Geum.ru


ОцСЦнка забруднення та визначення розмСЦрСЦв шкоди, зумовленоi забрудненням СЦ засмСЦченням земельних ресурсСЦв

Дипломная работа - Экология

Другие дипломы по предмету Экология



В°ми надходження важких металСЦв на земну поверхню СФ пилогазовСЦ викиди гСЦрничорудноi, металургСЦйноi та хСЦмСЦчноi промисловостСЦ. Забруднення ТСрунтового покриву дуже тСЦсно повязане з роботою електростанцСЦй, автомобСЦльного та залСЦзничного транспорту. ПСЦдвищений вмСЦст важких металСЦв в ТСрунтСЦ може бути наслСЦдком застосування у сСЦльськогосподарському виробництвСЦ мелСЦоратСЦв, добрив та пестицидСЦв, а також використання для зрошення забруднених побутових СЦ промислових стСЦчних вод.

НайСЦстотнСЦшСЦ наслСЦдки спостерСЦгаються на територСЦях, що прилягають до пСЦдприСФмств. Наприклад, на металургСЦйних заводах пСЦдвищений вмСЦст важких металСЦв виявляСФться на вСЦдстанСЦ до 15-20 км. Зона впливу комбСЦнатСЦв по виробництву азотних добрив простягаСФться до 40 км. Поблизу таких пСЦдприСФмств формуСФться тепло генна пустеля в радСЦусСЦ вСЦд 100-300 м. до 1,5-2 км залежно вСЦд потужностСЦ пСЦдприСФмства, рельСФфу та клСЦмату мСЦсцевостСЦ.

У промислових районах, де застосовуСФться зрошення посСЦвСЦв водами з пСЦдвищеним вмСЦстом важких металСЦв, значне забруднення може спостерСЦгатися на вСЦдстанСЦ 20-30 км вСЦд джерела забруднення. Це результат вторинного забруднення ТСрунтСЦв важкими металами при зрошеннСЦ. На великих промислових комплексах зони забруднення окремих пСЦдприСФмств можуть перекриватися, а токсичнСЦ викиди переноситись у вСЦддаленСЦ райони, розширяючи територСЦю забруднення.

Локальне забруднення сСЦльськогосподарських угСЦдь важкими металами можуть спричинити транспортнСЦ засоби. Вздовж автодорСЦг з високою СЦнтенсивнСЦстю руху (10-20 тис. машин за добу) забруднення зазнаСФ придорожня смуга на вСЦдстанСЦ до 200 м СЦз переважанням свинцю, що мСЦститься в антидетонацСЦйних присадках до бензину. З продуктами дизельного палива, мастильними матерСЦалами та вСЦдходами автопокришок у довкСЦлля потрапляють кадмСЦй та цинк.

РозподСЦл важких металСЦв шляхСЦв залежить вСЦд СЦнтенсивностСЦ та швидкостСЦ руху автотранспорту, напряму вСЦтру. Максимальне забруднення ТСрунтСЦв спостерСЦгаСФться на вСЦдстанСЦ 7-10 м вСЦд дороги, а в зонСЦ 30-80 и. вСЦдмСЦчаСФться зниження врожайностСЦ СЦ рСЦзке погСЦршення якостСЦ сСЦльськогосподарськоi продукцСЦi. До забруднювачСЦв ТСрунтСЦв належать також мСЦнеральнСЦ добрива СЦ хСЦмСЦчнСЦ мелСЦорати, СЦстотним недолСЦком яких СФ наявнСЦсть в них баластних речовин, у тому числСЦ токсичних речовин СЦ сполук.

РСЦвень забруднення ТСрунту та закономСЦрностСЦ просторового поширення важких металСЦв залежить вСЦд потужностСЦ пСЦдприСФмств-забруднювачСЦв, тривалостСЦ iх дСЦяльностСЦ, якостСЦ сировини, технологСЦi виробництва, ефективностСЦ роботи очисних споруд.

За даними А.РД.Басманова СЦ А.В.Кузнецова, кСЦлькСЦсть важких металСЦв у фосфорних добрив, що випускаються в СНД, коливаСФться в широких межах СЦ в середньому становить, г/т: мСЦдСЦ 127; цинку 134; кадмСЦю 3,0; свинцю 34; нСЦкелю 92; хрому 121 (табл. 4.3).

Таблиця 4.3. ВмСЦст важких елементСЦв в мСЦнеральних добривах,

г/т дСЦючоi речовини

ДобриваМСЦдьЦинкКадмСЦйСвинецьНСЦкельХромАзотнСЦ51641,23216,380,38ФосфорнСЦ1271643,03492121КалСЦйнСЦ9,4201,05289,10,89ВсСЦ мСЦнеральнСЦ добрива59771,62263033

АзотнСЦ та калСЦйнСЦ добрива забрудненСЦ важкими металами меншою мСЦрою. Особливу екологСЦчну небезпеку становить ненормоване застосування хСЦмСЦчних мелСЦорантСЦв СЦ вСЦдходСЦв промисловостСЦ. Наприклад, при внесеннСЦ фосфогСЦпсу в нормах 5-20 т/га у ТСрунт надходить 100-400 кг стронцСЦю. Використання на добриво пСЦритних огаркСЦв забруднюСФ ТСрунт свинцем. При фосфоритуваннСЦ у ТСрунт потрапляють фтор СЦ стронцСЦй, при внесеннСЦ сечовини арсен.

Фосфорити мСЦстять ртуть вСЦд 10 до 1000 мг/кг, калСЦСФвСЦ сольовСЦ вСЦдклади до 10, вапняки 0,03-0,7 мг/кг.

Небезпечним для ТСрунту СФ систематичне використання як добрива осадСЦв стСЦчних вод, забруднених важкими металами. ШкСЦрянСЦ, годинниковСЦ та СЦнструментальнСЦ заводи СЦстотно забруднюють осади хромом, електронна промисловСЦсть кадмСЦСФм, великСЦ мСЦста з розвинутим автотранспортом свинцем.

ДерновСЦ глинисто-пСЦщанСЦ ТСрунти здатнСЦ в одному лише орному шарСЦ глибиною до 20 см мСЦцно утримувати 40-60 т/га свинцю. Однак у самому ТСрунтСЦ виникаСФ гостра токсикологСЦчна ситуацСЦя. Л.К.СадовнСЦкова видСЦляСФ такСЦ основнСЦ етапи у реакцСЦi ТСрунтСЦв на техногенний вплив та iх еволюцСЦю вСЦд природного до техногенного порушеного стану:

  1. накопичення хСЦмСЦчних забруднювачСЦв до критичного рСЦвня;
  2. значна змСЦна фСЦзичних СЦ хСЦмСЦчних властивостей ТСрунтСЦв несприятливСЦ змСЦни рН, втрата структури;
  3. несприятливий вплив ТСрунтових умов на рослинний покрив;
  4. розвиток процесСЦв ерозСЦi та дефляцСЦi;
  5. деградацСЦя ТСрунтСЦв;
  6. утворення техногенноi пустелСЦ.

Отже, важкСЦ метали забруднюють не лише ТСрунти. До 30-40 % важких металСЦв та iх похСЦдних потрапляСФ СЦз ТСрунту у пСЦдТСрунтовСЦ води. ПСЦд дСЦСФю забруднення гинуть травянистий покрив СЦ лСЦсовСЦ насадження, знижуСФться врожайнСЦсть сСЦльськогосподарських культур СЦ погСЦршуСФться якСЦсть продукцСЦi.

4.4 Забруднення ТСрунтСЦв радСЦонуклСЦдами

ВнаслСЦдок Чорнобильськоi катастрофи значна територСЦя Украiни зазнала радСЦоактивного забруднення. ПогСЦршився екологСЦчний стан сСЦльськогосподарських угСЦдь. Площа забруднених земель збСЦльшуСФться за рахунок радСЦоактивних викидСЦв дСЦючих атомних електростанцСЦй, що знаходяться в безпосереднСЦй близькостСЦ. За оцСЦнками спецСЦалСЦстСЦв, на АЕС лише трохи бСЦльше 2 % ядерного палива використовуСФться ефективно. Близько 98 % його йде у вСЦдходи, що становить радСЦоактивнСЦ продукти (плутонСЦй, цезСЦй СЦ стронцСЦй), якСЦ неможливо скоротити, а тСЦльки можна вСЦчно зберСЦгати у спецСЦальних могильниках. ТехнСЦчно складним СФ питання про демонтаж АЕС, який