина, м;
t - товщина, м;
E - модуль пружностСЦ, Па;
? - пружнСЦсть матерСЦалу.
Спектр чередуючих коливань може знаходитися в СЦнтервалСЦ 0,4тАж40 кГц. А звуковий тиск у ближчСЦй зонСЦ може досягати 2тАж4,5 МПа при швидкостСЦ струi 20тАж25 м/с. частоту головноi гармонСЦi генеруючих коливань можна оцСЦнити за допомогою формули:
, (3.9)
де х - обСФм в серединСЦ струi, м3;
Р0 - абсолютне значення тиску в середовищСЦ, Па;
?0 - товщина струi на виходСЦ СЦз сопла, м;
? - щСЦльнСЦсть рСЦдини, кг/м3;
U0 - середня швидкСЦсть струменю у торця сопла, м/с;
r - радСЦус сопла, м;
l - вСЦдстань вСЦд сопла до перешкоди, м:
К = (3.10)
де ? - кут розширення струменю, град.
3.2 Розробка технологСЦi отримання сумСЦшного бензину
В сопло пСЦд тиском 0,6тАж.1,0 МПа надходить компонент грубоi емульсСЦi. В наслСЦдку перетискання струi за вихСЦдною кромкою сопла встановлюСФться вакуум, який дорСЦвнюСФ тиску насищення одного СЦз компонентСЦв змСЦшування при данСЦй температурСЦ. ПотСЦк середовища закипаСФ СЦ створюСФ гСЦдродисперсну емульсСЦю 5тАж.10 мкм.
Отримана груба емульсСЦя направляСФться у форкамеру, де формуСФться у стСЦйку вузьконаправлену струю, яка займаСФ весь перерСЦз форкамери.
При витСЦканнСЦ цСЦСФi струi в камеру змСЦшування, в наслСЦдок збСЦльшення площСЦ поперечного перерСЦзу каналу, потСЦк емульсСЦi вСЦдриваСФться вСЦд стСЦнок СЦ утворюСФться вСЦльне витСЦкання з вСЦльною зовнСЦшньою межею. МСЦж стСЦною канала СЦ межею струменя утворюСФться складний СЦнтенсивний вихровий рух рСЦдини. У вихровСЦй зонСЦ вСЦдбуваються високоякСЦснСЦ продольнСЦ СЦмпульси тиску вСЦд 0 до 10 тис. атмосфер, якСЦ роздрСЦбнюють частинки емульсСЦi. [3]
Середня СЦнтегральна величина тиску дорСЦвнюСФ тиску насиченого легко випарюючого компонента, за рахунок цього в зонСЦ вСЦдриву струi утворюСФться газова фаза в результатСЦ безперервного облСЦку по всСЦй камерСЦ змСЦшування утворюСФться гомогенний двофазний газорСЦдинний потСЦк.
При наступному русСЦ потоку по камерСЦ змСЦшування, швидкСЦсть його зменшуСФться СЦ тиск пСЦдвищуСФться, при досягненнСЦ величини тиску, бСЦльшоi чим тиск насичення при данСЦй температурСЦ сумСЦшСЦ, яка знаходиться у дворазному станСЦ, утворюСФться лавиностворююча конденсацСЦя газСЦв. При цьому утворюСФться спектр коливань рСЦзноi фСЦзичноi природи, в тому числСЦ СЦ ультразвукових, сприяючих розриву нових газових пузиркСЦв, якСЦ в свою чергу вибухають СЦ народжують новСЦ коливання, тобто спостерСЦгаСФться лавиноутворюючий процес вибуху газових бульбашок, що викликаСФ мСЦцне ультразвукове поле, стрибок конденсацСЦi супроводжуСФться ?/p>