Geum.ru


ОцСЦнка забруднення та визначення розмСЦрСЦв шкоди, зумовленоi забрудненням СЦ засмСЦченням земельних ресурсСЦв

Дипломная работа - Экология

Другие дипломы по предмету Экология



? фСЦзичного стану, втрати з ТСрунту. КСЦлькСЦсний вираз водного режиму ТСрунту ii водний баланс, що враховуСФ початковСЦ СЦ кСЦнцевСЦ запаси води в ТСрунтСЦ за певний розрахунковий перСЦод часу.

До елементСЦв водного режиму належать: поглинання, фСЦльтрацСЦя, капСЦлярне пСЦдняття, поверхневий стСЦк, низхСЦдний та боковий стоки, фСЦзичне випаровування, десукцСЦя, замерзання, розмерзання, конденсацСЦя води.

Регулювання водного режиму ТСрунтСЦв здСЦйснюСФться комплексом прийомСЦв. ЦСЦлеспрямовано змСЦнюючи прибутковСЦ СЦ витратнСЦ статтСЦ водного балансу, можна впливати на загальнСЦ СЦ кориснСЦ для рослин запаси води в ТСрунтах СЦ сприяти цим отриманню високих СЦ стСЦйких урожаiв.

ДерновСЦ глинисто-пСЦщанСЦ ТСрунти характеризуються високою пористСЦстю, яка забезпечуСФ можливСЦсть оптимального зволоження ТСрунту. Дощова СЦ поливна вода легко поглинаСФться, проникаСФ на значну глибину, добре утримуСФться капСЦлярами СЦ економно витрачаСФться.

Поживним режимом ТСрунту називають надходження, перетворення (змСЦна доступностСЦ), пересування СЦ витрачання основних елементСЦв мСЦнерального живлення рослин.

ГоловнСЦ хСЦмСЦчнСЦ елементи, нестача яких сильно обмежуСФ урожай, азот, фосфор СЦ калСЦй.

Валовий вмСЦст азоту в ТСрунтСЦ залежить вСЦд кСЦлькостСЦ органСЦчноi речовини ТСрунту.

ОскСЦльки розкладання гумусу в тепловий перСЦод року процес безперервний, то в ТСрунтСЦ завжди мСЦститься три групи сполук азоту рСЦзноi доступностСЦ для рослин:

  1. мСЦнеральнСЦ сполуки азоту, представленСЦ нСЦтритом, нСЦтратами, солями амонСЦю. ЦСЦ сполуки можуть безперервно засвоюватися рослинами;
  2. летогСЦдралСЦзуючСЦ органСЦчнСЦ сполуки амСЦнокислоти, деякСЦ бСЦлковСЦ речовини;
  3. негСЦдралСЦзуючСЦ органСЦчнСЦ сполуки, непСЦддатливСЦ розкладанню розбавленими розчинами мСЦнеральних кислот.

ВмСЦст гумусу у дерново глинисто-пСЦщаних ТСрунтах на древньоалювСЦальних пСЦсках приблизно становить близько до 30 %, у складСЦ гумусу переважають гумСЦновСЦ кислоти СЦ гумати Ca СЦ Mg.

3 Джерела антропогенного забруднення

3.1 АгрохСЦмСЦчнСЦ показники ТСрунту

АгрохСЦмСЦчнСЦ показники дослСЦджуваного ТСрунту незадовСЦльнСЦ. ВСЦн маСФ потужний ТСрунтовбирний комплекс з СФмнСЦстю поглинання 10 12 мг-екв/100 г ТСрунту. ВСЦн маСФ нейтральну реакцСЦю у верхнСЦх горизонтах (рН сольове 6,5 6,9), яка з глибиною по профСЦлю змСЦнюСФться до теплоi (рН сольове 4,6 4,9), яка з глибиною реакцСЦя змСЦнюСФться в бСЦк лужноi (рН водне 7,5 8). ГСЦдролСЦтична кислотнСЦсть цих ТСрунтСЦв невисока близько 2 мекв/100 г ТСрунту. Структура ТСрунту нестСЦйка. ФСЦзичнСЦ СЦ водно-фСЦзичнСЦ властивостСЦ ТСрунту рСЦзко змСЦнюються за профСЦлем: щСЦльнСЦсть СЦ максимальна гСЦгроскопСЦчнСЦсть найбСЦльша СЦ РЖ горизонтСЦ, а пористСЦсть та аерацСЦя тут мСЦнСЦмальнСЦ. ЩСЦльнСЦсть твердоi фази становить близько 4,8 г/см3. ЩСЦльнСЦсть ТСрунту становить 1,5 2 г/см3.

3.2 Джерела антропогенного забруднення

Джерела антропогенного забруднення ТСрунтового покриву дуже рСЦзноманСЦтнСЦ. З хСЦмСЦчних речовин, що забруднюють сСЦльськогосподарськСЦ угСЦддя, особливо небезпечними токсикантами СФ дуже багато сполук та елементСЦв, що мають мутагеннСЦ, канцерогеннСЦ та ембрСЦотоксичнСЦ властивостСЦ. В ТСрунтСЦ можуть накопичуватись радСЦоактивнСЦ речовини. А також рСЦзноманСЦтнСЦ забруднювачСЦ ТСрунту, а це може бути забруднення нСЦтратами.

ОсновнСЦ джерела забруднення ТСрунтСЦв нСЦтратами мСЦнеральнСЦ добрива, рСЦдкСЦ стоки з тваринницьких комплексСЦв, природнСЦ опади. НСЦтрати постСЦйно циркулюють в атмосферСЦ, земних СЦ водних екосистемах. РЗх перетворення СЦ мСЦграцСЦя здСЦйснюСФться бСЦогенними та абСЦогенними шляхами через повСЦтря, воду, ТСрунт, мСЦкроорганСЦзми, рослини, тварини й людину.

ПСЦдвищений вмСЦст нСЦтратСЦв у ТСрунтСЦ спричинюСФ СЦнтенсивне накопичення iх в рослинах, що вСЦдСЦграють роль барСФра в мСЦграцСЦi нСЦтратСЦв у навколишнСФ середовище. Прямою залежнСЦстю вСЦд кСЦлькостСЦ внесених добрив характеризуСФться СЦ забруднення ТСрунтСЦв та рослинницькоi продукцСЦi нСЦтратами. Високий його рСЦвень повязаний також СЦ з незбалансованСЦстю мСЦж основними елементами живлення СЦ високим спСЦввСЦдношенням мСЦж органСЦчними СЦ мСЦнеральними добривами. ЗбСЦльшення цього спСЦввСЦдношення до величин понад 1 : 12 тонн органСЦчних добрив на кСЦлограм дСЦючоi речовини мСЦнеральних добрив призводить до затухання ТСрунтотворного процесу, уповСЦльнення гумСЦфСЦкацСЦi. Використання високих доз добрив призводить не тСЦльки до втрати гумусного фонду, а й до СЦнших негативних наслСЦдкСЦв: змСЦнюють чисельнСЦсть, видовий та груповий склад мСЦкроорганСЦзмСЦв, зазнаСФ розвитку патогенна мСЦкрофлора. Надлишок нСЦтратСЦв обумовлюСФ змСЦну окислювально-вСЦдновного потенцСЦалу та газового режиму ТСрунтСЦв. РСЦвень накопичення нСЦтратСЦв у рослинах залежить вСЦд генезису ТСрунту, вмСЦсту в ньому органСЦчноi речовини та мСЦнерального азоту, клСЦматичних чинникСЦв, умов мСЦнерального живлення.

Пестициди

НадмСЦрне використання пестицидСЦв завдаСФ шкоди довкСЦллю, включаючи тварин та людину. НешкСЦдливих пестицидСЦв не СЦснуСФ, багато з них завдають вираженоi канцерогенноi та мутагенноi дСЦi. Потрапляючи з продуктами харчування до органСЦзму людини, пестициднСЦ препарати можуть спричинити низку захворювань: алергСЦю, дерматит та СЦншСЦ.

ДеякСЦ пестициди здатнСЦ до мСЦграцСЦi в природному середовищСЦ: з ТСрунту вони потрапляють у води поверхневого та пСЦдземного стоку, атмосферу, а через продукти рослинного СЦ тваринного походження в органСЦзм людини.

У районах з СЦнтенсивним застосуванням пестицидСЦв вСЦдбуваСФться змСЦна чисельностСЦ та видового складу комах, птахСЦв, а особливо мешканцСЦв ТСрунту. Вже вСЦдомо понад 800 ви?/p>