ОцСЦнка забруднення та визначення розмСЦрСЦв шкоди, зумовленоi забрудненням СЦ засмСЦченням земельних ресурсСЦв
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
бСЦологСЦчних СЦ бСЦохСЦмСЦчних процесСЦв. ВСЦн зумовлюСФ тип рослинностСЦ, темпи утворення або руйнування органСЦчноi речовини, склад та СЦнтенсивнСЦсть ТСрунтовоi мСЦкрофлори, фауни.
1.3 РельСФф
РельСФф дуже впливаСФ на генезис ТСрунтСЦв, структуру ТСрунтового покриву, його просторову неоднорСЦднСЦсть.
Роль рельСФфу у ТСрунтоутвореннСЦ можна оцСЦнити при врахуваннСЦ сумСЦсноi дСЦi всСЦх факторСЦв ТСрунтоутворення в границях конкретноi мСЦсцевостСЦ. Наприклад у субгумСЦдних регСЦонах при переважаннСЦ зволоження над випаровуванСЦстю, в понижених дСЦлянках рельСФфу формуються лучно-болотнСЦ, дерново глинисто-пСЦщанСЦ, дерново-глейовСЦ, дерново-пСЦдзолистСЦ.
Дерново глинисто-пСЦщаних ТСрунтСЦв рельСФф рСЦзноманСЦтний. ЦСЦ ТСрунти СФ загальними для пСЦвденноi частини тайгово-лСЦсовоi зони ПолСЦсся Украiни.
1.4 Рослинний покрив
Дерново глинисто-пСЦщанСЦ ТСрунти формуються пСЦд мСЦшаними, переважно сосново-дубовими лСЦсами з густим травяним покривом за умови карбонатностСЦ материнськоi породи чи близького залягання жорстких ТСрунтових вод.
Значна доля коренСЦв вСЦд усСЦСФi фСЦтомаси (65 95 %) найважливСЦшого джерела гумусу. Коренева система розгалужена, основна ii маса знаходиться у верхнСЦх шарах гумусу. При вСЦдмираннСЦ трав переважна маса органСЦчних залишкСЦв попадаСФ безпосередньо в ТСрунт, де тСЦсно контактуСФ з мСЦнеральними речовинами, що сприяСФ гумСЦфСЦкацСЦi та закрСЦпленню в ТСрунтСЦ утворених гумусових речовин.
2 Характеристика ТСрунтових особливостей
2.1 ТРрунтовий профСЦль
См
0
НЕП
20
Е
37
1
130
Раб
а глинисто-пСЦщаний ландшафт;
б, в профСЦль ТСрунту
Мал. 1 Дерново глинисто-пСЦщанСЦ ТСрунти на древньоалювСЦальних пСЦсках
2.2 Гранулометричний склад ТСрунту
ПервиннСЦ ТСрунтовСЦ часточки, представленСЦ мСЦнеральними зернами, органСЦчними та органо-мСЦнеральними гранулами, що вСЦльно суспсидуються у водСЦ пСЦсля руйнування клейких матерСЦалСЦв, називаються гранулометричними елементами або елементарними ТСрунтовими частинами (ЕГЧ).
Гранулометричний склад переважноi бСЦльшостСЦ ТСрунтСЦв приблизно на 90 % представлений ЕГЧ мСЦнеральноi природи. ЕлементарнСЦ ТСрунтовСЦ частини можуть мати будь-яку геометричну форму: шар, куб, призма.
Глинисто-пСЦщана фракцСЦя складаСФться з уламкСЦв первинних матерСЦалСЦв, перш за все кварцу, глини та польових шпатСЦв. Ця фракцСЦя володСЦСФ високою водопроникнСЦстю, не набухаСФ, а також володСЦСФ деякою вологоСФмнСЦстю та капСЦлярнСЦстю.
Мокрий органолептичний метод. Зразок розтертого ТСрунту зволожують СЦ перемСЦшують до тСЦстоподСЦбного стану. З пСЦдготовленого ТСрунту на долонСЦ роблять кульку СЦ пробують зробити з неi шнур товщиною близько 3 см. Залежно вСЦд гранулометричного складу результати будуть рСЦзнСЦ:
- пСЦсок не утворюСФ нСЦ кульки, нСЦ шнура;
- супСЦсок не утворюСФ кульку, утворюються тСЦльки зачатки шнура;
- глина утворюСФ довгий тонкий шнур, котрий потСЦм легко утворюСФ кСЦльце без трСЦщин [2; 37].
Отже, гранулометричний слСЦд ТСрунту маСФ важливе значення у формуваннСЦ родючостСЦ ТСрунту. ВСЦд цього залежать воднСЦ, тепловСЦ, повСЦтрянСЦ, загальнСЦ фСЦзичнСЦ й фСЦзико-механСЦчнСЦ властивостСЦ ТСрунту. МеханСЦчний склад ТСрунту зумовлюСФ окисно-вСЦдновнСЦ умови, величину СФмностСЦ вбирання, перерозподСЦл у ТСрунтСЦ загальних елементСЦв, накопичення гумусу тощо.
2.3 Тепловий, водний, поживний режими
Рослинний покрив даСФ урожай бСЦомаси в певних температурних умовах ТСрунту СЦ приземного шару повСЦтря, рослини СЦ рослиннСЦ залишки затСЦнюють поверхню ТСрунту, перешкоджають ii перегрСЦву СЦ переохолодженню. Роль рослинностСЦ позначаСФться на зменшеннСЦ добових СЦ сезонних коливань температур у верхньому шарСЦ ТСрунту.
Тепловий режим сукупнСЦсть СЦ визначена послСЦдовнСЦсть явищ теплообмСЦну в системСЦ приземний шар повСЦтря рослини ТСрунт пСЦдстилаючи порода, а також сукупнСЦсть процесСЦв тепло переносу, термоакумуляцСЦi та теплорозсСЦювання у ТСрунтСЦ.
Для оптимального зростання СЦ розвитку рослин СЦ мСЦкроорганСЦзмСЦв ТСрунту важливе значення мають коливання температури протягом доби, вегетацСЦйного перСЦоду, протягом року, в першу чергу орному СЦ кореневмСЦсному шарах. Добова динамСЦка температури рСЦзко виражена у перших пСЦвметра. Вдень тепловий потСЦк напрямлений зверху вниз; вночСЦ знизу наверх. Максимум температури спостерСЦгаСФться на поверхнСЦ вдень, бСЦля 13 год., мСЦнСЦмум перед сходом сонця. На добовий режим ТСрунтСЦв суттСФво впливають клСЦмат СЦ погоднСЦ умови мСЦсцевостСЦ, вологСЦсть ТСрунтСЦв, iх гранулометричний склад, стан поверхнСЦ, забарвлення, рельСФф, наявнСЦсть снСЦгового покриву.
Тепловий баланс дСЦяльностСЦ поверхнСЦ ТСрунту сукупнСЦсть приходу СЦ витрати потокСЦв всСЦх видСЦв енергСЦi, що трансформуСФться в енергСЦю теплову СЦ навпаки, на межСЦ мСЦж дСЦяльною поверхнею СЦ атмосферою за певний промСЦжок часу. ВСЦн виражаСФться рСЦвнянням:
R = LE + P + A,
де R радСЦацСЦйний баланс, кДж/м2с;
LE прихована теплота випаровування;
E величина випаровування або конденсат;
P витрати тепла на турбулентний обмСЦн;
A теплообмСЦн мСЦж дСЦяльною поверхнею СЦ нижчележачими шарами.
ДерновСЦ глинисто-пСЦщанСЦ на древньоалювСЦальних пСЦсках ТСрунти володСЦють сприятливим тепловим режимом, що дозволяСФ вирощувати на них сСЦльськогосподарськСЦ культури усього спектру господарства регСЦону.
Водний режим ТСрунту це сукупнСЦсть явищ надходження води в ТСрунт, ii перемСЦщення, змСЦ?/p>