Geum.ru


ОцСЦнка забруднення та визначення розмСЦрСЦв шкоди, зумовленоi забрудненням СЦ засмСЦченням земельних ресурсСЦв

Дипломная работа - Экология

Другие дипломы по предмету Экология



слСЦд обовязково проводити через 30-50 рокСЦв пСЦсля введення станцСЦi у дСЦю.

Особливо небезпечнСЦ забруднення радСЦонуклСЦдами з катастрофСЦчними екологСЦчними наслСЦдками виникають через ядернСЦ вибухи та аварСЦi на обСФктах атомноi промисловостСЦ СЦ енергетики. Спочатку, потрапивши в атмосферу, радСЦонуклСЦди випали на ТСрунт, рослини, води. У рядСЦ районСЦв тварини СЦ люди зазнали радСЦоактивного опромСЦнювання. Висока мСЦграцСЦйна здатнСЦсть у харчовому ланцюзСЦ ТСрунт > рослина > тварина > продукти тваринництва, обумовила iх надходження до органСЦзму людини.

На зовнСЦшнСФ опромСЦнювання припадаСФ основна частина дози опромСЦнення людини СЦ тварини за короткий перСЦод, через те воно обумовлене насамперед випромСЦнюванням радСЦонуклСЦдами з коротким перСЦодом напСЦврозпаду (132Ге, 132РЖ, 131РЖ та СЦн.). НаявнСЦсть довготривалих радСЦонуклСЦдСЦв (90Sz, 37Cs, 239Pu, 240Pu та СЦн.), у харчовому ланцюзСЦ спричинюСФ внутрСЦшнСФ опромСЦнення людини СЦ тварини.

ОсобливСЦсть радСЦоактивного забруднення ТСрунтового покриву полягаСФ в тому, що маса радСЦоактивних домСЦшок дуже мала СЦ вони не приводять до кСЦлькСЦсних змСЦн основних властивостей ТСрунту. ВмСЦст гумусу, елементСЦв живлення, СФмнСЦсть катСЦонного обмСЦну, рН та СЦншСЦ показники не змСЦнюються. РЖстотне значення мають розподСЦл радСЦонуклСЦдСЦв по профСЦлю ТСрунту, iх концентрування у ТСрунтовому розчинСЦ, ступСЦнь рухомостСЦ та доступнСЦсть рослинам.

За умов жорсткого вСЦтрового режиму, при зменшенСЦй вологостСЦ ТСрунту та вСЦдсутностСЦ рослинностСЦ СЦснуСФ безпека переносу радСЦонуклСЦдСЦв потоками вСЦтру. Вони також можуть змиватися зСЦ схилСЦв СЦ з водами поверхневого стоку потрапляти у водойми.

Велику небезпеку являють собою стронцСЦй-90 та цезСЦй-137, що можуть накопичуватись СЦ тривалий час зберСЦгатися у ТСрунтах. Маючи подСЦбнСЦ хСЦмСЦчнСЦ властивостСЦ до кальцСЦю СЦ калСЦю, стронцСЦй-90 та цезСЦй-137 СЦнтенсивно поглинаються рослинами. ПотСЦм з продуктами рослинного чи тваринного походження вони потрапляють до людського органСЦзму, де стронцСЦй накопичуСФться в кСЦсткових, цезСЦй у мязових тканинах. Маючи перСЦод напСЦврозпаду вСЦдповСЦдно 28,6 та 30,2 року, цСЦ радСЦонуклСЦди тривалий час зберСЦгаються в зараженому органСЦзмСЦ.

Отже, людство використовуСФ мСЦльярди тон сировини, а на корисний продукт перетворюСФ лише 1-2 %. Тобто 98-99 % взятого з природи викидаСФться у виглядСЦ вСЦдходСЦв, звалищ, забруднюючи родючСЦ ТСрунти. У звязку з забрудненням ТСрунту доцСЦльно запропонувати рекомендовану систему показникСЦв родючостСЦ ТСрунтово-екологСЦчного монСЦторингу, особливо при введеннСЦ СЦнтенсивного землеробства.

5 РекультивацСЦя ТСрунтСЦв

5.1 РекультивацСЦя ТСрунтСЦв

РекультивацСЦя земель це комплекс робСЦт, спрямованих на вСЦдновлення продуктивностСЦ СЦ господарськоi цСЦнностСЦ порушених земель, а також на полСЦпшення умов довкСЦлля вСЦдповСЦдно СЦнтересам суспСЦльства. Будь-яке будСЦвництво, добування корисних копалин, геологорозвСЦдка не починаються доки не буде розроблено проект рекультивацСЦi порушеного ТСрунтового покриву.

Основне завдання рекультивацСЦi полягаСФ в тому, щоб привести порушенСЦ землСЦ в придатний стан, для використання в сСЦльському господарствСЦ, лСЦсовому, рибному господарствСЦ для промисловостСЦ, цивСЦльного будСЦвництва, створення зон вСЦдпочинку або памяток природи.

В регламентуючих положеннях Науково-методичних рекомендацСЦй по рекультивацСЦi порушених земель в УкраiнСЦ вказано, що рекультивацСЦя земель один з ефективних заходСЦв у вирСЦшеннСЦ питань рацСЦонального використання земельних ресурсСЦв СЦ проблеми охорони природи в цСЦлому. РекультивацСЦi пСЦдлягають усСЦ землСЦ, що зазнають змСЦн у рельСФфСЦ, ТСрунтовому покривСЦ, материнських не пСЦдстеляючих породах, що вСЦдбуваються або вже вСЦдбулися у процесСЦ гСЦрничих, будСЦвельних, гСЦдротехнСЦчних та СЦнших робСЦт. СлСЦд рекультивувати також еродованСЦ ТСрунти, а при вСЦдповСЦдних умовах шляхом землювання камянистСЦ мСЦсця СЦ землСЦ з неглибокими СЦ низькопродуктивними ТСрунтами. РекультивацСЦя маСФ соцСЦальне значення у справСЦ виховання бережливого ставлення до природних ресурсСЦв СЦ зокрема земельних багатств Украiни.

Роботи з рекультивацСЦi порушених земель виконують поетапно СЦ подСЦляють на технСЦчну та бСЦологСЦчну рекультивацСЦю. ТехнСЦчна рекультивацСЦя СФ комплекс СЦнженерних робСЦт.

5.2 ТехнСЦчний етап рекультивацСЦi

ПорушенСЦ землСЦ приводяться в придатний стан в ходСЦ проведення технологСЦчних робСЦт, а при неможливостСЦ не пСЦзнСЦше, як за рСЦк пСЦсля iх завершення. РекультивацСЦя здСЦйснюСФться поетапно.

ТехнСЦчний етап рекультивацСЦi включаСФ наступний комплекс робСЦт:

  1. знСЦмання та складування родючого шару ТСрунту СЦ потенцСЦйно родючих порСЦд;
  2. селективне вийняття СЦ формування вСЦдвалСЦв розкривних порСЦд;
  3. формування вСЦдвалСЦв шахт, карСФрСЦв;
  4. планування поверхнСЦ, терасування, закрСЦплення схилСЦв, вСЦдкосСЦв, вСЦдвалСЦв;
  5. хСЦмСЦчна мелСЦорацСЦя токсичних порСЦд;
  6. покриття сплановоi поверхнСЦ шаром родючого ТСрунту або потенцСЦйно-родючих порСЦд;
  7. СЦнженерне обладнання територСЦi (дороги, виiзди);
  8. планування на та бортСЦв карСФра при створеннСЦ водоймищ.

Комплекс робСЦт залежить вСЦд стану порушених земель та напрямку iх подальшого використання. Селективне формування вСЦдвалСЦв та зняття родючого шару ТСрунту СФ обовязковим при проведеннСЦ будь-яких гСЦрничих робСЦт, промисловому чи цивСЦльному будСЦвництвСЦ. Родючий шар використовуСФться для землювання низькородючих та еродованих земель.

При проведеннСЦ рекультивацСЦйних робСЦт обовязковим СФ при формуваннСЦ вСЦдвалСЦв селективне добудуванн?/p>